ЗІНЧЕНКІВ СИНДРОМ

ЗІНЧЕНКІВ СИНДРОМ

Одразу по демаршу Абромавічуса мені згадався Зінченко. Нині спостерігаємо події на ймення Зінченків синдром.

Володимир Мартинюк випередив мене. Тому свого допису я не писатиму, а подам допис Мартинюка.

Укотре заявляю:
Руки геть від Президента, суки!

Мовлю і про Руку Москви, і про Ручки в білих рукавичках Заходу.
Якщо Захід туго тямить в особливостях української політики (корисні довбні), то Москва готує нам Руїну (відвертий ворог)!

А з корупцією - так, слід боротися завзято!
Але не слід хворіти на Зінченків синдром!

«Володимир Мартинюк
Вчорашній демарш Айвараса Абромавчуса нічим не відрізняється від такого ж демаршу Олександра Зінченка у 2005 році. Абромавічус на початку лютого 2016 року не виступив проти президента Порошенка - він виступив проти одного з його чільних співробітників - Ігоря Кононенка .
Так само Олександр Зінченко на початку вересня 2005 року не виступив проти президента Ющенка, він демонстративно і агресивно виступив проти одного з чільних держслубовців - Петра Порошенка, який на той час очолював РНБО України.
Ющенко вчинив по європейськи - відсторонив Порошенка від виконання посадових обов'язків на період розгляду звинувачень Олександра Зінченка.
Звинувачення не підтвердилися, але вслід за цим на Ющенка накотилася ціла лавина таки же ж агресивних і як потім виявилося безпідставних звинувачень. Це був початок потужного наступу не просто на Ющенка, а на найвищу посадову України - Президента, який закінчився для Ющенка втратою і повноважень і популярності серед громадян України.
Юлія Тимошенко , яка від тоді виграла найбільше, в часі демаршу Зінченка трималася якби в тіні, і доволі вдало зіграла роль, спочатку "посередника", а потім і "третьої сили".
У січні 2016 так само як і у вересні 2005 року всі медія дружно підтримали "чесного" Зінченка, так само я зараз, всі кому тільки не лінь, підтримали "ображеного реформатора" Абромавічуса.
Зінченко вважався "людиною Ющенка" оскільки був одним із керівників його виборчого штабу. Так само людиною Порошенка (поки що) вважається Абромавічус .
Сьогодні в Україні повторюється сценарій вересня 2005 року. Невідомо хто зараз виконує роль Юлії Тимошенко чи вона сам, чи може хтось інший. Але як і в 2005 демарш Абромавічуса відбувається під акомпанемент інших подібних виступів - Авакова, Томенка, який до речі дебютував у цьому амплуа, ще й того ж вересня 2005. З чимось схожим на погрози вже виступив і голова Уряду Арсеній Яценюк.
Єдина відмінність 2016 року від 2005 - воєнний конфлікт з Росією.
Сподіваюся що Порошенко, як безпосередній учасник і "постраждалий" в часі подій 2005 року зробить правильні висновки і вибере правильну стратегію дій в умовах аналогічної атаки в році 2016.»

04 лютого 2016 року

ПАДЛЮЧА І ПАСКУДНА ГНИДА

ПАДЛЮЧА І ПАСКУДНА ГНИДА

ІскПерд в усіх без винятку галузях знань, таємний агент Кремля, яскравий представник П'ятої колони Москви, що рядиться в рясу патріота, принципово кацапомовний журнаШлюх і просто падлюча і паскудна гнида Юрій Бутусов продовжує поширювати свої антидержавні та антиукраїнські виПердли на своїй Фейсбук-сторінці.

Ну, от, провівши безліч додаткових неймовірно складних експертиз, здійснивши глибоку оперативну роботу, слідство, нарешті, знайшло і визначило зброю, з якої убивали Небесну сотню. Доведено, що ці убивства здійснювала чорна рота Беркуту під керівництвом Садовника, що втік з України з-під домашнього арешту, зрізавши судового браслета. А двох беркутівців з цієї роти, що не встигли розчинитися в Росії, досі судять. Досі складність довести їхню вину полягала у відсутності  зброї вбивства. Тепер зброю визначено. Убивці не уникнуть покарання.

Науково-процесуальне визначення зброї вбивства - надзвичайно складна річ! Щоб пересічний читач зрозумів складність експертизи, слід уявити, що потрібно за десятками годин відеозйомок визначити особу кожного беркутівця-вбивцю, які були у масках, співставити місце і час (аж посекундно!) стрільби із пораненням чи загибеллю майданівця-героя, знайти кулю (якщо її збережено), якою спричинено смерть, знайти зброю, з якої стрілялося, провести трасологічну експертизу (коли пошкрябини на кулі збігаються з особливостями дула конкретної снайперської рушниці)... І все це закріпити протоколами вилучення всіх цих предметів, протоколами допитів, протоколами експертиз і т.д.

Ну, от не принесе ж прокурор на суд кулю, витягнувши її з кишені, і не скаже: нею ось ним убито героя. Слід допитати патологоанатома, який вилучав цю кулю, зафіксувати протоколом його показання, зафіксувати протоколами допити десятків людей де, коли, хто бачив загибель майданівця, точне (точне!) місце зі схемами і фотозйомкою, зафіксувати протоколами допитів хто виносив загиблого з поля бою, хто доставляв до моргу і т.д. Треба доказати науково (на-у-ко-во!), що ось цю кулю, вилучену з серця героя, було випущено ось із цієї рушниці ось цим беркутівцем-убивцею, котрий стояв ось саме тут (схеми, плани місцевості, фототаблиці, відеокадри) і вистрелив саме у цей час (день, місяць, рік, година, хвилина, секунда)...

Уявили море, ні - цілий океан! - процесуальної роботи, томи протоколів та експертиз? Уявили, чому так довго іде слідство? Уявили, що убивці не сиділи, склавши руки, а знищували накази про зачистку Майдану, накази про видачу зброї, журнали видачі зброї із їхніми підписами, втікали врешті-решт з України?..

І от, коли з'явився перший-ліпший результат і президент отримав від генпрокурора прилюдний звіт (ну, ви ж кричали: президенте, коли звітуєш?!), знаходиться паскудна і заюшена від ненависти і підлости до всього українського москальською слиною Бутусова харя, що верещить: ЦЕ ВСЕ ПІАР!

Піар, свиняча пико?! Піар, заразо із Кремля?!

Ні, я шкодую, що ми не маємо інквізиційного процесу! На дибі чи на колесі Бутусов нам би розказав, чому він валить президента і державу!..

А, взагалі, до Конституції нам слід увести правовий інститут, що Україна є національною та ідеологічною державою. Тоді таких бутусових ми виявимо ідеологічно, як у цій моїй статті. І знищимо їх без проведення усіх наведених кримінально-процесуальних процедур. Адже ідеологічний ворог сам себе чудово викриває. Потрібно лише з ним заговорити або прочитати його допис у Фейсбуці!

На світлині: Безліч (навіть патріотичних!) інтернет-видань виклали Бутусів висер у бутусовій "інтерпретації", на жаль...

07 лютого 2016 року

ЗАКОН МОЇХ СТОРІНОК

ЗАКОН МОЇХ СТОРІНОК

Укотре змушений публікувати Закон моїх сторінок у соцмережах.

1. Я подаю заявку в друзі тим, хто уподобав мій допис чи дав позитивний коментар, вважаючи, що знайшов свого однодумця чи прихильника.

2. На моїх сторінках не дозволено антидержавних, антиукраїнських, антинаціональних матеріялів і коментарів.

3. За порушення цього Закону буде бан. А згодом - розстріляю!

На світлині: Приклад виявлення ворога народу в соцмережі Ґуґл+ (Google+).

13 лютого 2016 року