КОМЕНТАРНИЙ СПІР
Ось, Фейсбук мені нагадав. Цікаво, а чи Таратушка вИзнає мою правоту і свої помилки? Вже ж 2 роки як минуло...
Таратушку знаю вже майже чверть століття. Український громадський активіст з 1990-х років у Дніпропетровську (нині місто Дніпро, у майбутньому Січеслав).
Спір почався з того, що я у дописі обурювався Фейсбуком, який мене був заблокував на 30 днів, видаливши також мою статтю. Так от, Таратушка сказав, що я "плоджу ворогів", тому мене, мовляв, "ну, очєнь абідчівиє" читачі блокують через Фейсбук... Ну-ну... Дивна логіка полковника у відставці. Просто таки фельдфебельська! Ги.
Але суть не в тому. У діялозі ми оцінюємо Порошенка-президента й обговорюємо інші політичні теми.
Вікторе, я не змінився, бо був правий як тоді і зараз, і в майбутньому! Чи змінився Таратушка за цей час?
:-)
Фейсбук, 31 серпня 2015 року:
Виктор Таратушка:
- Пане Андрію! Ти плодиш собі ворогів з шаленною швидкістю. Майстерності не відняти.
Андрій Якименко:
- Виктор Таратушка, таку маячню, що ти сказав, може верзти тільки ворог! Я тобі, як психоаналітик, скажу: ти мене краще не читай. А то, бачу, мої статті викликають у тобі комплекс неповноцінности. Бо інакше як мені оцінити постійні твої закиди на мою адресу за останній час? І це при тому, що пам'ятаю тебе українським активістом багато років. От такі петлюри, як ти, заздривши Скоропадському (а його Українську Державу аж з Кубанню-Курщиною-Білгородом тощо визнала Європа та РСФСР!) роблять державний заколот і свою нікчемну територіяльно звужену Директорію. А згодом москалі, вже скориставшися петлюрами як гандоном, убивають їх у парижах.
Виктор Таратушка:
- Андрію.Схаменися і заспокойся. Прослідкуй хто кого дістає. Я тебе зовсім не займаю і лише намагаюсь заспокоїти, а з тебе мат як із помийниці. І якщо ти порівнюєш генерала-державника Павла Скоропадського з совковими злодюжками то так далеко підеш. А заздрість для мене чужі почуття. Я самодомтатня людина і займаюсь захистом українців виключно із добрих почуттів до України і до цього народу хоч він і затурканий совкізмом. І ще я жив трохи за кордоном і бачив, як живуть люди. Я не бажаю жити в рабстві московському, чи цих новоявлених нуворішів, які за 24 роки розорили найбагатшу і найуспішнішу із колишніх республік СРСР - Україну. І буду з ними боротись. Злодій повинен сидіти.
Андрій Якименко:
- Вікторе, та я спокійний. Хіба не бачиш? А те, що ти так борешся за Україну - честь тобі і хвала! Тільки мусиш зрозуміти: київська влада НИНІ - не вороги! Порошенку допомагати треба боротися проти Росії. Для цього має бути залізна єдність всіх українців. А то дехто з наших "страшенних патрійотів" цього не тямлять. І нинішні події під ВРУ - тому доказ.
Андрій Якименко:
- Еге, Вікторе Таратушка, навіщо брехати за матюки? Я ж тебе ніколи не матюкав. Я матюкаю ворогів, бо не можу зараз їх розстріляти. Колись розстріляю. Я тобі це ВЖЕ РАНІШЕ роз'ясняв. А ти знов за рибу гроші!
Виктор Таратушка:
- Взагалі то не в мені справа, а в тобі. Ти принижуєш себе перед покидьками. Їм болючіше сприймати спокійні виважені аргументи. Я теж вмію це робити, але якось не наважуюсь їх друкувати. Проте інколи буває
Виктор Таратушка:
- Андрію. Про людей судять не за словами, а за справами. Я не назвав нікого ворогами, але коли поразки на війні, поразки в економіці, поразки в людських душах і в результаті завтра прийдуть ахметови з вілкулами, а разом з ними і сепари, то що робити? Ми вже проходили це, Ющенко і Тимошенко - результат війна і ненависть у електорату до всього українського, особливо на сході, в Криму та і у нас не поляна з лебедями.
Андрій Якименко:
- Вікторе, якраз я себе не принижую, коли називаю ворога ворогом або лаю його. То твоя вигадка. Мені чхати чи боляче ворогам чи весело від моїх дописів. Гниду я обматюкаю заслужено і забаню, і забуду назавжди. Так-так, ось як просто. А те, що Порошенко - кращий з усіх минулих президентів, то можеш у це не вірити. Мені до твого політичного світосприйняття байдуже. І, наостанок: я пишу у себе на сторінці, не в тебе ж. Тому пишу все, що я захочу чи вважатиму за потрібне. І чого воно так тебе непокоїть, що або як я в себе напишу?
Виктор Таратушка:
- Пиши. То твоя воля. Я висловив своюдумку івсе.
30 серпня 2017 року
