11 листопада в політичній партії "Укроп" (УКРаїнське Об'єднання Патріотів) відбулися внутріпартійні вибори кандидата на президентські вибори в Україні 2019 року. Як і було спочатку зрозуміло - від утеклого зі Швейцарії в Ізраїль "українця" в пейсиках і з кіпою на макітрі Ігоря Коломойського кандидатом піде нинішній народний депутат Олександр Шевченко. Так-так, це той, що "Буковель", гірськолижний курорт у Карпатах, тримає.
Зрозуміло, що Укроп - це жидівський проєкт в Україні. Тепер українська мова виступів на партійних зборах-з'їздах не є визначальним чинником українства. От нардеп Андрій Денисенко на Укропі проголошує українською (досить грамотно, сучасною літературною мовою, інколи з прикрими русизмами), але антидержавні та антиукраїнські промови.
Коломойський, як бачимо, вкладає гроші в кандидатку Тимошенко (путінська партія "Батьківщина", та, що проросійська Родіна) та в коломойську партію "Укроп" (кандидат Шевченко). Чому саме так? Тому, що Коломойський вірить (і хоче здійснення), що Тимошенко стане президенткою. А в Шевченка-президента Коломойський геть не вірить. Йому треба просто мати свою власну партію. А за законодавством якщо партія десять років поспіль не бере участи у президентських виборах (тобто, дві виборчі кампанії підряд), то така партія ризикує бути розпущена судом як фактично неіснуюча. Два яйця у Коломойського - в два кошики. Розумно, ги.
Андрій Денисенко на партійно-президентських виборах в Укропі, блюзнірськи прикриваючися пам'яттю загиблих героїв Небесної Сотні та непокаранням вілкулів-новінскіх всяких (Андрію, а хіба це не твої недавні дружбани Корбан і Філатов у 2014-му клялися їх покарати?!), отож Андрій Денисенко ідеологічною маячнею обґрунтував доцільність існування партії Укроп і висунення від неї кандидатом у президенти нардепа Шевченка.
Мовляв, нинішня влада (завбачливо Денисенко вже не верещить, як раніше, ще у 2016-му, про "диктаторський режим Порошенка"), отож, нинішня влада "загрузла в корупції" (жодних прикладів корупції саме серед представників державної, не місцевої, влади, але то пусте), тому, крім зовнішнього ворога, Росії, крім зовнішнього фронту, маємо внутрішнього ворога - внутрішній фронт (я чую перегук зі свободівсько-нацдружинським верещанням про "режим внутрішньої окупації"), а тому, "логічно" виводить Денисенко, за Коломойські грошики ми чимчикуємо Третім шляхом. Ну, про Коломойські грошики Денисенко не казав, це я роз'яснюю народові сенс виступу. От ми підемо Третім шляхом, каже Денисенко, зметемо "корупційний режим нинішньої влади", самі сядемо у владні крісла, а потім розправимося з ворогом зовнішнім...
Отож, прозоро бачимо ідеологію Укропу: виступити своїм внутрішнім фронтом проти воюючої влади Порошенка, а потім... України як держави вже не буде!..
Еге, багато корисних ідіотів Коломоя пригріто у жидівській партії Укроп! "Владі не вдалося засушити Укроп!", - радісно метафорує Денисенко, не усвідомлюючи, що зі сторони він сам виглядає як засушена стеблина із гербарію.
17.11.2018
