ФІЛЬМ ПРО КІБОРГІВ
Моє враження про "Кіборгів", телеканал "1+1", 9 травня.
Коли "Кіборги" у грудні-січні йшли у Дніпрі-місті (назва міста тимчасова, перейменуємо на Січеслав) у кінотеатрах, то ми із сином (мені 53, йому 24) спланували піти на цей фільм разом. Навіть визначили дату. Але син напередодні захворів на грип... І то були останні покази у Січеславі. Шкода.
Тому учора фільм обов'язково продивився. Мої висновки та враження.
Фільм вийшов мені близький за духом. І не тому, що цю війну проти Росії показано, як ми це бачимо, а не вони. Тому, що фільм насичений ідеологією! Критикують фільм за надмір діялогів, але то пусте! Постійні спори-бесіди між командиром Серпнем (позивний) та його підлеглим Мажором (позивний) наповнено міркуваннями: "За що й чому воюємо? Що краще - демократія чи націоналізм?". Фільм не дає нам вже готових відповідей. Кожен глядач вирішує сам. Серпень - "твердий" націоналіст, "свідомий українець". Мажор - сучасний європейський український молодик. І той, і той воює за Україну. Обидва українськомовні. Але Серпень Україну бачить українсько-націоналістичною, Можор же хоче її бачити як звичайну Європу - толерантну і м'яку, як державу для всіх. Але обидва розуміють, що Росія - перешкода їм обом. Тому вони обидва захищають ДАП (Донецький аеропорт), бо усвідомлюють, що цей ворог геть не бачить України як держави.
Мова. Я не згоден з критиками, що вимагають тільки українську мову від персонажів. У "Кіборгах" звучить і українська (навіть трохи неправдиво часто), іноді суржиком, але окремі герої повністю російськомовні. І це є правдою на фронті! Вони усі пішли на фронт за Україну. Хто за призовом (прийшла повістка), хто як професійний воїн - за наказом (російськомовний, позивний Субота). Яка мова буде в Україні після війни - такої відповіді фільм не надає. Але показано, що українська армія фактично є двомовною. Хоча начальство приїжджало в ДАП і гримало українською (вже не російською, як за Союзу) за недотримання Мінська. Показовим є епізод зі спору між Серпнем та Мажором. Серпень, дивлячися в очі Мажора, каже йому: "Ти ж сам тепер говориш тільки українською! І визнай, що цей перехід тобою здійснено недавно!". І Мажор погодився із цим, сказавши, що Майдан змінив його свідомість і ставлення до мови.
Мінськ. Суть Мінських домовленостей не розкрито у фільмі. Та й то не тема цього фільму. Російські орки йшли на ДАП, почався бій, атаку нашими відбито. Але прибув високий (за посадою) командир і лаяв, що наказ був не стріляти! Ви армія, мовляв, а є політика! Не вам вникати в політичні справи! І один солдат відповідає: так вони перші їх порушили, а нам що, чекати, поки нас уб'ють? Схвально, що сценарієм та режисурою показано, що Мінськ порушила Росія (наступ їхніх заборонених Мінськом танків із захисниками ДАП і допомога наших "немінських" танків; так, були жертви, але той бій ми виграли, атаку відбито).
Майдан. І історично, і хронологічно фільм не міг не згадати Майдану! Дехто з персонажів прямо з Майдану пішов на війну. Дехто навіть не сприймав Майдану, дивлячись його по телевізору. І лише один прихід на Майдан перевернув свідомість цього майбутнього солдата (російськомовний, психолог, що у ДАПі був військовим лікарем захисників, позивний Псих). Псих розказував, що з інтересу пішов на Майдан уже десь наприкінці, коли, здавалося, усі розбіглися, усе заглохло, подивитися, як все скінчиться. І Псих побачив, що людей прибуло іще більше! І Псих - це б я, Андрій Якименко, уже б сказав - увірував! Так він і пішов на фронт, став захищати ДАП. Мажор - узагалі музИка майже міжнародного рівня (гра на трубі) і син багатіїв. Він мав їхати за кордон до Європи на міжнародний музичний конкурс, але потайки від батьків пішов добровольцем на фронт. На Майдані Мажор грав на трубі, і про це сильне враження уже у ДАПі йому пригадував Псих, який тоді ще не був знайомий з Мажором.
Москалі (росіяни). Сильне і правдиво-чесне враження справляють москалі. Епізод з обміну полоненими. Нейтральна смуга. Під'їжджають наші й москалі. Підходять близько група до групи. Зброя напоготові. Навіть наш російськомовний професійний воїн Субота, теж рішучий та різкий на обміні, видається м'якшим за командира групи обміну у москалів. Москаль гострий поглядом, носом і писком, нахабний і зверхній, нестримний в образах ("хххахлы..." - так зле вичавлює у бік наших солдатів, саме при них, наші не реагують). Російська мова різка і груба проти нашої м'якої. Москалі за першим порухом чи словом виконують беззастережно всі команди свого командира... Цей епізод різко контрастує з недисциплінованістю Мажора, який раніше у фільмі, втративши під обстрілом свого автомата, здійснив, на порушення наказу, самостійну вилазку на територію ворога. Так, автомата здобув, москаля убив, російські документи потім передав командирові, навіть автівку ворожу привіз зі ще одним москалем. Але... конфлікт з командиром Серпнем щодо військової дисципліни...
Ворожі полонені, допит. Полонений москаль з російської глибинки каже, що не знав, що він на території України. Ну, "заблуділіся ми", як завжди. Але інший полонений - наш "українець", донбасівець, який люто ненавидить "недобитых бандеровцев". Більшу ненависть до України показано у фільмі від "свого" сепаратиста. Наш кіборг, який був цим полоненим сепаром катований у ворожому полоні, по-звірячому скатував уже свого кривдника. Командир Серпень цю помсту зупиняє. Але цей епізод показує і нашу жорстокість, нехай правильну і виправдану. Потім сепара відпускають до його своїх. Коли вийшов він із ДАП, сепара убиває їхній снайпер. "Я знав на 99 відсотків, що його уб'ють свої ж", - каже Серпень.
Правдивість. Так, фільм показано правдиво і патріотично. Дарма, що фільм художній. Є і розмови, і бої, у тім числі рукопашні. Є смерті ворогів і героїчні смерті кіборгів-героїв. Консультанти фільму - некабінетні армійці. Навіть двоє справжніх кіборгів грали епізоди про самих себе.
Фільм потрібно показати у всіх школах України в усіх класах школярам!
Запам'ятаймо авторів - режисера й сценариста:
"Кіборги. Герої не вмирають" - український повнометражний художній фільм режисера Ахтема Сеїтаблаєва за сценарієм Наталії Ворожбит про оборону Донецького аеропорту під час війни на Донбасі, 242 дні оборони.
...Я з патріотичним хвилюванням і натхненням передивився "Кіборгів". Я знаю - ми переможемо Росію!
Слава й вічна пам'ять захисникам Аеропорту, всім полеглим за незалежність України!
10 травня 2018 року
