ПРО ПАРТІЮ "СВОБОДА", ПРО ПРЕЗИДЕНТА ПОРОШЕНКА
«Народ не пам'ятає добрих справ*
* допис 27.10.2014, Андрій Якименко, Фейсбук
Перемога у Революції гідности, радикальна зміна настроїв у суспільстві, перемога над зовнішнім агресором - це все у підсумку є наслідком націоналістичної ідеології та політичної активности фракції Свободи з трохи більше 30-ти депутатів у Верховній Раді, що вже канула в лету.
Народ забув, що у час, коли влада Янучари здавалася непохитною, зміни у державі та суспільстві почалися зі скандування у парламенті "У-кра-їн-сько-ю!".
І хоча Свобода і сьогодні пройшла до парламенту, все ж результат є гіршим, ніж міг бути.
Не пам'ятає народ добра!
Діти і онуки тих, хто не голосував нині за Свободу, вивчатимуть історію цієї партії за шкільними підручниками.
Але на виборах 2014 року невдячна сіра, тупа маса навіть не надала Свободі шансу повторити результат, не кажучи - поліпшити його.
Єдино правильний висновок з цього можемо зробити лише такий:
Народ не слід ніколи брати до уваги - ні його бажання, ні потреби, ні думки!
Недолуга темна маса не годна сформулювати своїх прагнень і бажань!
Стів Джобс, засновник фірми Еппл, айфонами якої користуються сотні мільйонів людей у світі, говорив, що покупця й споживача ніколи не слід питати про його потреби і смаки, треба ці потреби формувати.
Лише отримавши готові мобільні телефони, смартфони і планшети, людство усвідомило свої нові потреби в них.
Тому й політик або партія геть не мусять сушити собі голову якими ж "завлєкухами" ще слід переконати недоумкуватого і дурного виборця, щоб він хоча би пішов до виборчої скриньки, не кажучи вже - правильно проголосував.
Самодостатній політик або самодостатня політична партія ніколи не повинні зважати на комуністичну маячню про благо народу, поліпшення добробуту, збільшення зарплат чи пенсій тощо.
Добробут широких мас збільшується "автоматично" за умови зміцнення держави на міжнародній арені, перетворення її у світову потугу.
А це завдання під силу лише націоналістично мислячому депутатові, політикові, владі.
Якщо пасажири маршрутки голосуваням обиратимуть яку педалю тиснутиме водій, то автівка ніколи не зрушить з місця.
Справа пасажирів - заплатити за проїзд і сидіти мовчки, не наказуючи водієві як крутити кермом.
Справа водія - довести пасажирів до потрібної адреси.
Кожен має займатися тим, що є йому природньо-притаманним.
Народ має коритися і беззастережно вірити у свій Провід.
Провід мусить дбати за народ, організовувати його на добрі справи і розумно керувати ним.
І питатися в народу "чого його душа бажає" - геть не слід!
Провід - є душа народу.
Нехай народ полюбить свою душу!».
(©Андрій Якименко).
Примітка 02.11.2018:
Фейсбук нагадав мені цю статтю. Я й досі підтверджую все сказане у цій статті, станом на 2014 рік. Але з огляду на політично хибну нинішню антипрезидентську кампанію, ідеологію, політику і практику Свободи, уточнюю, що нині під категорією "Провід" партія Свобода не підпадає. На теперішньому етапі внутрішнього політичного життя і міжнародного положення України під Проводом маємо історичну особу - президента України Петра Порошенка. Зміняться політичні, історичні тощо умови - Порошенко теж зійде з п'єдесталу "Провід", як зійшла з цього п'єдесталу партія Свобода. Усі вони - Свобода тоді, Порошенко нині - здійснювали, здійснили, здійснюють у свій, відведений Історією час, поправді історичного значення великі вчинки! І підсвідоме розуміння сказаного мною тут, неусвідомлене прийняття життєвих фактів і визнання своєї хибної політики, на похвалу Свободі, відбилося у відмові голови партії Олега Тягнибока йти у президенти, висунувши на кандидата (до початку виборів - поки що претендент) Руслана Кошулинського.
02.11.2018
