Перекласти (Translate)

12 жовтня 2020

УРОДИ́НИ УРÓДИНИ

УРОДИ́НИ УРÓДИНИ

Я голосував колись за Тягнибока і партію Свобода. Колись - тут головне слово. Тепер не голосую. Чи я змінився? Ні. Змінилася Свобода! Останнє, що змінило мою думку про Свободу - систематична, багаторічна, несправедлива критика на адресу вже колишнього президента, державника Порошенка, людини, що втілила всі основні націоналістичні постулати партії Свобода у життя!

Я знаю особисто зі Свободи патріотичних активістів, можна сказати друзів (через Порошенка вже колишніх), які теж топили проти Порошенка. Мої розмови з ними їх не переконали. "Порошенко - то барига й зло для України!", - віра цих уро́дів непохитна! Я вважаю, що вожді Свободи навернули нижчих членів у шкідливу і злочинну віру - віру в те, що Порошенко - менше зло, ніж Путін чи Зеленський... Ідіоти! Вас Історія укине у помийну яму! Вже укинула!!

Завтра маємо річницю створення СНПУ - Соціял-національної партії України. 13 жовтня 1991 року на з'їзді у Львові утворилася Свобода, попередня її назва СНПУ. З уроди́нами тебе, Уро́дино!

Ось що я писав про партію Свобода у січні 2019 року (додаток). Так, щодо Порошенка пророцтво не збулося... Ну, я ж не знав, що гнилий свободівський вірус Только-нє-барига (а чим він відмінний від кримрашистського Хоть-камні-с-нєба?) буде таким заразним для хохлів і малоросів...

12.10.2020
©Андрій Якименко

Додаток:

Андрій Якименко, 13.01.2019, Facebook:

«Пророцтво про Свободу

Віктор Ковальчук опублікував моднє нині опитування "За кого проголосуєте з цих двох, трьох і т.д.?" (Viktor Kovalchuk, 11.01.2019, Facebook). І виставив "на подіум" геть нереальний випадок, коли у другий тур на виборах президента України (31.03.2019) вийдуть Порошенко й Кошулинський. Звісно, на сторінці у свободівця переміг Кошулинський, ги-ги. Гм... Люди навіть не здогадуються, що Кошулинський не здолає й першого туру. Але то таке.

Я тамо ж, у Ковальчука, написав свободівцям пророцтво про Свободу. Хочу підкреслити, що нині я - безпартійний націоналіст і в цьому році (у листопаді 2019) матиму вже 30 років націоналістичного стажу. Сюди входить членство в ТУМі (Товариство Української Мови, нині Просвіта), РУХ (Народний Рух України за перебудову), УГС (Українська Гельсінська Спілка), УРП (Українська Республіканська Партія), ДСУ (Державна Самостійсть України), УНА-УНСО (Українська Національна Асамблея-Українська Народня СамоОборона).

Так от, дорікаючи Свободі та пророчачи її занепад, я ніяким чином не кажу про занепад ідеології Націоналізму! Навпаки, Націоналізм в Україні зростатиме й далі і ми ще з вами побачимо Його священний розквіт, силу й перемогу!

Я стверджую, що у Свободи видихся Націоналізм, ця партія розхлюпала Його краплина по краплині, і Його прапор підняли й понесли інші люди!

І ось моє пророцтво про Свободу:

"Президентом у 2019 році стане Порошенко. А далі вже Кошулинський і партія Свобода мають навернути населення у свою віру, якщо хочуть щоб Кошулинський став президентом. Розчарую прихильників Свободи: через помилки Тягнибока у короткий період після перемоги Майдану (лютий 2014) та до інавгурації Порошенка (червень 2014), а також потім, після виборів, коли слід було не лише підтримати новообраного президента, але й увійти у його, читай: у державну, команду, та нерозумний гармидер рік по тому (граната під ВРУ, підтримка насіннєвої дурної "блокади" Донбасу тощо), Свобода відштовхнула від себе навіть своїх прихильників. Крім того, тупо не вбачати у знакових історичних державницьких учинках Порошенка саме його заслугу (на кшталт: заслуга в Томосі не президента Порошенка, а виключно патріярха Філарета) - це все є вчинками, що привели Свободу до маргіналізації і до подальшого, і дуже швидкого, занепаду Свободи і зникнення її з політичної арени України, як, наприклад, компартії Петра Симоненка. Навіть антиСвободівського закону не потрібно, партія сама себе погубить через нерозуміння, що в історичному масштабі Головним Націоналістом та історичною фігурою, що підточить/підточив підвалини Росії, нині став Петро Порошенко. Не жартую.
©Андрій Якименко, 2019".

13.01.2019
©Андрій Якименко»

ДВА РОКИ НЕЗАЛЕЖНОСТИ

 ДВА РОКИ НЕЗАЛЕЖНОСТИ


Сьогодні ми святкуємо 2-річчя незалежности ПЦУ - Православної Церкви України. Незалежности від Московської церкви.


У 1686 році гетьман України Самойлович (на нинішній час його політичні погляди можна визначити, що він був тодішнім Януковичем.) разом з московською царівною Софією, регентшею царського престолу, та тодішнім Московським патріярхом відправляють грамоти-прохання і спільне посольство до Константинополя. І там за 200 червінців і три сорока (120 штук) соболів тодішній Константинопільський патріярх Діонісій IV підписав грамоту про переуступлення тодішньої Київської митрополії під зверхність московського патріярха.


Тут хочу звернути увагу, що канонічної (церковно-законної) передачі української Церкви Москві ніколи не було! Не було ні Вселенського церковного Собору, ні То́мосу від того ж таки Діонісія 4-го, тодішнього Константинопільського Патріярха!


Якщо більш популярно пояснити для теперішнього люду, то я б, як юрист, навів би такий приклад. Ну, от раніше надавалися державні й комунальні квартири громадянам рішенням місцевих виконавчих комітетів рад (і досі такий існує порядок, інша річ, що таких квартир уже нема через відсутність комунального будівництва). Потім із ордером на квартиру, виданим за рішенням райвиконкому, громадянин ішов до ЖЕКу (житлово-експлуатаційної контори), начальниця ЖЕКу видавала ключі на квартиру і вела до квартири, передавала її за актом новосельцеві. Так от, при передачі української Церкви до Москви "ордеру виконкому" (тобто, То́мосу, церковного указу) не було і нема досі, а тільки є "передача начальницею ЖЕКу".


Отже, з 1686 року українська Церква була нелегітимно підпорядкована московській Церкві. Але президент-державник України Петро Порошенко у 2018 році зламав цю московську підступність. Президент Росії Путін навіть задіяв ФСБ, щоби завадити Порошенкові, навіть хотів підкупити і погрожував Патріярхові Варфоломієві! Та все ж стараннями Порошенка у жовтні 2018 року було проведено церковний Собор у Константинополі, на підставі рішення якого у січні 2019 року Патріярх Варфоломій видав церковний указ-То́мос про відновлення української Церкви з митрополитом на чолі як ПЦУ - Православної Церкви України.


Зверну увагу, мова йде не про створення Церкви, а саме про відновлення її та відновлення Патріяршої Константинопільської влади над українською Церквою. Крім того, підкреслю, що українська Церква ПЦУ має Томос про автокефалію (автономію), а московська Церква РПЦ (Русская Православная Церковь, рос.) досі не має і ніколи не мала Томосу про автокефалію! Тобто, з церковно-юридичного погляду РПЦ була і досі є розкольницькою Церквою!


Від 11 жовтня 2018 року українська Церква вже не підпорядкована московській Церкві ні фактично, ні церковно-юридично! Також зверну увагу, що ПЦУ є Церквою митрополичою, а не патріяршою, тобто митрополит ПЦУ призначається та підпорядковується Константинополю, а не Москві (не РПЦ). Вважаю, що на сьогодні це найліпший вихід! Будь-яким способом "Геть від Москви!" (©Микола Хвильовий).


За президентства Порошенка до квітня 2019 року християнські осередки трьох фактичних церков України - УАПЦ (Української Автокефальної Православної Церкви), УПЦ КП (Української Православної Церкви Київського Патріярхату) і УПЦ МП (Української Православної Церкви Московського Патріярхату) - активно переходили в ПЦУ. За президентства Зеленського цей процес загальмувався і навіть у східних регіонах України призупинився. Але ходи́ Історії не зупинити! Я переконаний, що за найближчих кілька років уся християнсько-православна спільнота України перейде до ПЦУ!


Ось що я писав у 2019 році про цю поправді історичну подію - відновлення української Церкви як ПЦУ, Православної Церкви України (додаток).


Хай живе Православна Церква України!

Слава Україні!


11.10.2020

©Андрій Якименко


Допис 11.10.2019, Андрій Якименко, Facebook:


«Рік Православній Церкві України


Автокефалія УПЦ - відновлення ПЦУ: 11 жовтня 2018 року.


Синод Вселенського Константинопільського Патріярхату на своєму з'їзді 09-11.10.2018 надав Українській Православній Церкві автокефалію (автономію) 11 жовтня 2018 року, скасував анатеми, накладені РПЦ (Русскою Православною Церквою) на митрополита УАПЦ (Української Автокефальної Православної Церкви) Макарія та патріярха УПЦ КП (Української Православної Церкви Київського Патріярхату) Філарета, скасував грамоту (Синодальний лист) 1686 року про перепідпорядкування Московському патріярхові Київської митрополії, що означає, що території всієї сучасної Білорусі, частково сучасної Польщі (Холмська і Перемишлянська єпархії) і сучасної Росії (Смоленська і Брянська єпархії) є канонічними територіями Київської митрополії. Синод висловився за надання Томосу (церковного указу) про автокефалію в разі об'єднання всіх українських православних церков у єдину помісну церкву. Константинопільський Патріярх Варфоломій у січні 2019 року надав українській церкві Томос після Об'єднавчого з'їзду українських церков (УАПЦ та УПЦ КП).


Таким чином, 11 жовтня 2018 року відновлено Українську Церкву митрополичого рівня - ПЦУ (Православну Церкву України), як було за Володимира Великого (Володимира Хрестителя) у 10 столітті (масове хрещення киян - 988 рік) і за подальших руських (українських) князів.


Вітаю з річницею нашої Церкви!


11.10.2019

©Андрій Якименко»