Ні, ну, ви уявляєте яке ж це падло!! Коломойський дав інтерв'ю "Німецькій хвилі" (15.05.2018) і назвав українсько-російську війну, що триває вже 4-й рік, громадянською війною, падло!!
Це громадянський конфлікт - ці бойові дії на Донбасі, бо по різні боки "барикад" воюють тільки українці, - верзе муть цей калоМойша. Те, що Росія з серпня 2014 року завела свої війська, стріляла з-за кордону градами, утворювала нашій армії котли, то все до сраки, ніби каже Коломойський. Так, Росія надає набої, зброю, танки і гармати. Але то все дурня, це конфлікт між українцями, свистить "Німецькій хвилі" коломойська гнида. І тут же, падло, додає, що важко розібратися хто брав зброю до рук. Натякає ця тварюка, що неясно кого карати, кого простити, коли ми звільнимо Донбас...
Ах, ти ж політична блядь, паскудне рило! "Спасітєль", сука, України і Днєпра!..
«Сегодня, когда речь идет о реинтеграции Донбасса или вещах, связанных с амнистией, это хорошо. Но как разобраться, кто брал в руки оружие, у кого на руках кровь? Я думаю, пока Россия и лично Путин не получат ответы на эти вопросы, они не уйдут с Донбасса и этот конфликт будет поддерживаться и продолжаться», - верзе "спасітєль". То ти дурко, виходить, Коломойський? Путін і Росія не підуть з Донбасу, поки Україна не амністує всіх бандитів і сепарів, каже Той, хто сцить приїхати до України. А як же тоді "ґражданская война", бовдуре, якщо вона триватиме, поки Росія не піде?!
Коротше, українці, пам'ятайте ці слова Пейсатого. Якщо ви оберете президента й депутатів від Укропу (Коломойський в партії цій головний є спонсор), то знову буде вам російське рабство!
Цікавий допис Ярослава Трінчука і коментарі під дописом на Фейсбуці, 16.05.2017:
«Ярослав Трінчук, Дніпро:
- Зараз багато говориться, що якби у період УНР народ об'єднався, то Україна не програла б Москві. Це так. Але причини, чому не змогли домовитись, ніхто й не наважується сказати. Справа у тому, що на початок ХХ століття в Росії від 13 до 17 відсотків грамотного населення. Україна не виняток. Трохи більше в Галичині - 40%. А тепер подумаймо, що могло об'єднати неписьменне населення? Правильно. "Земля - селянам"... Але ж то була чистої води демагогія. Земля у 1918 році вже належала селянам. У поміщиків було тільки 6% землі. Гарна брехня - і народ купився. Був тільки один спосіб зберегти Україну самостійною - міцна армія. Так політичні недоумки, типу Винниченка, розпустили її. У 1917 році в Україні могла діяти мільйонна армія. Дисциплінована, оснащена. Державна воля - і червона Москва була б стерта з лиця землі. Відтак за політичну сліпоту політиків Україна заплатить десятками мільйонів життів... Про сліпоту і злу волю сучасних політиків трохи пізніше...
Павел Гриць, місто не вказано:
- Так і є... На жаль. Український народ напевне чемпіон з втрачених можливостей. Не ілюзії втрачали - шанси!
Ярослав Трінчук, Дніпро:
- Я трошки інакше ставлюся до наших ілюзій і шансів. На початку ХХ століття у нас шансів не могло бути. Україна у складі Росії воювала проти Антанти. Коли Україна проголосила державу, Антанта не змогла зрозуміти, що відбувається. Будучи наляканою революціями, вона вчинила найбільшу дурницю -підтримала Денікіна. Помилка України - замилування марксизмом. Неписьменне населення не могло зрозуміти, що значить самостійна держава. А марксизм у Європі вже сидів у печінках. Багато народів втрачали можливості, багато народів переживали трагедії від диких сусідів. Але коли світова спільнота стає на стороні справедливості, тоді справедливість перемагає. У нас зараз є шанс, і ми його вже не упустимо.
Григорий Ермолаев, Москва:
- Я соглашусь с Вами, что миллионная армия - это большая сила, но кто знает, что бы было тогда. Как говорится история не терпит сослагательного наклонения.
Ярослав Трінчук, Дніпро:
- Що історія не терпить умовного способу, це помилка. Умовний спосіб історикам ще й як потрібен. Хоча б для того, щоб, аналізуючи минуле, уникнути помилок у майбутньому. Якби тоді Росія знищила більшовизм, Другої війни не було б. А більшовизм можна було знищити тільки з допомогою саме української армії. Якби у Денікіна було трішки розуму, то історія мала б інший розвиток. Можна написати альтернативну історію. До речі, про історію. Росія своєї історії не знає. Є фейк - і нічого більше. Ще й тому потрібен умовний спосіб. Щоб лікувати історію. Найбільше - історію Росії. Та й України теж.
Григорий Ермолаев, Москва:
- Ярослав Трінчук, Со многими вашими словами насчет подделанной истории согласен. Кстати именно это я Вам и пытался сказать в предыдущем комментарии о роли Византии в подделке нашей общей истории.
Андрій Якименко, Дніпро:
- Там ще перший "президент" Грушевський та "отаман" Петлюра зла наробили... Як владу дати гнилій інтелігенції, що захопилася пацифізмом, то наслідки будуть невтішні...
Ярослав Трінчук, Дніпро:
- Фраза "гнила інтелігенція" не коректна. Вперше її сказав Ленін. Якраз у той час інтелігенції було критично мало. Десь один відсоток. А неінтелігенції критично багато. Понад 80% неграмотного населення. Якраз вони становили базу для червоних і махновців. Не можна сказати на Міхновського, чи Грекова, чи Тютюнника, або Болбочана, що вони погані інтелігенти. Таких можна назвати багато, однак, критичної маси не було. До речі, сьогодні теж немає критичної маси тих, хто щось розуміє. Надто багато тих, хто поповнив би ряди і червоних, і махновців, і денікінців.
Валерий Тютюнник, Дніпро:
- У більшовиків були певні прізвища (точніше - псевда). Там і ховається вся таємниця трагедії минулого і сучасного України.*»
* примітка від Андрія Якименка: пан Тютюнник має на увазі жидів, але, заляканий жидівською цензурою Фейсбука, вживає езопову мову**, ги.
** Езо́пова мова - замаскований спосіб думок з натяками, недомовками (інакомовлення, алюзії, іронії, алегорії) задля уникнення цензурних чи будь-яких інших заборон, переслідувань. Поняття "езопова мова" виникло в ХІХ ст. в Російській імперії, де була надзвичайно жорстка, прискіплива цензура***.
(Вікіпедія)
*** Як бачимо, цензура на Фейсбуці не легша, ніж була за москалів!
Десь у 1991 чи 1992 році до нас, до Кам'янської (Дніпродзержинської) міської організації УРП (Української Республіканської партії), вступив Ростислав Винар. Я це пам'ятаю, бо я тоді був секретарем міської парторганізації, яку очолював тоді Владислав Вейссенберг, учитель історії з 35-ї школи Дніпродзержинська, Дніпропетровська область.
Я, як секретар парторганізації, оформлював усі паперові партдокументи. То було моє, бо я тоді навчався на 3 курсі Харківскої юридичної академії і, крім того, працював юристом Дніпродзержинської міської ради, тож канцелярську справу знав. Одночасно я був депутатом двох рад (тоді дозволялося) - Дніпродзержинської міської та Дніпропетровської обласної ради.
Ростислава Винара ми залюбки прийняли до УРП. Ще б пак! Сам він львів'янин, закінчив у Львові медінститут, українськомовний, за вільну Україну завжди був. Сюди, на Схід, закинув його розподіл після вишу. Тут, у Дніпродзержинську (тепер місто Кам'янське) він одружився і працював хірургом. Він і досі хірург у 8-й міській лікарні Кам'янського.
Потім він пішов у "Братство вояків ОУН-УПА", була тоді така новостворена громадська організація, потім у "Тризуб" імені Степана Бандери (теж не партія), востаннє я знаю, що він був у партії Правий Сектор разом із Дмитром Ярошем, з яким він дуже здружився.
Але суть не в тім. Ростислава Винара я знав і знаю як патріота, попри те, що на його Фейсбук-сторінці бачу антипрезидентські дописи - у дусі Правого Сектора. Ну, то таке... Ростислав ніколи не розумів методів державного будівництва. На жаль, не кожному дано усвідомити, що без чиновника, без урядовця не існує жодної держави!
Як і всі правосеки, Винар є добрим націоналістом і революціонером, але кабінетна державна робота його не приваблює (ну, як і депутатство в парламенті Дмитра Яроша!), тому як Правий Сектор, як Дмитро Ярош, цей львів'янин Винар Ростислав може бути корисним для України до моменту бюрократизації у доброму сенсі (що є неминучим для кожної епохи, кожної революції, кожної держави!). Далі можуть початися усі ці правосекови вибрики й комизи, яких ми після Майдану надивилися від Яроша і його тодішньої партії ПС досхочу!
Так от, чим мені запав у душу й пам'ять Винар, і чого я ніколи не забуду, це його захоплений вигук "Золотоверхий Київ!", яким, цим вигуком, цей Ростислав заклав мені тверду підвалину в моїй Ідеології!
За партійною посадою я був його керівником - я секретар, а він рядовий член партії. В той час ми бачили і відчували, що завдяки західнякам на Сході України шириться національний дух. Із Західної до нас на Схід постійно йшли "національні емісари", які привозили літературу і давали нам кількість присутніх на наших місцевих партійних заходах. Київ, столиця, тоді в національному питанні був "столичним Донбасом", як би це нині сказали, і ми навіть не знали, коли в українство навернуться кияни...
Так от, якось тоді я розговорився з Ростиславом Винаром. "Ростиславе, - кажу йому, - все ж на Західній Україні народ патріотичніший і ми не знаємо коли ми перетворимо оцей совок на Сході в українців. Здається мені, що непогано би було, коли ми столицю України перенесемо до Львова, хоча б тимчасово. Петро ж Перший, як хотів москалів європеїзувати, то поближче до Заходу навіть збудував свій Петербург, нову столицю!".
"Та ти що, Андрію!, - несподівано для мене гаряче заперечив Винар, - Ти знаєш, я коли був школярем, - продовжив Ростислав, - ми вперше їхали зі школою до Києва, ще за совка. І ти не уявляєш наші почуття! Столиця! Місто київських князів! Коли ми під'їжджали, то побачили церковні бані золоті! Золотоверхий Київ! Ти уяви, які мене пойняли почуття! Ніколи ми не змінимо столиці!".
Це жагуче заперечення надзвичайно вразило мене! Західняк - і не хоче столиці у Львові! І я навіки зрозумів, хоча, власне, й до того просто висловив слабке своє припущення, радше запитання, про перенесення - тимчасове! - столиці, - я зрозумів, що весь "західняцький" народ України - за єдину столицю Руської землі, за вічне княже місто колишньої великої держави, за Київ - мати руських міст! І тепер я знаю, і ніхто не змінить моєї Віри, - Україна стане величезною Державою із вічною столицею - у святому Києві!!
Тепер, коли я буваю у столиці, я завжди надсилаю всім найближчим родичам і друзям з Києва обов'язкову, ще з вокзалу, текстівку (sms): "Вітаю з Києва - Столиці світу!". І тоді мої батьки, дружина, син і друзі знають, що Андрій приїхав знову на процес до Києва, що все гаразд, що Київ - це столиця, і так буде - вічно!
А я, коли під'їжджаю до столиці, завжди визираю у вікно, шукаю поглядом церковну баню, пригадую наших князів, і серце, і душа мої співають: "Вітаю я тебе, Столице світу, Золотоверхий княжий Києве мій!".
На відеоролику:
Дві хвилини перед Києвом. Поїзд під'їжджає на київський залізничний вокзал.
Фільмував з вікна вагону 21 квітня 2017 року Андрій Якименко.
Формат: mp4.
Обсяг: 366,06 МБ.
Тривалість: 02:25 хв.
Останніми днями Україну захлеснули зливи з грозами. Давно ми не мали такого мокрого травня! Ця погода мені нагадує моє дитинство (мені нині 51 рік). Коли я мав 7-10 років (1972-1975 роки), то, пам'ятаю, травень, навіть усе літо, були такими прохолодними, як нині. Це вже потім, як скінчилося дитинство, клімат став мінятися і тепер ми щороку потерпаємо від спеки...
Ось, знято з 7 поверху будинку. Дніпропетровськ. У дворі граються і верещать дітлахи. Чути хурчання машин по дорозі. Гавкають пси. 20 година вечора. Субота. Травень. 14 число. 2016 рік. Темнішає не так від вечора (сонце низенько, але ще навіть не торкнулося обрію), як від важких хмар, що насуваються з-за небокраю. Десь удалині виблискують блискавки. Грому не чутно, бо надто далеко.
Гарно! Люблю таку годину! Пахне вологою. Скоро впаде рясний дощ. Суне гроза!
На ролику:
Суне гроза!
Тривалість: 1 хв. 02 с.
З 28 секунди фільму вдалині на обрії видно як б'ють блискавки!
І знов про москалів. Якійсь дурній вівці в Італії в готелі вказали місце у кутку, мовляв, ви, русскіє, жеріть отам! Вівця напустила смороду по інтернетах, мовляв, "русскіхъ вєздє б'ють". Ну, я, як інквізитор москво-єресі, даю своє пояснення такої поведінки цеї москво-бидлоти.
Річ у тім, що ця кацапка факти витлумачила по-кацапськи. З фактами я згоден! Пояснення вівці - гниле! Хто жив і харчувався по готелях, той знає тамтешні порядки. Ну, у тебе оплачено номер-не-люкс, то тобі і такий сніданок, легший-дешевший, і навіть на іншому столику. Ну, все ж ясно-зрозуміло! Дотримуйся порядку, їж тільки те, що оплатив!
Але кацапка узяла ковбасу (дорожчу!) з чужого столика!! І приплела сюди "нас, русскіхъ, прєслєдуют вєздє!". Москальське хамство, підлість, хитрість і підступність. Коли не вийшло обдурити, то щиро ображаються на того, хто не дав себе круг пальця обвести!
Сто відсотків із "1984" геніяльного викривача Орвела!
Ну, і хто правий? Як завжди - Андрій Якименко правий!
Я нещодавно на Фейсбуці написав статтю, що нам потрібна державна ідеологія націоналістичного штибу, потрібен державний орган Ідеології. Так один довбень, перед тим як самозабанитися від мене, вивалив мені в коментарі: "Да идите вы в ж...пу, комсомолисты сраные! Идеология им нужна! Было это уже!". Ну, що я скажу про цього дурка? Не тямить воно, дурне, що навіть він має ідеологію, гад! Але його російська мова і несприйняття націоналізму виказують його антиукраїнську ідеологію! Висловивши б йому це (вже ніяк, бо він самозабанився), я б розстріляв його, як ворога!
Липень 2017. У Києві поліція жорстко "прийняла" двох колишніх АТОвців. На ролику кілька патрульних екіпажів скручують руки хлопцям, один на капоті, інший на асфальті, заковують їх у кайданки, садовлять до поліцейських машин. Крики, вереск дружин. АТОвці ніби ще непошкоджені. Потім їх нібито по-звірячому побили у відділенні поліції. Кров на підлозі (світлина). Одного затриманого відвезли до лікарні. Тобто, явно, що били їх після затримання. Ну, мабуть, хлопці пручалися, кричали, що були на фронті (а поліцейських же не призивають, поліцейська служба зараховується як армія). Кинуто клич по Україні. До відділення поліції нібито збираються колишні добровольці та АТОвці.
Ні, нічого, крім статті в інтернеті, я не маю. Ідемо далі, читаючи статтю.
Виявляється, що ці колишні добровольці (пішли добровольцями в АТО у 2014-2015) сиділи тихо-мирно у кав'ярні, розмовляли між собою. І тут за сусіднім столиком п'яна гурба (неясно скільки людей) почала чи то кричати, чи голосно казати про укропів, хунту, здається, і про хохло-кастрюлеголових... Ну, наші АТОвці підійшли у дали в пики цим сепарам. Звісно, хтось викликав поліцію. А далі ви знаєте. Так починався, до речі, і Майдан!
Ну, так от що я скажу. Поліція не винна! Правда ж. Ну, скажіть мені, чи хто проводить поліцейським політінформації? А треба було б! У поліцейського - закон. Є бешкетники, що почали бійку. Є гармидер у кав'ярні, двінок до поліції, нестримані АТОвці... А поліції потрібні тиша і порядок. Тому призвідників - в кутузку!..
А тут, шановні друзі, стоп!! Хто-хто призвідник? Добровольці із АТО, що бачили як гинули їхні побратими?! Чи, може, гнида і сволота, що сидить за мирним столиком і патякає в усю горлянку про укропів, хунту, путін-прііді?!
Тому й потрібна нам Державна ідеологія, закріплена у Конституції! І потрібна Партія єдина, яка б цю ідеологію Націоналізму, розвивала б! І поліцейським вранці-рано на нараді слід проводити політичний лікнеп! Що, мовляв, коли десь у кав'ярні ніби хуліганство, то у кайданки брати тих, хто є сепар, а не АТОвець!
І тоді поліція, "прийнявши" цих сепарів (я за те, щоб дуже жорстко - з вибитими зубами, поламаними кінцівками), відвезла б їх прямо до ДКНБ (Державний комітет національної безпеки) - в революційно реформовану СБУ... Ну, а там - і суд без зволікань, і швидкий вирок (бажано би, смертний)!
