ПРО УМОВНИЙ СПОСІБ ІСТОРІЇ

ПРО УМОВНИЙ СПОСІБ ІСТОРІЇ

Цікавий допис Ярослава Трінчука і коментарі під дописом на Фейсбуці, 16.05.2017:

«Ярослав Трінчук, Дніпро:
- Зараз багато говориться, що якби у період УНР народ об'єднався, то Україна не програла б Москві. Це так. Але причини, чому не змогли домовитись, ніхто й не наважується сказати. Справа у тому, що на початок ХХ століття в Росії від 13 до 17 відсотків грамотного населення. Україна не виняток. Трохи більше в Галичині - 40%. А тепер подумаймо, що могло об'єднати неписьменне населення? Правильно. "Земля - селянам"... Але ж то була чистої води демагогія. Земля у 1918 році вже належала селянам. У поміщиків було тільки 6% землі. Гарна брехня - і народ купився. Був тільки один спосіб зберегти Україну самостійною - міцна армія. Так політичні недоумки, типу Винниченка, розпустили її. У 1917 році в Україні могла діяти мільйонна армія. Дисциплінована, оснащена. Державна воля - і червона Москва була б стерта з лиця землі. Відтак за політичну сліпоту політиків Україна заплатить десятками мільйонів життів... Про сліпоту і злу волю сучасних політиків трохи пізніше...

Павел Гриць, місто не вказано:
- Так і є... На жаль. Український народ напевне чемпіон з втрачених можливостей. Не ілюзії втрачали - шанси!

Ярослав Трінчук, Дніпро:
- Я трошки інакше ставлюся до наших ілюзій і шансів.   На початку ХХ століття у нас шансів не могло бути. Україна у складі Росії воювала проти Антанти. Коли Україна проголосила державу, Антанта не змогла зрозуміти, що відбувається. Будучи наляканою революціями, вона вчинила найбільшу дурницю -підтримала Денікіна. Помилка України - замилування марксизмом. Неписьменне населення не могло зрозуміти, що значить самостійна держава. А марксизм у Європі вже сидів у печінках. Багато народів втрачали можливості, багато народів переживали трагедії від диких сусідів. Але коли світова спільнота стає на стороні справедливості, тоді справедливість перемагає. У нас зараз є шанс, і ми його вже не упустимо.

Григорий Ермолаев, Москва:
- Я соглашусь с Вами, что миллионная армия - это большая сила, но кто знает, что бы было тогда. Как говорится история не терпит сослагательного наклонения.

Ярослав Трінчук, Дніпро:
- Що історія не терпить умовного способу, це помилка. Умовний спосіб історикам ще й як потрібен. Хоча б для того, щоб, аналізуючи минуле, уникнути помилок у майбутньому. Якби тоді Росія знищила більшовизм, Другої війни не було б. А більшовизм можна було знищити тільки з допомогою саме української армії. Якби у Денікіна було трішки розуму, то історія мала б інший розвиток. Можна написати альтернативну історію. До речі, про історію. Росія своєї історії не знає. Є фейк - і нічого більше. Ще й тому потрібен умовний спосіб. Щоб лікувати історію. Найбільше - історію Росії. Та й України теж.

Григорий Ермолаев, Москва:
- Ярослав Трінчук, Со многими вашими словами насчет подделанной истории согласен. Кстати именно это я Вам и пытался сказать в предыдущем комментарии о роли Византии в подделке нашей общей истории.

Андрій Якименко, Дніпро:
- Там ще перший "президент" Грушевський та "отаман" Петлюра зла наробили... Як владу дати гнилій інтелігенції, що захопилася пацифізмом, то наслідки будуть невтішні...

Ярослав Трінчук, Дніпро:
- Фраза "гнила інтелігенція" не коректна. Вперше її сказав Ленін. Якраз у той час інтелігенції було критично мало. Десь один відсоток. А неінтелігенції критично багато. Понад 80% неграмотного населення. Якраз вони становили базу для червоних і махновців. Не можна сказати на Міхновського, чи Грекова, чи Тютюнника, або Болбочана, що вони погані інтелігенти. Таких можна назвати багато, однак, критичної маси не було. До речі, сьогодні теж немає критичної маси тих, хто щось розуміє. Надто багато тих, хто поповнив би ряди і червоних, і махновців, і денікінців.

Валерий Тютюнник, Дніпро:
- У більшовиків були певні прізвища (точніше - псевда). Там і ховається вся таємниця  трагедії минулого і сучасного України.*»

* примітка від Андрія Якименка: пан Тютюнник має на увазі жидів, але, заляканий жидівською цензурою Фейсбука, вживає езопову мову**, ги.

** Езо́пова мова - замаскований спосіб думок з натяками, недомовками (інакомовлення, алюзії, іронії, алегорії) задля уникнення цензурних чи будь-яких інших заборон, переслідувань. Поняття "езопова мова" виникло в ХІХ ст. в Російській імперії, де була надзвичайно жорстка, прискіплива цензура***.
(Вікіпедія)

*** Як бачимо, цензура на Фейсбуці не легша, ніж була за москалів!

16 травня 2018 року