Перекласти (Translate)

28 жовтня 2020

ВЕСІЛЛЯ БЕЛАНОВИЧІВ. 1969 рік

 ВЕСІЛЛЯ БЕЛАНОВИЧІВ. 1969 рік


Це аматорський кінофільм, зафільмований 25 жовтня 1969 року моїм батьком Якименком Григорієм Васильовичем (19.09.1940 року народження). Фільм німий, му́зику накладено оцифрувальною фірмою. Тобто, на день місцевих виборів в Україні 25.10.2020 події в цьому кінофільмі сталися 51 рік тому...


Я назвав цей кінофільм "Весілля Белановичів". Віталій Беланович у цьому фільмі - наречений, а Люба Бочка, наречена, стала після ЗАГСу Любою Беланович. ЗАГС (відділ Запису Актів Громадянського Стану) тепер називається РАЦС (відділ Реєстрації Актів Цивільного Стану). У кінофільмі з цього Заводського ЗАГСу міста Дніпродзержинська (тепер місто Кам'янське, Дніпропетровська область) виходять молодята. Цікаво, що цей РАЦС у Кам'янському й досі стоїть на місці і працює! І напис на ньому тепер "Палац щастя".


Люба Бочка, у шлюбі Беланович, це найкраща мамина подруга! Моя мама Люба Сімцова (тепер уже як заміжня - Якименко, 10.01.1941 року народження) і Люба Бочка дружили наче сестри ще зі школи. Коли у віці 15 років (1957 рік) моя мама втратила свою маму, мою бабусю Марусю, в якої був рак шлунка, то сім'я Бочкíв прийняла мою маму як дочку́ у свою родину. Хати́ Сімцових і Бочків були на протилежних схилах Самишиної балки тодішнього Дніпродзержинська. І мама заходила перед школою до своєї по́други Люби Бочки, щоб разом іти до міської школи №23. Сім'я Бочків, яка мала своїх четверо дітей, знаючи, що моя мама вже не має мами, годувала мою маму сніданками до школи та обідами після школи, як подруги верталися додому. Адже розуміли, що мамин батько-удівець, мій дід Кузьма (20.04.1906-02.12.1997), що має двох дітей, не годен готувати добре їсти ні собі, ні дітям...


А дружба двох Люб, двох подруг, тривала все життя. Буквально. Люба Беланович (за дівоцтва Бочка) померла у 2010 році від раку грудей...


Цей фільм батько фільмував на кіноплівку форматом 1х8мм. Оцифровував цей кінофільм вже я, здавав на фірму. Оцифровано як є. Тобто, де засвічено кіноплівку, де неякісно сфільмовано - все перейшло в цифру. Але я переконаний, що попри таку якість нині фільм дивитися усім цікаво. Адже події, зачіски і мода, одяг, машини, весільний стіл, весільні музи́ки тощо - все несе в собі відбиток епохи Совітського Союзу та УРСР (Української Радянської Соціялістичної Республіки) кінця 1960-х років минулого століття...


Кінофільм:

Дата фільмування: 25 жовтня 1969 року.

Місце фільмування: місто Дніпродзержинськ, нині Кам'янське, Сами́шина балка на території міста.

Оператор, сценарист і режисер - мій батько Якименко Григорій Васильович (19.09 1940 року народження, нині живе у Кам'янському).

Тривалість кінофільму: 7 хв 27 с.


Часові мітки:


01:01 - моя мама Якименко Любов Кузьмівна (10.01.1941 року народження, нині мешкає у Кам'янському) виходить із ЗАГСУ; мамі тоді було 28 років, нині 79.


01:24 - молодята Віталій Беланович і Любов Бочка, вже теж Беланович. Усі у фільмі віком 28-30 років. Віталій помер ще у 1980-х роках. Бочка Любов Іванівна (27 січня 1941 - 13 вересня 2010).


02:02 - Тамара, сестра Люби-нареченої, живе нині в Кам'янському.


02:05 - батько Люби-нареченої, давно помер.


03:44 - у нареченої "украли" черевика.


04:20 - у центрі кадру у білій блузці з високою зачіскою моя мама Якименко Любов Кузьмівна (нині живе у Кам'янському, тоді у віці 28 років), розмовляє з якоюсь молодицею. Найлівіше у кадрі - Тамара, сестра Люби-нареченої.


05:20 - мій батько Якименко Григорій Васильович (19.09.1940 року народження, нині живе у Кам'янському), у фільмі у віці 29 років.


05:30 - мій батько.


05:44 - мати Люби-нареченої, що у фільмі взяла "під козирок"; давно померла. Моя мати мені розказувала, що ця бабуся (для мене бабуся) мене у 1965-66 роках немовлям місяць доглядала, коли моя мати через поїздки, роботу, життєві труднощі не могла бути цілоденно зі мною. Навіть мене прийняли Бочки́ у свою сім'ю...


05:46 - баба Тетяна (так я її знав з дитинства); це друга дружина мого діда Кузьми, батька моєї мами. Коли бабуся Маруся, мати моєї мами, померла у 1957 році, то Сімцов Кузьма Вікентійович удруге одружився з Га́вриш Тетяною Костянтинівною, яка стала Сімцовою. У фільмі Тетяні Сімцовій, наскільки пам'ятаю, 55-56 років. Вона померла на початку 2000-х років.


05:56 - у кадрі Непорада Валентин Григорович (28.04.1941-12.10.1973). Це перший чоловік моєї нині покійної тещі Кучук Ольги Антонівни (для мене - мама Оля), матері моєї нинішньої дружини Наталки Якименко. У шлюбі з Непорадою в Ольги Кучук дітей не було. Валентин Непорада безглуздо загинув у віці 32 роки. Про маму Олю й Валентина Непораду я вже писав у 2017 році ("Любов до чоловіка", http://yakymenko.blogspot.com/2017/04/blog-post_435.html?m=1).


06:12 - наречена Любов Беланович, за дівоцтва Бочка. У фільмі у віці 28 років. Померла у 2010 році у віці 69 років. Похована у Кам'янському.


06:39 - мале 1,5-річне дитя сидить на руках. Це мій молодший брат Якименко Ігор Григорович (08.04.1968 року народження, нині мешкає у Кам'янському з сім'єю, має сина Владислава, 23.09.1998 року народження).


Мене у фільмі, на жаль, нема. Батьки не пам'ятають чому я не потрапив у фільм. Можливо, маючи 4 роки, майже 5, я десь грався з іншими дітьми...


28.10.2020

©Андрій Якименко