КОЛОМОЙСЬКІ РАБИ

КОЛОМОЙСЬКІ РАБИ

Дивлюся на це рило Дубініна і пригадую, що це падло ще від початку приватизації союзнодержавних підприємств (1989-ті і подальші роки) весь час працювало на Коломойського.

Уперше я почув про Дубініна, здається, у середині 1990-х років, коли він став заступником голови правління ВАТ "Азот" (відкрите акціонерне товариство "Азот", м. Дніпродзержинськ, нині місто Кам'янське, Дніпропетровська область, велике хімічне підприємство у місті). Тоді жиди Боголюбов і Коломойський (так-так, вони тепер олігархи-мільярдери) скинули з посади директора "Азоту" українця Олександра Левченка під час приватизації "Азоту". Я тоді вів цю судову справу Левченка, щоб поновити його на посаді. Перший суд його поновив, але на апеляції ми програли.

Та справа не у тім. Жиди Боголюбов з Коломойським при допомозі кацапні Дубініна й Дуброва (Дубров, колишній перший секретар компартії міста Дніпродзержинська, потім голова правління вже жидівського "Азоту") допомогли жидам скинути з директорської посади українця.

Тепер цей Дубінін, сука, виставляє своє рило на плакаті коломойської партії "За майбах". Ну, тобто юридична назва партії "За майбутнє", але ніякого майбутнього в українців не буде, якщо ця партія прийде до влади в Україні.

"Ти, Беня КалоМойша, на своїй землі! Ти тут господар! Роби тут у хохлів місцевий Ізраїль!", - віддано, як песик, поглядаючи з плакату в хитрі оченята Коломойського, принизливо попискує Дубінін...

Дуба, безумовно, раб. Раб КалоМойші. Але він у нього на зарплаті. Мене цікавить стадо тих рабів, які проголосують за Дубініна та інших безмайбутніх на цих місцевих виборах у жовтні цього року.

Хто віддасть свій голос Коломойському, той - раб! Тоді, тварюко, не потрапляй мені на очі, коли Нація здобуде владу! Я тебе, наволоч, навчу як любити неньку Україну!!

На світлинах:
1. Виборчий плакат жидівської партії "За майбутнє Коломойського та всіх жидів", м. Кам'янське, Дніпропетровська область, вулиця Грушевського. Знімкував 26.09.2020 Андрій Якименко.
2. Не голосуй за смерть!, - пишуть українці в інтернеті.

30.09.2020
©Андрій Якименко

ЗАВТРА УРОДИНИ В ЯРОША

ЗАВТРА УРОДИНИ В ЯРОША

Завтра, 30 вересня 2020 року, у Дмитра Яроша чергові уроди́ни - 49 років віку (народився 30.09.1971).

Ось що я писав про Яроша 2 роки тому, у 2018 році.

29.09.2020

©Андрій Якименко

«Сучасний Кармалюк-Сірко

Учора, 30 вересня, колишньому керівникові майданного Правого Сектора (потім політичної партії Правий Сектор), власникові страшної для москалів візитки (ги-ги) Дмитрові Ярошу виповнилося 47 років. Інтернет і Фейсбук наводнено щирими вітаннями Ярошу з уродинами від побратимів та простих українців.

Так, Дмитро Ярош став "візиткою епохи". Ніякий майбутній історик, який правдиво писатиме історію України, націоналістичного руху початку-кінця 1990-х років-першої чверті 21 століття, Майдану і Революції гідности, не має права, не повинен і, я переконаний, не забуде спом'янути Яроша як знакової фігури цих історичних подій.

Але Ярошеви помилки - союз, нехай тимчасовий, із так званою ПриватКомандою жидівського толку (Коломойський-Корбан-Філатов) у 2014-2015 роках, нападки на державну владу, що через силу піднімала армію й країну у той час ("ми рушимо на Київ", а коли його стали підстібувати до "київського походу", Ярош позадкував: "ми готові і чистимо зброю") - остаточно визначили Ярошеве місце в історичних процесах.

Дмитро Ярош не став державною людиною, хоча словесно він за Українську соборну державу і його дії з організації добровольчого руху і УДА (Української Добровольчої Армії) - воістину викликають щире захоплення та глибоку повагу.

Дмитро Ярош у силу своєї ідеології та складу вдачі є сучасним Кармалюком та Сірком в одній особі.

Устим Кармалюк (1787-1835) з державної точки зору (тодішньої держави Російської імперії, у складі якої була Україна) був розбійником. Він, як англійський Робін Гуд, грабував маєтки поміщиків (тодішніх олігархів) і роздавав майно і гроші бідним. Як і нинішній Ярош тодішній Устим Кармалюк не набув собі статків і не став частиною державної влади тодішньої Росії.

Іван Сірко (1605-1680) з державної точки зору (тодішньої новопосталої України-держави, що билася на всі фронти, відстоюючи волю) був корисним ідіотом Москви в Україні. Коли гетьман Іван Виговський у союзі з Кримським ханством (кримськими татарами) розбив 150-тисячне московське військо під Конотопом (переможна Конотопська битва 27 червня-7 липня 1659 року) під час українсько-московської війни 1658-1659 років, Іван Сірко, який люто ненавидів мусульман ("бусурманів"), зі своїми загонами напав на татарські поселення материкової частини Ханства (тепер це територія півдня України, а тоді землі, південніші дніпрових порогів, належали Кримському ханству; аж від Порогів до Чорного моря жили татари), що звело нанівець намагання Виговського скористатися Конотопською перемогою.

Дмитро Ярош, звісно, не завдав Україні тих руйнівних дій, яких учинив Іван Сірко. Але Ярошеве життя показує, що то сталося лише через інший збіг історичних обставин, через силу Української держави, через фактичну відсутність у Яроша значних збройних сил. Не маю анінайменшого сумніву, що через цілковите нерозуміння потреби в державній бюрократії, непридатність до копіткої державної роботи (народний депутат Ярош практично не відвідує сесії Верховної Ради України) Дмитро Ярош, маючи б армійську сяку-таку потугу, під'юджуваний би корбанами-коломойськими та іншими жидами і хохлами, рушив би походом на Київ, як і Сірко на татар-союзників, ложно розуміючи де головніший ворог України!

Але у будь-якому разі хода Історії не дала Дмитрові Ярошеві "шансу" стати руйнівником новітньої України і це є Ярошеве історичне щастя!

Такі діячі, як Дмитро Ярош, потрібні кожному народові, кожній державі! Умовні яроші - то кармалюки у мирний час, сірки під час війни. І головне, щоби державна сила енергію ярошів-кармалюків-сірків спрямовувала у корисний для держави напрям!

01.10.2018

©Андрій Якименко»

ОСТРІВ ПРЕЗИДЕНТІВ

ОСТРІВ ПРЕЗИДЕНТІВ

На цьому Острові були й відпочивали президенти:

Микита Хрущов, керівник компартії та Радянського Союзу (1958-1964),

Леонід Кучма, президент України (1994-2005),

сини Віктора Януковича, позбавленого звання президента України (президентство 2010-2014),

Володимир Зеленський (обраний у 2019 році президентом України),

Андрій Якименко (народився у 1965 році), президент України (майбутній, сподіваюся, ги).

Мова йде про косу Бірючий острів в Азовському морі. Довжина острова 24 км, ширина 5 км (у найширшій частині). Бірючий острів за своєю будовою намивний, утворений із піску та ракушняку (піщана морська рівнина, на якій трапляються вали з мушлі). Острів степовий, населений дикими та акліматизованими тваринами. Фавна Бірючого острова - різноманітна. Тут мешкають близько 1000 благородних оленів, близько 2500 ланей, 120 куланів та декілька десятків диких коней і муфлонів, з птахів акліматизовано фазанів. Також є дикі лиси, єнотоподібні собаки, шакали, дикі качки, дрохви, хохітва, лебеді, білі чаплі, куріпки. 48 тварин Бірючого острова занесено до Червоної книги України.

У липні 2020 року преса повідомляла, що президент Зеленський на 10 днів відвідає так звану "дачу Микити Хрущова" - державну резиденцію на косі Бірючий острів, яка входить до Азово-Сиваського Національного природно-заповідного парку та належить Державному управлінню справами (знаменита ДУСя, яку Зеленський понад рік тому обіцяв зліквідувати). Але замість 10 днів Зеленський пробув на Бірючому острові 3 дні і поквапився до Києва через луцького "терориста", що захопив був автобус з пасажирами.

За Микити Хрущова на Бірючому острові побудували дачу (кордон Садки́), на яку він приїхав усього один раз. Це був комплекс із будівлями для обслуги, окремою їдальнею та льодовиком для зберігання харчів. Згодом частина споруди згоріла.

Поруч із хрущовською дачею розташовано президентську резиденцію, побудовану за Павла Лазаренка (прем'єр-міністр України 1996-1997).

17 вересня 2003 року в президетській резиденції на Бірючому острові відбулася зустріч президентів України та Росії Леоніда Кучми і Володимира Путіна, на якій вони, зокрема, обговорили питання морського кордону в акваторії Азовського моря та Керченської протоки. А вже через 12 днів москалі почали будівництво греблі від берегів Таманського півострова Росії до українського, нині тимчасово окупованого Росією острова Коса Тузла (так звана Тузлинська криза, як провісник майбутньої російсько-української війни 2014-... років).

Ми з дружиною Наталкою вже котрий рік відпочиваємо на острові Бірючий. Майже на всіх кордонах ми були, але найбільше нам припав до душі кордон Перебійня. Саме про Перебійню йдеться у журналістському репортажі телеканалу "Україна" (у додатку).

Працівники на Перебійні родина Турів - Володимир Тур і Світлана Тур (вони дають інтерв'ю у телерепортажі) - наші острівні друзі. Все, що у ролику, то правда, навіть садибний кіт Мурчик із гаремом з трьох кішечок, ги.

Бірючий острів - це острів президентів! 

Додаток:

Бірючий острів - острів президентів, фільм з 2-х частин, укладач Андрій Якименко.

Частина 1 (тривалість 4 хв 36 с): Телерепортаж телеканалу "Україна", липень 2020 року.

Частина 2 (тривалість 1 хв 52 с): створений Андрієм Якименком фільм з 15 світлин, тривалість показу кожної світлини 8 с.

На світлинах (серпень 2020 року): Острів Бірючий, морський берег, Андрій Якименко (55 років), його дружина Наталка Якименко (43 роки), наш котик Кузя (порода британська довгошерста блакитна, 15 років), дощ на обрії у морі, бірючий степ з оленями (у степу та на обрії, відстань до тварин ~ 150-200 м), Андрій Якименко тримає садибного кота Мурчика (єгер Володимир Тур з Мурчиком перемовлявся у телевізійному фільмі), Андрій Якименко в одязі Адам-у-раю (світлина зі спини).

Загальна тривалість усього фільму: 6 хв 28 с.

29.09.2020

©Андрій Якименко

https://youtu.be/MMwchYCYIQE

ОСТРІВ ПРЕЗИДЕНТІВ

ЗА ПОРОХА!

ЗА ПОРОХА!

Стаття 2018 року. На день народження тодішнього президента Порошенка. Сьогодні йому 55. Гм, він на 9 місяців молодший за мене, ги.

Голосуймо всі за кандидатів партії Європейська Солідарність на цих місцевих виборах 25.10.2020 року!! Ці місцеві вибори нададуть тенденцію для майбутніх парламентських та президентських виборів.

Промосковську зелену владу - геть на смітник Історії!

За Пороха!

26.09.2020

©Андрій Якименко

«За Пороха!

Хто мене читає з 2014 року, то знає, що починав я писати про новообраного 25 травня 2014 року Президента України Порошенка від легкої дружньої критики через нейтральну стриманість до позитивної оцінки цього поправді історичного діяча сучасної української епохи.

Ця еволюція моя була зумовлена спостереженнями зі сторони українського націоналіста, державника за кроками і вчинками Петра Порошенка. І ще у час, коли в інтернеті, соцмережах, в людських колективах було добрим тоном копнути "Пєцю", "баригу", "шоколадника" (аж до кінця 2017 року), я заперечував "народові" (читай: тупому обивателю), що ви дивіться на державні вчинки президента і не оцінюйте його за вибитим вікном під'їзду.

Тепер, уже наприкінці 2018 року, широкий люд країни починає прозрівати й бачити, що "шоколадник і барига" не продав, не здав державу, що він воює і на фронті, і в ООН.

У кожного було своє уявлення якого президента мати, коли агресор (Росія) верещав про хунту і фашистів в Україні. Московські пси і українські барани хотіли оголошення війни Росії, через ноту дипломатів, офіційно, щоб з шашками летіти на танки і закида́ти всі російські гради шапка́ми. Але тоді з ким вести мову Америці, Європі, всьому світові, коли б не провели ми президентських виборів? З махновцями, ярошами, тягнибоками?

Мені ніхто так повністю і не подобався зі всього списку кандидатів. Але я віддав голос Порошенку. Тому, що я нутром, інтуїтивно відчував, що цей "рошен" хоч трохи має клепки в голові. І день за днем від часу виборів я бачив як ламає Путіна Петро! Я бачив як міцніла Армія, як били ми Росію не лише під Маріуполем, але й дипломатичним боєм. І настав час (приблизно під кінець 2015-початок 2016 року), коли я написав, що Порошенко - це Богдан Хмельницький нашої епохи. Тепер це бачить і народ!

Порошенку нині виповнилося 53. Привітаймо Президента нашої Держави! І коли у березні 2019 року ви задумаєтеся за кого вкинути свій бюлетень, то подумки огляньте ті 5 років, що відділяють нас від прірви, у яку штовхали Україну і Росія, і місцеві корисні ідіоти Кремля, і до тієї сили - мілітарної, дипломатичної, авторитетно-світової - яку уже (уже!) здобула Україна!

За Пороха!

26.09.2018

©Андрій Якименко»

...ТОМУ, ЩО БАРИГА!

...ТОМУ, ЩО БАРИГА!

Ще зовсім нещодавно за вигук "А ваш Порох - барига!" я розстріляв би цю злісну гадину, яка ганить найкращого президента України, яких ми досі мали. Ну, в умовах Фейсбука, де немає кнопки "Розстріляти!", я таких паскуд просто блокував, висловивши перед тим русскімъ матюкомъ йому в приват яка ця наволоч є найкращою із наволочей в світі.

Але тепер я й сам кажу: Порошенко - це... барига! Ні, я не змінив своєї думки про Порошенка та про його великий внесок у зміцнення Української Держави та в оборону в цій російсько-українській війні.

Просто, мені можна називати Порошенка баригою, а ворогам Держави обзивати Порошенка баригою - зась! Мені називати - можна. Ворогам обзивати - зась!

Тому, що я називаю баригою, вкладаючи у це слово... позитивний зміст. А ворог обзиває Порошенка баригою, бо у цьому ворожому твердженні яскрить ненависть до Української Держави і тодішнього, нині колишнього, президента-державника Порошенка.

Ось, поширюю коментарі під дописом у Братів Грім. Це як Платонови діялоги. Коли у діялогах розкривається глибока суть питання. У політичних діялогах бачимо Ідеологію.

Я показав, що бізнесмен Порошенко мислить як... бізнесмен! А як іще може мислити бізнесмен і підприємець? Тому, ставши політиком, бізнесмен і підприємець - читай барига - продовжує і мислити і діяти в політиці як бізнесмен, як підприємець, як... барига! Свіжий приклад - президент Зеленський. Мислить, робить, діє на посаді як блазень, клоун, пісюніст, придурок, шмаркля. Зеля - це наочний приклад мудрости народу: "Параску можна витягти з села, село з Параски - неможливо!".

Са́ме бізнесове мислення у Порошенка і... зупинило Путіна на східному Донбасі! Порошенко - зрозумілий для Європи, де всі вірять слову і підписаному документу, договору. Звідси - Мінськ. І санкції проти Росії через його невиконання. Бо домовилися ж, Путін, чого ж ти не виконуєш підписаного договору?!

У Мінську Порошенко переміг. Бо мислив як в Європі, як барига. А внутрі країни, коли в головах народу ще совкова дисципліна та ідеологія, не потрібно було Порохові так шляхетно поводитися з ворогами і народом! Наш народ потребує батога і розуміє тільки металевим кастетом у зуби. Ну, а ворога потрібно було знищити!

Втім, Турчинов, що очолив порошенків штаб на цих місцевих виборах 25.10.2020, вже усвідомив: "Ми не допустимо тих помилок, яких ми припустилися у 2014 році, не задушивши ворожу контрреволюцію одразу!" (©Турчинов). Як бачите, Турчинов мислить як політик. І добре, що "барига" Порошенко зрозумів: бізнесове мислення в політиці - недопустиме!!

Я вірю - ми переможемо! Наша метода - Диктатура проти ворогів! Це не бізнесо́вий метод. Ну, то й що? Головне - не бути як... барига!

Додаток:

Facebook-сторінка Брати Грім, 22.09.2020, коментарі:

Брати Грім:

- Біда в тому, що такі випадки не поодинокі [мова йшла про провальну кадрову політику партії Євросолідарність на цих місцевих виборах-2020, та й узагалі недооцінка самим Порошенком ваги кадрів усі 5 років свого президентства 2014-2019 - Андрій Якименко]. І нема чого мовчати. Поки можна щось виправити, потрібен розголос.

 

Андрій Якименко:

- Пізно щось виправляти, місцеві вибори вже рушили. Така ж дурня і в Січеславі (нині місто Дніпро) і в Січеславській області (нині ще Дніпропетровська область). Марченко дуже і дуже влучно написав: ідейних, ідеологічно вмотивованих партійців, кандидатів тощо або не взяли до виборчих штабів, або засунули у виборчому списку в ду... глибоку шухляду...

Шеремет Олексій:

- Так, це проблема. Але ж програв не тому. А зовсім з інших причин. Ну хто там звертав увагу на персоналії чи логіку? Там усе було на підсвідомості, а потім людина знаходила свідомі причини свого вибору. А не навпаки. Власне, яскаравий приклад - Філарет. Чи куча чиновників. Вони і до ПП і після були дуже далекі від ідеалу. А з ним цілком непогано працювали на державу.

Брати Грім:

- Короля править по́чет. Найгірше - це повторити помилки і знову завалити кадрову політику.

Шеремет Олексій:

- Брати Грім, це не по́чет. Це отой мудрий нарід. Його кращі представники. З ними можна працювати, а можна чекати поки на кожну сільраду знайдуться ідеальні. ПП вибрав перший варіянт. Я б послав нафіг усіх і давно. Можливо, усім було б спокійніше. І Європі, і мудрим простим людям. 

Брати Грім:

- Шеремет Олексій, по цій ситуації все виглядає інакше. Працюють партійні осередки, набувають авторитету, а перед самими виборами їм підкидають парашутистів із сумнівною репутацією. То якась викривлена внутрішньопартійна робота, яка не має нічого спільного зі щоденною рутинною партійною роботою і тими щоденними справами, якими напрацьовується авторитет у регіонах. Авторитет лідера партії повинен множитися на авторитет регіонального осередку. А те, що в дописі і відео - дуже сумна картинка з незрозумілою перспективою.

Андрій Якименко:

- Брати Грім, "працюють партійні осередки, а потім їм підкидають парашутистів" (©). Та от уся біда у тім, що партійні осередки ЄС - не працюють, у розумінні всі роки не працювали! Це я по місту Дніпру бачу, думаю, що така ж картина є повсюди... Я особисто з 2015 року по кілька разів на рік аж до нині ходив до обласного штабу ЄС. Щоб працювати і вступити в партію! Було "ще не на часі, як почнуться вибори отоді ми зателефонуємо". Я роздав у штабах купу своїх візиток (повторно бачив, що на столі у візитниці і моя лежить). Ну, от і вибори. Андрій Денисенко, колишній нардеп, що 5 років топив проти Пороха ("ми маємо режим Порошенка у Києві в тилу і війну на фронті на Донбасі"©, ага) - уже у виборчому списку обласних кандидатів ЄС, ха-ха-ха!! Ні, я Денисенка знаю особисто і вважаю, що це краще ніж нічого. Ну, патріот, ну, активіст, ну, проти зелені... Але "прастіть і забить"?.. Ага, не був, не був, а от враз і увірував у Порошенка... Або Тетяна Ричкова, теж нардепка від ЄС, очолювала обласну ЄС. Роками ніхто не займався політроботою. В міському штабі ЄС - тільки жінки (чоловіків боїться, чи як?). І тепер Ричкова - кандидатка у міські голови Дніпра. Яка явно програ́є жидівському сраколизові нинішньому голові Філатову! Бо ніякої роботи не вела ніколи. Бо треба було ставити іншу фігуру від ЄС на міського голову!

Кепські справи, друзі. Ті ж самі граблі... І на сьогодні краще Пороха немає. Але Порох не "не може усе знати, усе бачити". Він і не побачить, бо не вміє!! Порох просто бізнесмен і підприємець. Він мислить у політиці як бізнесмен. Тому і мав, і має, й матиме купу помилок. В політиці слід мислити як політик, це інший тип мислення і поведінки, коли хто розуміє. Усі керманичі в історії були не бізнесменами, були політиками та ідеологами (Черчиль, Ленін, Гітлер, Сталін, Мао Цзедун, Сухарто, Бокассо, Чорновіл, Кравчук, Путін тощо). Я не про ідеологію зараз мовлю, а про тип мислення в державній роботі, коли хто розуміє. До речі, 25.05.2014 і далі я голосував за Порошенка. І знову 25.10.2020 проголосую за кандидатів ЄС. Але якщо бидло обере інших, то тут буде і частка провалу у кадровій політиці Порошенкової Євросолідарности і його особиста помилка! На жаль...

25.09.2020

©Андрій Якименко

ОЗЕЛЕНІЛИ ФІЛЮ

ОЗЕЛЕНІЛИ ФІЛЮ

Нещодавно Боря Філатов, міський голова міста Дніпро (майбутній Січеслав), озеленівся. Не доля́рами, зеленкою.

Філя дюуууже зактивувався зустрічатися із виборцями. Місцеві ж вибори на носі! А жидам потрібен їхній мер. Ото Філатов чи не щодня із пресою і охороною відвідує двори і закапелки міста.

Але невдало кілька днів тому. Якийсь активіст кинув у Філатова зеленку, озененив його. Інший з натовпу кричав: "Когда будут нормальные парковки?! Когда вернёшь парковки городу? Когда сдашь Новый мост в эксплуатацию?!". Російськомовне місто, російська мова скрізь. І екзальтований натовп жіночок, бабусь. Підтримка, так би мовити, Філатова. Картинка масових лобизаній-цілувань найлудшеґо. Для преси.

На жаль, нема у Січеславі кандидата з українців. Я кажу про ідеологію і Віру в Українство. Собака Вілкул, ОПЗЖ, кремлядь Пальчевський - висять по всьому місту. Поки що тільки на плакатах. І зрідка бачу Порошенка чи плакат партії ЄС. На жаль, хохляцьке бидло обере Філатова. І жиди продовжать визиск українців...

Я тут прокоментував в одного барана і малороса. Із тих, що люблять Філю. Ну, і корбанових ботів я відкрив. Фантазії у них нема! Як ольгинські москвотроляки через Ґуґл перекладають і тоннами повторно копіюють "Допоки нам терпіти борошно народу?!", так і ботоферма корби-філі шаблонами дописує, щоправда, грамотніше, ги.

09.09.2020

©Андрій Якименко

ЗЕЛЕНИЙ ЖИДОНАСТУП

ЗЕЛЕНИЙ ЖИДОНАСТУП

Зелень не смішить. Зелень не викликає огиди. І навіть уже не дратує. Ці почуття уже минули. Еволюціонували, так би мовити. Зелень уже викликає гнів, ненависть, злість.

Клоун у цирку - смішно. Клоун і його блазенські кривляння в урочистій обстановці чи на цвинтарі - це така ненависть через недоречність блазнювання, що ладен клоуна убити! І я Клоуна уб'ю!! Я присягаюся, що буде так! Коли побачу, що отара баранів і вівць навколо мене теж доперла, що Пісюніст пограв їм по губах своїм "кларнетом"!

Печерський суд (ми розстріляємо тих суддів!) здер з українців 350 мільйонів. В доларах. З них 100 мільйонів буде для Зеленського! Хто верещав про Вальцмана, уроди?! Ось вам зелена жидозмова й наступ - Суркіси, Шефір, Зеленський! "Хоч порегочемо!" (©)?! То регочіть, паскуди!!

Ні, виборів не буде! Ми голосу хохлам і малоросам не дамо! Ми вас заженемо у хлів і годуватимемо до чергового свята. Щоб зжерти ваше м'ясо, малороси, щоб здерти вашу шкуру на плащі!!

Що?!! Не хочете такого? Ну, а хіба таке вам не вчиняє жидокодло?!

Ні-і-і-і, тварюки! Ми кожного спитаємо: "Кому ти, наволоч, віддав свій голос?"!

Додаток:
«Інсайд. Маємо нові подробиці про вчорашнє рішення Печерського суду у справі Суркісів проти Приватбанку!
Наші надійні джерела повідомляють, що з 350 мільйонів доларів, які Суркіси виграли в Приватбанку, 100 мільйонів вони пообіцяли віддати Сергію Шефіру, раднику президента і бізнес-партнеру Зеленського. Така ціна перемоги Суркісів в Печерському суді за сприянням Банкової.
Сергія Шефіра, як представника від Зеленського, неодноразово помічали на переговорах із Суркісами в ресторані поблизу стадіону "Динамо" - там вони й домовилися про умови перемоги братів у суді.
Тепер зрозуміло дивне рішення Печерського суду, на який має прямий вплив Офіс президента та мовчання самого Зеленського. Згадайте, спочатку Суркіси  вимагали тільки 250 мільйонів доларів, які вивели через офшорки на рахунки кіпрської філії Приватбанку. Лише нещодавно з’явилися вимоги додаткових 100 мільйонів в якості відсотків, штрафів і пені.
Цікаво, що саме родина Шефірів стала розпорядником усіє бізнес-імперії Зеленського на час президенства - на них він переписав свій бізнес минулого року. Тобто, левова частина з цих 100 мільйонів доларів опиниться на рахунках самого Зеленського, як зазвичай через офшори і підставних осіб.
Ось так Зеленський поборов ТОП-корупцію на найвищому рівні!»
(©Зелені чоловічки, Telegram, 03.09.2020)
https://t.me/zelenicholovichky/2054

©Андрій Якименко, 04.09.2020

ДРУГИЙ ФРОНТ АНДРІЯ ДЕНИСЕНКА або АБИ-НЕ-ПОРОШЕНКО

ДРУГИЙ ФРОНТ АНДРІЯ ДЕНИСЕНКА або АБИ-НЕ-ПОРОШЕНКО

Андрія Денисенка, колишнього нардепа (2014-2019) з міста Дніпра, я знаю давно, вже багато років. Хто відстежить його політичну біографію і визначить час початку його громадсько-політичної діяльности, той і знатиме з якого часу я знаю Денисенка. Бо у той час я теж був політичним активістом, але значно відомішим за Денисенка. Бо мене в середині 1990-х років місцеве телебачення і паперово-друкована преса тодішнього Дніпропетровська (нині тимчасова назва - місто Дніпро, майбутній Січеслав) та Дніпропетровської области показували-публікували чи не щотижня.

Згодом, коли я усвідомив, що переважна більшість українців - то є ремиґаюче малоросійське хохло-бидло (бо мене, українського націоналіста, кількаразово не обирали навіть місцевим депутатом, а я балотувався аж до початку 2000-х років на різні рівні депутатства), отже після усвідомлення цього прикрого факту, я переконався, що Нація до влади в Україні й світі прийде не демократичним, а силовим шляхом Національної диктатури у результаті Національної революції, що виборами навряд ми здобудемо потужну Українську Державу.

Отже, я це усвідомив вже давно, а Денисенко іще й досі ні. І до нього прийде, вже приходить таке усвідомлення, я переконаний!

Так от, я Денисенка знав заочно (ми не перетиналися в політиці, бо я був, і є націоналіст, а Денисенко тоді був громадським активістом без надто національного забарвлення, те забарвлення йому прийшло пізніше. Так от, я менше знав Андрія Денисенка, а він знав мене більше. Бо його дружина Тетяна Корсун (нині її прізвище Денисенко, вчителювала у Дніпрі-місті) була в мене ученицею у Дніпродзержинську (нині місто Кам'янське, Дніпропетровська область), коли я у 1987-1989 роках працював учителем фізики та астрономії у школі №9 Кам'янського, а Тетяна там навчалася у 9-10 класі. Погодьтеся, колишня учениця розкаже чоловікові побільше про учителя, ніж той учитель знає про Андрія Денисенка, ги.

Ну, то таке. Біографічний відступ. Цей допис не про те.

Дивлюся я як нинішня зелена поліцайська мусорня принижує і ображає Денисенка, і мені Андрія стає надзвичайно шкода... Занапастив ти свою національну біографію, Андрію Денисенко!.. Ось тобі і вилізла шилом у м'якенькі місця твоя дружба з Корбаном і Коломойським, з їхнім прихвостнем Філатовим, твої 5 років виступів-топтання по Петрові Порошенку - найкращому, яких ми мали, президентові-державникові! "Маємо ми два фронти́ - зовнішній на сході і у Києві - Порошенковий режим!" (©), ага.

А за "режиму Порошенка" такого, як вчиняє Зелена Шмаркля з тобою, Денисенко, не було б!! Бо Порошенко не боявся натовпу, навіть ворожого, ішов до нього. А нинішня смердюча Зелень сциться вийти навіть до свого зелохторату. Порошенко розмовляв із масами і навіть ті, хто спочатку не був за нього, після виборів 25 травня 2014 року, після зупинення москальської навали, після відродження армії і після Томосу, стали затятими порохоботами (Бірюков і Донік, і Корчинський, і багато інших тобі, Андрію Денисенко, як найперший приклад)!

Ось, коли принижують за вказівкою Зеленського колишнього нардепа Денисенка, коли проти Андрія Денисенка відкрито кримінальне провадження з тупими, як саме зеленобидло, звинуваченнями, я хочу запитати в Денисенка: "Ну, як тобі, Андрію,  с п р а в ж н і й  другий фронт у столиці Києві, в тилу держави в час війни?!"...

Аби-не-барига-Порошенко (©), правда ж, Денисенко?

"Якби ви вчились так, як треба..." (©Тарас Шевченко). Еге ж...

Додаток:

Поліціянти не пускають Денисенка до припиздента Пісюніста (коли Пісюніст прибув з візитом до міста Дніпро):

https://www.facebook.com/DenysenkoAndriy/videos/644621826172435/

Тривалість ролика 2 хв 14 с.

01.09.2020

©Андрій Якименко