ПАМ'ЯТИ ДІДА ВАСИЛЯ
75 років тому, 9 лютого 1945 року, під час Другої світової війни загинув мій дід Василь, батько мого батька.
Дід Василь - я так його знав з дитинства ніколи не бачучи, бо народився 20 років після діда (02.01.1965). Тобто, мені нині 55, але дід Василь для мене так і буде дідом Василем, хоча загинув у віці 43 роки.
Дід Василь, Якименко Василь Федорович, загинув під німецьким селом Альт-Древіц, біля міста Кюстрін, Німеччина (нині місто Костшин, Польща).
Він був навідником ПТР (протитанкової рушниці). Військові архіви, що перебувають у Росії, зазначають (переклад з російської Андрія Якименка):
З Iменного списку втрат сержантського та рядового складу 1038 стрiлкового Кишиневського полку 295 стрiлкової Херсонської Краснознаменної та Ордена Суворова Дивiзiї за перiод з 08 лютого по 20 лютого 1945 року:
Красноармiєць, навiдник ПТР, безпартiйний, призваний до дiючої армiї 20.03.1944 р. командуванням Дiючої Армiї [тобто, діда просто змобілізовано до армії самою ж Красною армією після "визволення" москалями села Стрілецьке Бобринецького району Кіровоградської области, де жив дід Василь - Андрій Якименко].
Далі з військового архіву:
Дружина: Якименко Степанида Iванiвна, Кiровоградська область, Бобринецький район.
Поховання: могила № 395, воїн пiд № 227, цвинтар Старе Джевiце, Зеленогурське воєводство, м. Цибiнка-Бялкув [вказано вже польські на́зви поселень, бо ті землі після Другої світової війни передано як компенсацію Польщі, Німеччину добряче покраяно - Андрій Якименко].
Далі з архіву:
Попереднє поховання: у лiсi на перетинi дорiг 1 км пiвнiчнiше села Альт-Древiц, Кюстрiнський район, Нiмеччина.
Народився 1902 року у Київськiй областi, Ржищiвський район.
Iнформацiю про діда Василя взято з джерел:
- www.obd-memorial.ru
- Центральний архiв Мiнiстерства оборони РФ (ЦАМО РФ), справи фондiв 58 та 33, в яких зiбрано документи про безвозвратнi втрати у Великiй Вiтчизнянiй вiйнi
- Воєнно-меморiальний центр Вооруженних Сил РФ (ВМЦ ВС РФ), документи фонду "Паспорти воїнських поховань".
Ось, з мого Родинного архіву. Чи не єдина світлина діда Василя, є ще маленька паспортна тих років, та й усе...
Дід Василь, простий сільський колгоспник, загинув за інтереси Совітської імперії. І таких, змобілізованих і загиблих, було десятки мільйонів. Його внук Андрій Якименко ненавидить Союз і його нинішнє втілення Росію. Його внук Андрій Якименко став українським націоналістом і державником. Але пам'ять про діда, про даремно вигублених за інтереси чужих держав українців повинна жити в наших серцях!
Вічна пам'ять усім загиблим у ненаших війнах українцям!
Ми переможемо і знищимо Росію, ми вигубимо весь москальський народ! Ми помстимося без жодного жалю!
Смерть ворогам!
На світлині 1942-1943-х років:
Сидить справа:
Якименко Василь Федорович (14.01.1902 - 09.02.1945), дід Андрія Якименка, батько Андрієвого батька. На час знімкування Якименку Василю Федоровичу 40-41 рік.
Сидить зліва:
Якименко Степанида Іванівна (12.11.1913 - 18.06.1981), бабуся Андрія Якименка, мати Андрієвого батька, дружина мого діда Василя (Якименка Василя Федоровича). На час знімкування Якименко Степаниді Іванівні 29-30 років.
Між своїми батьками стоїть малий Грицько (це є звичайне українське сільське ім'я Грицько! вживалося без іронії як цілком поширене ім'я! - з батькових розповідей):
Якименко Григорій Васильович (народився 19.09.1940), батько Андрія Якименка, нині мешкає у місті Кам'янському Дніпропетровської области. На час знімкування Якименку Григорію Васильовичу не більше 3-х років.
Позаду стоїть:
Якименко Галина Василівна, тобто Галька (12.11.1929 - далі доля невідома через розрив родинних зв'язків на початку - в середині 1990-х років, коли родичі не зійшлися на політичному ґрунті; зараз би, вважаю, ця Галина голосувала б за Зеленського, а раніше б за Януковича і так далі (вказую, щоб читач розумів на чому стався родинний розрив - на українському політичному світогляді). Останнє відоме місце мешкання Якименко Галини Василівни - місто Миколаїв, обласний центр). Якименко Галина Василівна є дочкою мого діда Василя (Якименка Василя Федоровича) від першого шлюбу (перша дружина померла під час Голодомору 1933 року). Тобто, ця Галина і мій батько - сестра і брат по спільному батькові, але від різних матерів. На час знімкування Якименко Галині Василівні 14-15 років.
Місце знімкування:
Під німецькою окупацією, село Стрілецьке, Бобринецький район, Кіровоградська область, приблизно 1942-1943 рік.
Знімкував якийсь "бродячий" фотограф, який так собі заробляв на життя (з пояснень мого батька Якименка Григорія Васильовича).
09.02.2020
©Андрій Якименко
