СЕПАРАТИСТКА

СЕПАРАТИСТКА

НА ДРУГИЙ СТРОК!

Форум "Від Крут до Брюсселя. Ми йдемо своїм шляхом", Київ. Зараз. ПОРОШЕНКО висувається знову на 5-річний термін!! Слава Україні!

СЄРЯ-ЖУРНОГЛИСТ

СЄРЯ-ЖУРНОГЛИСТ

Уперше я зіткнувся з цим Глистом років десь із 13 тому, тобто у 2006 році. Заочно, на його порталі Онлайн (www.online.ua).

Портал новинний, під кожною новиною відкрито можливість коментувати. Я й коментував. А більше я боровся із засиллям антиукраїнських єхидностей про хохлів, бився із висміюванням України та всього, що пов'язано з українством. Хто мене читає, той знає, що я людина, взагалі-то, чемна і культурна. А от ворога можу назвати москво-словесами, на які той ворог заслужив.

Отак я й борюкався з коментаторами там, у Глиста на порталі. Я тоді ще думав, що то наші українці таке мелять. Тепер же зрозуміло, що то, крім наших малоросів, також, навіть більше і частіше, шкрябали кремляді й троле-боти із Мордору.

І от я на порталі дуже швидко був забанений порталом. А на порталі я мав поштову електронну скриньку, тобто удар мені був аж під дих. Я зателефонував до адміністрації порталу (тепер телефонів своїх вони давно не виставляють, скарги тільки в електронній формі) і поскаржився на блокування. Якийсь пацан на тому дроті, можливо, що і Глист, розібравшися у справі, мені сказав, що я блокований порталом, бо, мовляв, розводжу срач на сторінках. "Який там срач, панове?! - я трохи не кричав у слухавку, - Ви подивіться, що у вас під кожною статтею - антиукраїнські коментарі! І, здається, що тільки я на вашому порталі захищаю Україну!!". Відповідь мене трохи не вбила: "А в нас демократія і свобода слова. Кожен має право на свою думку. Наш портал демократичний, дозволяємо коментувати всім. А блокуємо ми тільки скандалістів". "Та хіба ви не бачите, що у вас російська пропаганда і брехня в коментарях?! - я просто навіснів, - Блокуйте їх, тоді не буде і моїх жорстких коментарів!". Але портал був невблаганний: така наша політика, а вас ми забанили назавжди...

І тільки під погрозою кар небесних, які я обіцяв порталу як юрист, колишній депутат і помічник на той час депутата, та під обіцянку "не скандалити і не хуліганити у коментарях" портал мене розблокував... Курва його мать, український Мордобук...

Трохи згодом я узнав, що засновником порталу Онлайн є Сергій Руденко, який потім став також редактором сайту Еспресо (https://espreso.tv/). Ну, я подумав, може, час пливе, чоловік міняється... Та де там! Як було воно, очкасте, хохло-злом так і лишилося...

Тупе, дурне, закаляне теля - Сергій Руденко - цей, сука, журноглист продовжує отруювати душі українців... Яка там демократія, гельмінте, в тебе на порталі й сайті?! Ти за 13 років докотився з псевдодемократією прямо в антиукраїнство і до статтей проти правди і держави, гнидо!

Нікому "невідома" (і тому, срака, не названа) кондитерська корпорація Рошен побудувала житло для наших вояків. Але "демократичний" Глист назви Roshen крізь свої скельця не побачив...

29.01.2019

СПІР ПРО ТЕЛЕҐРАМ

СПІР ПРО ТЕЛЕҐРАМ

Рік тому я виставив на своєму Фейсбуці посилання на мій Телеґрам-канал t.me/yakymenko.
І почалося у коментарях!
Це і новий ФСБівський ВКонтакте, і Дуров - спецагент ФСБ, і "ти працюєш на Москву" (бо пропагую Телеґрам) і т.д.

Коротше, щоб не розтікатися мислію по древу, лаконічно поясню:
1. мені можна читати ворожі ресурси, реєструватися у них, дописувати там, поширюючи ідеологію Українства, а моїм критиканам, як і темним сірим масам стадного люду, ні. Бо якщо досі вони не доперли національної ідеології і політичної практики Якименка, то не допруть ніколи.
2. не вважаю Телеґрам проєктом ФСБ. Втім, навіть якщо я помиляюся, то все ж я там маю свій канал, нехай усі, і ФСБ, читають, це корисно.

Мої відповіді на закиди про мій Телеґрам-канал (Facebook, 29.01.2018):

«Андрій Якименко:
- Тут Pavlo Koma мені почав цілу серію дописів проти месенджера Телеґрам укидувати. Не тямить хлоп, що це до часу, поки я йому це дозволяю. Хлопу ніяк не допре, що нас навіть на Фейсбуці американці читають, навіть все приховане. Сноуден - як доказ. А користуватись українці, націоналісти тощо мають усіма сучасними продуктами поширення інформації, проукраїнської інформації, навіть якщо це ВКонтакте чи Одноклассники. Яку мету собі ставить Кома, ще неясно. Якщо йому Телеґрам штрикає в одне місце, то до чого тут моя сторінка?
Ви зрозуміли, Павле Кома?!

Андрій Якименко:
- Adam Viter, ви починаєте засирати мою сторінку. Вже неодноразово пишете про мене дурню. Якщо продовжите - я вас забаню і питання вирішиться враз.
На ваш коментар:
1. Дуров не працівник ФСБ. Так, на нього тиснуть навіть за кордоном і він змушений був блокувати інформації з нещодавнього Ірану (там майже Майдан проти ісламістів). Я навіть думаю, що то ФСБ на Дурова тисло. Але стверджувати, що він є ФСБ-агентом - то дурня. Ви твердите інше? Докази в студію!
2. Я розумію, що нас усіх (і вас, і мене) усі соцмережі "контролюють" через алгоритми новин. Але один бере за правду все, навіть з російських сайтів точка.ру, а інший там публікує проукраїнський коментар. Ну, от як я, до прикладу. Різна мотивація, різний алгоритм дій на чужій території.
3. Я знаю і переконаний, що нашу ідеологію слід поширювати на будь--якому ресурсі, що я і роблю. У тім числі на Телеґрамі.
То в чому справа? "І Якименко туди ж"... Куди туди ж? Кому туди ж? Чого туди ж? Навіщо туди ж? Яким чином туди ж? Що за маячню ви тут вивергаєте? Вам не здається, що маєте кашу в голові?
Ну, з таким же успіхом "звинуватьте" російську пропагандивну машину, яка лізе "туди ж" не лише у себе, в Росії, але й в України, навіть у Європі, та навіть у США!
Туди ж його за коромисло, одним словом...
Ну, Адамик, ну ж, Вітер...
:) ».

29.01.2019

ЗДІЙСНЕНЕ ПРОРОЦТВО

ЗДІЙСНЕНЕ ПРОРОЦТВО

Ну, от і здійснилося Якименкове пророцтво: Вакарчук знявся з виборчих перегонів. Щоправда, я пророчив, що він ніколи не стане президентом, відповідаючи на питання чи буду я за Вакарчука, коли той піде на вибори.

Також я пророчив 2 роки тому, що у 2019 році Порошенко знову стане президентом. То ще попереду, вибори ось-ось пройдуть.
:)

Додатки:
1. Вакарчук здувся, несіть Зеленського, Купрія, Тимошенко, Садового, Гриценка та інших політичних (та й по життю) клоунів і блазнів. Заява Святослава Вакарчука 28.01.2019.
2. Пророцтво на Майдані Незалежности, Київ, 24.05.2017. Скрин з допису "Якименкове пророцтво", 20.06.2017, Андрій Якименко, Facebook:

https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=1692759790752240&id=100000547050920

Також є тут:
https://youtu.be/kRFSGn5_VPY

28.01.2019

БЛЯХЕР - КОРИСНИЙ ІДІОТ ФСБ

БЛЯХЕР - КОРИСНИЙ ІДІОТ ФСБ

ФІЛАТОВ-ДЕЗІНФОРМАТОР

ФІЛАТОВ-ДЕЗІНФОРМАТОР

Тут мені Фейсбук нагадав про одного латентного сепара та злісного антиукраїнця, шабесґоя жидівської діяспори Дніпра-міста (місто згодом перейменуємо на Січеслав) Борю Філатова. Щоправда, коли я писав у 2014 році цей допис, то затюканий, обдурений, тупий і темний люд вважав Філатова героєм, спасітєлєм Днєпра, атєчєства і прочая, і прочая. Минуло небагато, 5 років. І я вдоволений, що люд змінив свою думку не тільки про Філатова, але й про Корбана і Коломойського, теж спасітєлєй Днєпра, ги-ги. Ну, як кажуть, краще пізно, ніж ніколи. Так же ж, люди?

Суть статті з 2014 року. Народні месники під час Революції Гідности помилково побили шибки не у беркутівця, а в сусідній квартирі. Ну, помилилися революціонери, буває. Але Філатов, щоб набити собі ціну, десь щось прочувши ніби баба на базарі, вискочив з "інсайдом" у народ. Я таких бовдурів розкушую одразу. Я був 8 років державним службовцем міської ради, потім в облдержадміністрації (1990-1998) і пам'ятаю стиль роботи і життя совкового чиновника (їх тоді ще не звільнили з влади, цих старих пердунів): показати всім, що ніби все він знає перший, скрізь має зв'язки, що він всемогутній і так далі. Я так не хочу, не люблю робити, я ненавиджу цей тупий комуністичний стиль совка. Тому мені це кидається в очі. Філатова я розкусив давно й одразу, ніби старого пердуна совкової епохи.

Ще слід сказати, що у січні 2014 року Боря Філатов був ніхто. У розумінні якоїсь посади. Він тільки восени 2014-го на виборах пройшов до Верховної Ради, з якої втік, як і Славік Вакарчук. Тепер Боря в нас - голова! У розумінні міський голова міста. Але це тимчасово, Борю. Бо треба було бути справжнім рятівником України, а не спасітєлєм на пару з Корбаном і Коломойським для себе, улюблених, сепарського й державного майна і підприємств!

Допис 26.01.2014, Андрій Якименко, Facebook:

«Адвокат, журналіст, навіть космонавт (стверджує, що майбутній) з Дніпропетровська Борис Філатов сьогодні із самого ранку вкотре проявив свою обізнаність у необізнаності.
Філатов пишався і пишається, що має зв'язки у правоохоронних органах.
Отож, сьогодні, з посиланням на неофіційні дані від правоохоронців, котрі не бажають розголосу, Філатов повідомив (а навіщо розголосив? навіщо розкрив неназваного інформатора?), що було розгромлено квартиру керівника Криворізького беркуту (розбито вікна), котрий перебуває у Києві у зв'язку з революційними подіями, та порізано шини машини беркутівця.
Повідомлення про цю подію було широко розповсюджено у ЗМІ та соцмережах.
Але, виявляється, що насправді всі вікна було побито не у квартирі беркутівця, а якогось бідного і дуже переляканого від цього нападу студента.
Просто нападники помилилися адресою...
Але Філатов-журналіст про цього нещасного і невинного студента у своєму допису на Фейсбуці не згадав жодним словом.
Та річ не в тім, що сам Філатов отримав від правоохоронців сиру і неперевірену інформацію.
А, можливо, навіть спеціальну дезінформацію-вкид, що має наштовхнути на роздуми про рівень участи самого Філатова у її розповсюдженні...
Річ полягає в тім, будь-який журналіст, виходячи з норм і правил своєї професії, з норм журналістської етики повинен перевіряти отриману інформацію перед її оприлюдненням.
Адже зараз, у революційний час (та й у час нереволюційний), саме журналісти розкривають ті брехні, незаконні дії, навіть злочини, вчинені силовими структурами.
А неправдиве повідомлення про розгром квартири беркутівця якраз розпалює протистояння у суспільстві та збільшує взаємну ненависть між народом і  беркутом, міліцією, котрі поки що захищають режим, що відходить у минуле.
Адвокат, журналіст, навіть космонавт (стверджує, що майбутній) з Дніпропетровська Борис Філатов це ж повинен знати, правда ж?»
©Андрій Якименко, 26.01.2014

26.01.2019

МІЙ СИН - ТЕЖ ГЕРОЙ!

МІЙ СИН - ТЕЖ ГЕРОЙ!

П'ять років тому, 26.01.2014, після проукраїнського масового мітингу біля Дніпропетровської ОДА десятки озброєних арматурою та держалнами від лопат тітушок, вирвавшися увечері з облдержадміністрації, звіряче побили й скалічили людей, що лишилися у виставлених під ОДА наметах, намети було потрощено. А також було побито, потрощено черепи, поламано кінцівки непричетним людям на прилеглих до ОДА вулицях та проспекті Кірова (тепер Поля).

Мій син Богдан Якименко, на той час 19-річний студент університету, теж брав участь у цьому мітингу. І тільки тому, що по закінченні мітингу він пішов звідти в інших, молодіжно-студентських справах, він уникнув звірячого побиття й каліцтва, якого зазнали люди, що лишилися на ніч у наметах під ОДА...

26.01.2019

ЗНОВ ЦУКЕР ЗА РОСІЮ

ЗНОВ ЦУКЕР ЗА РОСІЮ!

СукаБерг знову показав своє жидосвиняче рило. Мало того, що ця паскуда дозволяє існуванню ольгинським ФСБ-обліковкам на Фейсбуці, так ще й, сволота, блокує українських патріотів!

Я блокований Фейсбуком з 25 січня по 25 лютого 2019 року на 30 днів. Написав Суці Бергові скаргу. Побачимо чи розблокує мене достроково ця вдоволена зараза...

Додатки:
1. Я відповів ФСБ-тролю правду, коли паскуда почала патякати, що Порошенко не завершив війну за кілька днів, як обіцяв.
2. Моя скарга в рило СуціБергу.

25.01.2019

МОЄ ПЕРШЕ ОПИТУВАННЯ

МОЄ ПЕРШЕ ОПИТУВАННЯ

В різноманітних опитуваннях я брав участь багаторазово. А це - моє перше опитування. Картинку позичив у когось з соцмережі. Знаку інтелектульної власности © картинка не мала, тож крадійством це не є, ги.

Я теж проголосував у того хлопа, де взяв картинку. Хто мене читає, то здогадається, що я відповів: номер 5.

Як завжди, коментарів не видаляю, навіть ворожих, а відповідаю на них. За антидержавні, антиукраїнські вигуки - розстрілюю, тобто в умовах Фейсбука блокую (після моєї відповіді ворогові).

А статистику хотів би мати правдиву від моїх друзів і читачів. Ніяких цифр не видалю. А через певний час навіть порахую та опублікую правдиву інформацію.

Отже:
«За кого ви проголосуєте 31 березня 2019 року на виборах Президента України?».

Гайда!

23.01.2019

ВІД СЯНУ ДО ДОНУ!

ВІД СЯНУ ДО ДОНУ!
(До 100-річчя Злуки, мої кам'янські спогади)

Станом на 22 січня 1990 року, коли я мав 25 років (нині мені 54), я вже був цілком сформований новонавернений у прекрасну святу Віру - Українство - молодий палкий прихильник, неофіт-прозеліт.

12 листопада 1989 року під керуванням обласного посланця від УГС (Української Гельсінської Спілки) Петра Розумного (земля йому пухом, помер уже давно), який жив у селищі Солоне Дніпропетровської области (біля Солоного, до речі, скоро побудують новий міжнародний аеропорт) і який кількаразово на тиждень приїжджав в українських справах до Дніпродзержинська (нині місто Кам'янське), ми з 5-6 таких же, як я, новонавернених містян утворили Кам'янську міську філію УГС. Головою філії було обрано Владислава Вейссенберга (прізвище шведське, не жидівське, якісь у нього там шведи є в роду), вчителя історії школи номер 35 (йому тоді було десь за 50 років), а писарем (так, ми ввели таку посаду) Кам'янської міської філії УГС було обрано Андрія Якименка, тобто мене, учителя фізики й астрономії школи номер 6 Дніпродзержинська. До речі, запропонував назвати організацію не Дніпродзержинською, а Кам'янською саме я, що було гаряче підтримано на установчих зборах. Згодом така ідея сподобалася в області, тому відтоді (з листопада 1989 року) замість Дніпропетровських почали з'являтися Січеславські громадські та партійні організації. Приємно відчувати себе тим, хто ще тоді першим дав поштовх такій декомунізації...

Я на той час уже кілька років, як почалися українські публікації під час горбачовської Перебудови (Перестройки) 1985-1989 років, перечитав безліч книжок, журналів, статтей з історії України, взагалі українського національного руху (за комуністів того ніколи б не опублікували!), і еволюційно, цілком самостійно вже став "сирим" націоналістом. Сирим, бо ще не склав собі в голові на той час усієї історичної логіки націоналізму і боротьби за українську державність, хоча серцем і душею я вже прагнув, щоб Україна стала самостійною (тепер говорять незалежною, як в Акті 1991 року, хоча до ухвалення Верховною Радою 24 серпня 1991 року Акта проголошення незалежности націоналісти вживали, як і Микола Міхновський в "Самостійній Україні", слóва "самостійна").

Так от, з моменту створення антидержавної організації 12 листопада 1989 року (нагадаю, ще був Совітський Союз і УГС, яка проголошувала повну державну самостійність України, звісно, була антидержавною до СССР організацією), я стрімголов пірнув у патріотичну справу. Після роботи вчителем у школі я біг додому, я малював аж до третьої години ночі плакати з українськими гаслами, поясненнями, що то є УГС, Україна і так далі, малював-писав на дорогому й дефіцитному тоді ватмані акварельними шкільними пензликами і фарбами (які там приватні друкарні, ви що, тоді такого геть не існувало, все було комуністично-державним!), а потім на всіх вихідних ми з угеесівцями виходили на центральну площу Леніна (тепер площа Героїв) Дніпродзержинська (нині місто Кам'янське), приклеювали клеєм (який там скотч, такого не було в Союзі, такого слóва теж!) до огорожі біля площі наші саморобні плакати і на цьому п'ятачку, на цьому міському Ґайд-парку, пояснювали злим на нас, "екстремістів", містянам нові ідеї, поширювали нову Віру...

І от напередодні 22 січня 1990 року мій перший партійний керівник і друг (ми вже дуже здружилися) Владислав Вейссенберг зателефонував до мене на хатній телефон і сказав, що 22 січня, у День злуки, готується по всій Україні живий ланцюг людей, що з'єднають, взявшися за руки, всю Україну від Донецька до Львова. Для мене тоді взагалі всі ці дати (22 січня 1919 року, деякі інші з історії України) були невідомі, я не знав цього слова "злука" (з'єднання), і, здається, геть не знав цієї події - об'єднання 22 січня 1919 року двох держав УНР (Української Народної Республіки) та ЗУНР (Західно-Української Народної Республіки) в одну державу УНР. Владиславові довелося мені пояснювати, розказувати те, що я у совітській школі не вивчав. Також коли Владислав сказав про соборність України я тоді ще подумав про будівництво по всій Україні соборів, тобто християнських церков (храмів). Зараз я знаю, що то на мене так вплинув роман "Собор" Олеся Гончара із сюжетом про собор-будівлю, зруйнування якого (тобто будівлі) призвело б до руйнування "собору наших душ", до руйнування зв'язку з українською історією, минувшиною тощо. Владислав мені пояснив, що мова йде про соборність України, тобто з'єднання, збір (собор) усіх етнічних земель, де живуть українці, в єдину державу. І таке з'єднання, така злука, державно вже відбувалася в нашій історії на Софійській площі в Києві 22 січня 1919 року, коли делегації ЗУНР та УНР проголосили єдину українську державу УНР. І, мовляв, 22 січня 1990 року ми, символічно взявшися за руки від Донецька до Львова, покажемо, що ми за єдність всіх наших земель, за соборність України. Звісно, я погодився з подією і моєю участю у ній. Тільки Владислав мені сказав, що, мабуть, на заміську трасу ми не поїдемо, а просто зробимо коло на площі Леніна, пояснюючи людям про Злуку, Соборність і цю подію. Так ми таким вузьким "угеесівським політбюром" прийняли рішення (надалі так, у принципі, і приймалися всі ключові рішення в міській організації УГС, поки керував у ній Владислав Вейссенберг) зробити символічну "злуку" на центральній площі тодішнього Дніпродзержинська. Після розмови я, як писар (секретар) організації, виконав свій партійний обов'язок - обдзвонив стаціонарним міським телефоном (які мобілки? їх тоді й у згадці ще не було!) усіх угеесівців Дніпродзержинська, що 22 січня 1990 року ми - вся міська УГС - виходимо на площу Леніна Дніпродзержинська, здається, на 12 годину дня на Всеукраїнську символічну Злуку.

22 січня 1990 року кам"янська УГС вийшла на площу Леніна у Дніпродзержинську, і там узялися ми за руки, утворивши коло, хтось тримав синьо-жовтий прапор (нагадую, що тоді ще була Українська Радянська Соціялістична Республіка у складі СРСР з "державним" прапором червоним з синьою смугою унизу). У колі були Андрій Якименко, Владислав Вейссенберг, Валерій Чорномаз, Кость Харагезов (здається, він також був), а також присутні там, на площі, члени інших патріотичних організацій (ТУМ - Товариства Української Мови, інші). До кола також приєдналися перехожі, що зацікавилися подією. Пам'ятаю, коло десь складалося з 20-25 "злучан". Так ми постояли, узявшися за руки, десь хвилин зо 10, може, 15. Ми стояли, а люди довкруг зацікавлено все гуртувалися навколо нас, більшість, здається, були позитивно-зацікавлено налаштовані (мовляв, що це таке, що за коло, що ці люди цим хочуть показати?), хоча я пам'ятаю й вигуки про нас: "екстремісти!", "фашисти!", "націоналісти!" (цікаво, що "націоналісти" тоді в народі було лайкою й образою як ніби вбивці, терористи, садисти, причому "нацистами" ми стали набагато років пізніше, коли "націоналіст" навіть стало почесною патріотичною оцінкою людини, як нині).

Отак, постоявши і символічно нагадавши Злуку і Соборність, ми роз'єднали руки і почали, утворивши з натовпу кілька гуртів, розказувати людям символічність проведеного заходу, про Злуку 22 січня 1919 року, про соборність України, про УГС, чого ми прагнемо, про те, що ми хочемо самостійної України. Останнє, до речі, про самостійність України як держави, пам'ятаю, сприймалося тоді народом довкруг нас не так як з запереченням, а ніби з запитаннями: "що це таке? навіщо? самостійна ж Україна пропаде! її ж захопить Захід зі своїм капіталізмом! тощо"...

Кілька годин ми, пам'ятаю, аж до вечора (вже сутеніло, тобто десь до 17-18 години), ми там, на площі, провели у бесідах, полеміці і спорах з людом, проповідуючи їм нове "Євангеліє", новий "Коран", нову "релігію" - ідею України не в Союзі, а окремою, соборною державою...

Сьогодні ми святкуємо 100 років Злуки. Я вірю у соборність України! Я знаю, що ми зберемо всі землі, де живе український народ! Ми навернемо всіх українців в нашу віру, в Націоналізм, в Соборну Україну!

А коли народ увірує в цю Україну, ми підемо потугою по світу - навертати людство в Українство!

Додаток:
Соборна Україна, історичні мапи.
"...Від Сяну до Дону в ріднім краї панувати не дамо нікому!" (©).
Мабуть, треба придумати нову пісню. Ми живемо далі Дону - аж по Каспійське море, і навіть у Зеленому Клину під Тихим океаном!

22.01.2019, ©Андрій Якименко

ДО РІЧНИЦІ СТРАТИ ТИРАНА

ДО РІЧНИЦІ СТРАТИ ТИРАНА
(пам'ятка Януковичу)*

* допис 21.01.2014, Андрій Якименко, Facebook

Нині виповнюється 220 річниця страти французького короля Людовика 16-го революційним народом.

Після взяття Бастилії, а потім у серпні 1791 року королівського замку Тюїльрі революційним народом короля Людовика 16-го та його родину було заарештовано.

За постановою революційного суду 21 січня 1793 року у віці 38 років у Парижі короля Франції Людовика 16-го було прилюдно страчено - гільйотовано - ЗА ОБВИНУВАЧЕННЯМ У ЗМОВІ ПРОТИ СВОБОДИ Й НАЦІЇ ТА ПРОТИ ЗАГАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ.

Якщо Янукович не зупиниться - його чекає доля такого ж самого, як він, зарозумілого, пихатого й тупого французького короля.

ЯКА ЦЕ РЕВОЛЮЦІЯ (РЕВОЛЮЦІЯ ЩЕ БУДЕ)

ЯКА ЦЕ РЕВОЛЮЦІЯ
(РЕВОЛЮЦІЯ ЩЕ БУДЕ!)*

* допис 20.01.2014, Андрій Якименко, Facebook

На одному з чергових Вічі розпочату революцію названо Революцією гідности.

Народні маси усіх куточків України, що підтримують Майдан, виступають проти диктатури режиму, яку уособлює президент Янукович, за скасування антидемократичних законів від 16 січня 2014 року, за відновлення демократичного ладу в державі, демократичної Конституції і Законів, за європейські цінності тощо.

Попри заяви активістів радикально-націоналістичних організацій та публікації на сайтах Правого Сектора, Тризубу, УНА-УНСО про початок національної революції, нинішня Революція насправді за своєю історією, вимогами, складом учасників, керівників та масовою ідеологією є Революцією демократичною, але не Національною революцією.

Ні Майдан, ні учасники акцій (повстанцями їх назвемо, коли з обох сторін буде застосовано вогнепальну зброю) у переважній масі своїй (підкреслюю - переважній масі) НЕ визнають, як публічно, так і в думках своїх, що ця Революція є боротьбою Українського Народу (а не вживаного канцелярського географічного покруча "народ України") проти іншого ворожого народу, народу-поневолювача.

Зрозуміло, що цим ворожим для Українського народу вже кілька століть є російський народ - державоутворюючий народ Росії.

Не маю на увазі зараз Росію, як ворожу державу, хоча Росія - ворог України вже кілька століть поспіль.

Говорю про внутрішню політичну ситуацію в Україні - нинішню Революцію.

Бо коли б говорити про напрямок енергії, злости, дій держави назовні проти зовнішнього ворога, то слід тоді б говорити про Війну, війну між державами, чого зараз немає.

Тому нинішня Революція, безумовно, є демократичною, але ніяк не національною.

Коли громадяни держави, визнаючи себе окремішнім Народом, усвідомлюючи загрозу своєму народові з боку іншого народу держави, розпочнуть революцію в державі проти цього ворожого народу, тоді матимемо Національну революцію.

Саме тоді, коли Український Народ усвідомить небезпеку, яка йому загрожує з боку російського народу, що масово живе в Україні, зорганізується і повстане проти ідеологічного, організаційного, фактичного панування російського народу в Українській державі, саме тоді говоритимемо про Національну революцію Українського народу.

Звісно, після перемоги нинішньої Української Демократичної революції - немає анінайменшого сумніву в цій Перемозі! - буде вирішено й деякі - втім, не всі - національні проблеми і питання Українців.

Але остаточно національне питання Українців в Україні буде вирішено саме внаслідок перемоги в Українській Національній Революції.

Нинішня Демократична революція є потрібним, необхідним, але не остаточним етапом національної боротьби.

Після цієї Демократичної революції розпочнеться (можливо, через роки, десятиліття) Українська Національна Революція чи інакше - Національна революція Українського народу, яка безумовно переможе!

Хай живе теперішня  Українська демократична революція!

Хай живе наступна Національна революція українського народу!

Ми переможемо!

М'ЯЧИК ЗДУВСЯ

М'ЯЧИК ЗДУВСЯ *

* допис 20.01.2017, Андрій Якименко, Facebook

Хто там лементує, що ніяких змін нема?! Хто виє про зраду?!

Ми ще пам'ятаємо Віктора Медведчука (Мертвечука, що йому більше личить), як могутнього главу президентської адміністрації, ще за президента Кучми (пам'ятаєте, як "Кучма працював президентом в адміністрації Медведчука"?), потім як заступника й першого заступника голови Верховної Ради, потім як засновника на кремлівські гроші "УкрАінского выбора". Путін, президент Росії, навіть розглядав свого кума як реального кандидата у президенти України.

Так, ця мерзота Медведчук таки зумів нам попсувати патріотичних нервів! На жаль, законодавство не дозволяє його судити. Поки що.

Але хіба не очевидно, як звузився обсяг повноважень цієї гниди? Обмін полонених, Мінські перемовини (без реального впливу), розумування про "блокаду Донбасу"... Все.

Коли 2014 року новообраний президент Порошенко призначив Медведчука "на Мінськ", це саме й був той крок, щоб з велетня, яким був Медведчук, зробити карлика, співмірного із його кумом Путіним. Суспільство два роки тому за це аж розпинало Порошенка!..

Хіба не очевидно - м'ячик здувся?

І після того, як скінчиться Мінськ, настане мир, саме тоді ми візьмемось за Віктора Медведчука, як за Єфремова з Луганська, який сидить в СІЗО, чекаючи на вирок. Саме тоді ця путінська сволота Медведчук довічно сяде до в'язниці!

На світлині:
1. Твій м'ячик здувся, Мертвечук!
2. Скрини коментарів до допису, 2017 рік.

04 січня 2017 року

РОСІЙСЬКИЙ ЕКОНОМІСТ

РОСІЙСЬКИЙ ЕКОНОМІСТ
:) *

* допис 20.01.2017, Андрій Якименко, Facebook

На світлині:
Російський "економіст" Залдостанов, ги. Виступ на Восьмому Гайдарівському економічному форумі, м. Москва, Росія, січень 2017. Ну, може, й не виступ, але така мова притаманна цьому "економістові". На Гайдарівському форумі він був за спікера, ги.

Залдостанов відомий своєю тупістю та косноязичієм (косноязичіє - калька з російської, українською буде: недорікуватість).

Олександр Залдостанов народився у 1963 році, і як це не дивно - у Кіровограді (тепер Кропивницький), Україна. Мешкає у Криму, брав активну пропагандивну участь в анексії Криму як президент севастопільського мотоклубу байкерів "Нічні вовки".

Має байкерське погоняло Хірург, бо закінчив у Москві медінститут зі спеціялізацією щелепної хірургії.

Вважається другом президента Росії Владіміра Путіна, який періодично спонсорує байкклуб Хірурга, нещодавно виділив 50 тис. доларів США та надав у дешеву оренду величезну земельну ділянку для байкерського клубу Хірурга-Залдостанова.

Як стверджує сам Залдостанов, на економічний форум його особисто запросила Ірина Шойгу - дружина міністра оборони Росії.

Коли йшов наш Майдан, а Крим ще не окупувала Росія, то Залдостанов осуджував події в Києві такими же словами, як і на світлині:
"Те, кто затевают эту политику, политику затевают, вот это, затевают всё вот это. Доиграетесь. С этой политикой, которую вы затеваете!".
:)

Боже, пошли Росії побільше таких економістів та політиків!
А, втім, в Росії всі такі, як Залдостанов!
:)

17 січня 2017 року.

КАМ'ЯНСЬКЕ РІЗДВЯНЕ СВЯТО

КАМ'ЯНСЬКЕ РІЗДВЯНЕ СВЯТО*

* допис 20.01.2017, Андрій Якименко, Facebook

Був у своїх справах у місті Кам'янському (колишній Дніпродзержинськ), Дніпропетровська область, Україна. Відвідав центр - площу Калнишевського, колишня плоша Дзержинського (декомунізація у дії!). Пам'ятника чекістові Дзержинському на площі давно немає теж.

Гарно й весело було! Веселий український гурт "Водограй" співав зі сцени веселих українських пісень.

Настрій зіпсувала ведуча на сцені, що вела програму собачою москальською мовою...

І скільки часу ми ще будемо прощати цей прихований сепаратизм ведучих сцен, організаторів святкових заходів та місцевої влади?!

Я б залюбки всім їм вчинив би першу категорію на кшталт 1937 року!.. Хто не знає: перша категорія - то розстріл, друга категорія - то 10 років комуно-совкових трудових таборів у Сибіру та Заполяр'ї.

На світлинах:
1. Біля будівлі Кам'янської міської ради встановлено сцену та ялинку. До речі, з 1990 по 1993 рік я працював у Дніпродзержинській (тепер - Кам'янська) міській раді юристом та мав кабінета на 4 поверсі.
2. На сцені гурт "Водограй" виконує пісню "Вареники".
Знімкував 07 січня 2017 року Андрій Якименко.

09 січня 2017 року