04 березня 2017
ПРО ОДНОГО ВОЖДЯ, ОДНУ МОВУ, ОДНУ ДЕРЖАВУ
ПРО ОДНОГО ВОЖДЯ, ОДНУ МОВУ, ОДНУ ДЕРЖАВУ
Фейсбук, полеміка у коментарях, 28 лютого 2016 року:
"Олександр Лупанов:
- Справа в простому - одноманітність призводить до деградації виду. Це біологія. І через сто років після того, як ті народи, що повелися на юдейську тему про одного Бога, одного Мойсея, і одної Віри (притому що самі юдеї давно зрозумли хибність цього постулату), давно же опинилися в глибокій ямі багна, намагаючись тепер вилізти звідти, пояснити тягу до комуняцьких матриць в розумних людей я можу тільки глибинною родовою травмою. Навіть після сапьорки в сраці Одного Вождя Одного Народу Однієї Партії, після розвалу Одного Совєйського Народу Однієї Партії Однієї Ідеології, після тотального божевілля, що накрило сусідній народ Одного Вождя Одної Віри одної Партії - все одно талдичать інтерпретоване Мітькою Щелкопьоровим для українського пролетарьяту іудейське заклинання.
Олександр Лупанов:
- Андрій Якименко, Ніхто не заперечує ієрархічність світобудови і, відповідно суспільства. Феномен України у відсутності від початку не тільки позаварнових аборигенів, а навіть однонародженої варни (то окрема тема). Тобто в нас вождів більше ніж будь-де... Але формула - Один вождь - Один народ - це для примітивних мавпячих суспільств. Одновождізм для вождів закінчується як не підвішенням догори дригом так держаком в дупі. Що буде з іще одним Одним Вождем Одної Нації Одної Партії Одної Ідеології ми побачимо зовсім скоро.
Українське суспільство занадто багатогранне, багаторівневе, занадто складне, аби намагатися начепити на нього Одну Ідеологію Одного Щелкопьора чужинецького походження.
Андрій Якименко:
- Ги. Цікавий коментар. Еге, починаєш глибше розуміти нерозумність опонентів. Вони ж мислять, виходячи зі своїх постулатів!
Ну, це як Мусульманин буде давати оцінку Буддизму, цитуючи Коран. Ги, бачили ми це: Коран забороняє статуї (зображення), щоб не впасти в єресь ідолопоклонства. Звідси - не збереглося зображення Мухаммада. Звідси ж руйнування буддійських статуй, вирізьблених у скелях, Талібаном та Іділом.
Висновок: не оцінюй іншу Ідеологію зі своєї системи координат.
Можна навіть погодитися, що опонент твердитиме: Його віра - неправдива, тільки Я правдиво вірю!
Ну, нехай так. Відчуваєш повагу: опонент вірить у дурню, але ж це його віра!
Але коли опонент, стоючи на своєму Нулі (перетин координат X-Y-Z), починає вумничати у постулатах чужої йому Ідеології..., ну, то тут навіть пальцем біля скроні не треба крутити: ну, бачить Опонент МОЮ віру зі СВОГО кухонного віконечка... Ну, нехай спостерігає.
І тут йому, цьому Опонентові, не втовкмачиш же, що з його кухні Світ виглядає геть інакше, ніж би Опонент просто вийшов на поріг, вже не кажу - кудись би, байдужий напрямок, - попростував!
А вже довести Опонентові, що його Одна різноманітність, Один-плюс-інші засновників Демократії (Джефферсон+) - теж вкладаються у канву Одного, - цього Опонентові геть не втовкмачиш!
А чи варто?
Думаю, що ні.
Олександр Лупанов:
- А Іідеологію взагалі оцінювати не треба. Тобто єдина оцінка будь-якої ідеології в часи Цивілізаційного Фазового Здвигу - архаїчна система загону людської отари в системні рамки. А розбиратися в усих тих ідеологіях справа спеціалістів з соціопатій і психологій. На даний час ідеологіям дали вірну оцінку як маніпуляції і масові психози.
Олександр Лупанов:
- Міняйте на Одна Держава, Один Закон, Один Народ - і всьо буде добре.
Андрій Якименко:
- Олександр Лупанов почав навертатися у мою Віру. Кілька рядків вище навіть і думати категоріями "Один-Одна-Одне" не допускав.
Радий дуже черговому неофітові!
Ласкаво просимо до Єдиної, Святої, Непогрішної Віри!"
04 березня 2017 року
Фейсбук, полеміка у коментарях, 28 лютого 2016 року:
"Олександр Лупанов:
- Справа в простому - одноманітність призводить до деградації виду. Це біологія. І через сто років після того, як ті народи, що повелися на юдейську тему про одного Бога, одного Мойсея, і одної Віри (притому що самі юдеї давно зрозумли хибність цього постулату), давно же опинилися в глибокій ямі багна, намагаючись тепер вилізти звідти, пояснити тягу до комуняцьких матриць в розумних людей я можу тільки глибинною родовою травмою. Навіть після сапьорки в сраці Одного Вождя Одного Народу Однієї Партії, після розвалу Одного Совєйського Народу Однієї Партії Однієї Ідеології, після тотального божевілля, що накрило сусідній народ Одного Вождя Одної Віри одної Партії - все одно талдичать інтерпретоване Мітькою Щелкопьоровим для українського пролетарьяту іудейське заклинання.
Олександр Лупанов:
- Андрій Якименко, Ніхто не заперечує ієрархічність світобудови і, відповідно суспільства. Феномен України у відсутності від початку не тільки позаварнових аборигенів, а навіть однонародженої варни (то окрема тема). Тобто в нас вождів більше ніж будь-де... Але формула - Один вождь - Один народ - це для примітивних мавпячих суспільств. Одновождізм для вождів закінчується як не підвішенням догори дригом так держаком в дупі. Що буде з іще одним Одним Вождем Одної Нації Одної Партії Одної Ідеології ми побачимо зовсім скоро.
Українське суспільство занадто багатогранне, багаторівневе, занадто складне, аби намагатися начепити на нього Одну Ідеологію Одного Щелкопьора чужинецького походження.
Андрій Якименко:
- Ги. Цікавий коментар. Еге, починаєш глибше розуміти нерозумність опонентів. Вони ж мислять, виходячи зі своїх постулатів!
Ну, це як Мусульманин буде давати оцінку Буддизму, цитуючи Коран. Ги, бачили ми це: Коран забороняє статуї (зображення), щоб не впасти в єресь ідолопоклонства. Звідси - не збереглося зображення Мухаммада. Звідси ж руйнування буддійських статуй, вирізьблених у скелях, Талібаном та Іділом.
Висновок: не оцінюй іншу Ідеологію зі своєї системи координат.
Можна навіть погодитися, що опонент твердитиме: Його віра - неправдива, тільки Я правдиво вірю!
Ну, нехай так. Відчуваєш повагу: опонент вірить у дурню, але ж це його віра!
Але коли опонент, стоючи на своєму Нулі (перетин координат X-Y-Z), починає вумничати у постулатах чужої йому Ідеології..., ну, то тут навіть пальцем біля скроні не треба крутити: ну, бачить Опонент МОЮ віру зі СВОГО кухонного віконечка... Ну, нехай спостерігає.
І тут йому, цьому Опонентові, не втовкмачиш же, що з його кухні Світ виглядає геть інакше, ніж би Опонент просто вийшов на поріг, вже не кажу - кудись би, байдужий напрямок, - попростував!
А вже довести Опонентові, що його Одна різноманітність, Один-плюс-інші засновників Демократії (Джефферсон+) - теж вкладаються у канву Одного, - цього Опонентові геть не втовкмачиш!
А чи варто?
Думаю, що ні.
Олександр Лупанов:
- А Іідеологію взагалі оцінювати не треба. Тобто єдина оцінка будь-якої ідеології в часи Цивілізаційного Фазового Здвигу - архаїчна система загону людської отари в системні рамки. А розбиратися в усих тих ідеологіях справа спеціалістів з соціопатій і психологій. На даний час ідеологіям дали вірну оцінку як маніпуляції і масові психози.
Олександр Лупанов:
- Міняйте на Одна Держава, Один Закон, Один Народ - і всьо буде добре.
Андрій Якименко:
- Олександр Лупанов почав навертатися у мою Віру. Кілька рядків вище навіть і думати категоріями "Один-Одна-Одне" не допускав.
Радий дуже черговому неофітові!
Ласкаво просимо до Єдиної, Святої, Непогрішної Віри!"
04 березня 2017 року
ЯК ЗАТРИМАЛИ МЕРЗОТУ
ЯК ЗАТРИМАЛИ МЕРЗОТУ
ВКонтакте, 12 лютого 2017 року, Kropiva.ch:
" "Працює МГБ ДНР!"
Український спецназ під носом в окупантів затримав "регіонала", котрий у 2014-му здав терористам бійців ЗСУ.
За чоловіком, який спричинив загибель 10 українських військових і знущався над пораненими, полювали два роки, а затримували в "сірій зоні" - прямо перед передовими позиціями гібридної армії РФ.
В селищі Більмак (раніше - Куйбишеве) Запорізької області відбулося перше публічне судове засідання у справі 61-річного Миколи Бутрименка
Саме з його вини в липні 2014 року терористи вбили 10 українських бійців і 5 захопили в заручники.
На засідання приїхали родичі загиблих, бійці, які пройшли з вини підсудного через полон, і спецназівці, що його затримували.
Микола Бутрименко - мешканець Шахтарська на Донеччині. В минулому був активним членом «Партії регіонів», у 2010 році - депутат від ПР у Шахтарській райраді. На той час Бутрименко керував власним аграрним господарством ТОВ "Імені Челюскінців".
Прихід «ДНР» "регіонал" сприйняв з таким ентузіазмом, що з власної ініціативи «здав» терористам українських бійців, та ще й бив потім поранених палицею, кричачи щось про «хунту» і «карателів». Відповідне відео терористи самі виклали в мережу.
Пізніше проросійський ентузіазм не завадив прихильникові «ДНР» їздити за українською пенсією на вільні від окупації території Донбасу і відправляти за лінію фронту свого бухгалтера для вирішення бізнес-питань.
Трагічна зустріч українських військових із Бутрименком сталася в липні 2014-го.
23 липня того року над селом Дмитрівка Шахтарського району був збитий штурмовик Су-25 Збройних сил України. Пілот устиг катапультуватися і приземлився у 2 км від сусіднього села Латишеве.
Оскільки чіткої лінії розмежування тоді ще не було, а бойовики взяли під контроль в тому районі тільки Шахтарськ, групу українських десантників (19 чоловік) було відправлено на пошуки пілота.
29 липня в районі Латишевого пошукова група зайшла на територію агропідприємства Миколи Бутрименка - хлопцям треба було вступити в контакт з місцевими жителями для з'ясування оперативної ситуації.
Бутрименко вдавано радо зустрів українських бійців, запевнивши, що жодних банд терористів поруч немає, і навіть запропонував їм повечеряти й переночувати в його ангарі на території стоянки підприємства.
Увійшовши у довіру до військовослужбовців, "регіонал" заявив, що йому терміново треба з'їздити в Сніжне, оскільки нібито в лікарні цього міста у важкому стані знаходиться його дружина.
Бійці не запідозрили каверзи, однак буквально через 20 хвилин Бутрименко повернувся в супроводі зграї терористів на БТРах і БМП. Вони оточили ангар, розстрілявши його з кулеметів і дрібнокаліберних гармат.
10 десантників загинули на місці, 5 поранених бійців терористи взяли в полон, і лише 4 солдатам, які в той час перебували за межами ангара, вдалося відступити і дістатися до позицій сил АТО.
Спочатку пошуками винуватця загибелі українських бійців займалися правоохоронці, а у вересні 2015 року до них підключилися Сили спеціальних операцій ЗСУ, які тоді ще існували неофіційно.
На той момент було відомо, що Бутрименко оформив українську пенсію і час від часу виїжджає за нею на підконтрольну Києву територію. Брати його планувалося у грудні того ж року під час чергової такої "пенсійної" вилазки.
Можливо, хтось попередив Бутрименка, але саме тоді той змінив телефон і втік аж у російський Таганрог, де відсиджувався кілька місяців.
З початком посівних робіт йому довелося повернутися додому для ведення справ свого агропідприємства, однак посіпака терористів більше не ризикував висовуватися за межі окупованої територій.
Увечері 26 червня 2016 року офіцерам ССО надійшла агентурна інформація, що Бутрименко рано вранці наступного дня підійде максимально близько до лінії розмежування - відправити бухгалтера на підконтрольну Україні територію для вирішення питань свого бізнесу.
За ніч було зібрано та підготовлено дві групи захоплення: одна чекала зловмисника в районі КПВВ «Майорськ», інша - в районі КПВВ «Мар'їнка».
Для виконання захоплення спецназівці перевдягнулися в цивільний одяг і на громадському транспорті перетнули «нульові» пости сил АТО. Їхнім завданням було будь-якими способами триматися у хвості черги, що рухалась до «нульового» блокпосту противника.
Бутрименко того ранку поїхав до КПВВ «Мар'їнка».
«Ми перетнули наш блокпост о 6:00. Сподівалися, що черга буде довга, як зазвичай, - розповів один із учасників спецоперації. - Але саме того ранку, як на зло, у сторону «ДНР» рухалося не більше десятка машин. А об'єкт з'явився тільки після семи годин.
За словами бійців ССО, їм довелося "виявити кмітливість", щоб більше години залишатися останніми в черзі на ворожий блокпост.
Проїхавши блокпост бойовиків, Бутрименко проминув чергу машин і зупинився далі, приблизно у 250 метрах від позицій бойовиків. Таким чином, спецназ ЗСУ опинився між ворожим блокпостом (до нього було метрів 150) і своєю ціллю.
«Ми пішли на захоплення. Але цивільні з черги рушили в наш бік, а бойовики приготувалися до стрільби. І тут наш командир як крикне: «Всім в сторону, працює МГБ ДНР!». Цивільні тут же поховалися в свої машини, а бойовики опустили зброю. Можу тільки уявити, що творилося у них в головах, коли міфічне «МГБ ДНР», упакувавши «об'єкт», на всіх парах рвонуло на українську сторону», - зі сміхом згадує офіцер ССО.
За кілька годин Миколу Бутрименка вже було передано правоохоронцям, а наступного дня йому довелося дивитися в очі побратимам загиблих з його вини бійців.
Підсудному інкримінують статтю 258-3 Кримінального кодексу України (терористичний акт). Прокуратура збирається вимагати для зрадника 15 років позбавлення волі. "
На світлинах - Микола Бутрименко:
1. Мерзота ще усміхається й на волі...
2. Вже ні. У суді з адвокатом (адвокат праворуч).
http://vk.com/wall-27836623_800656
03 березня 2017 року
ВКонтакте, 12 лютого 2017 року, Kropiva.ch:
" "Працює МГБ ДНР!"
Український спецназ під носом в окупантів затримав "регіонала", котрий у 2014-му здав терористам бійців ЗСУ.
За чоловіком, який спричинив загибель 10 українських військових і знущався над пораненими, полювали два роки, а затримували в "сірій зоні" - прямо перед передовими позиціями гібридної армії РФ.
В селищі Більмак (раніше - Куйбишеве) Запорізької області відбулося перше публічне судове засідання у справі 61-річного Миколи Бутрименка
Саме з його вини в липні 2014 року терористи вбили 10 українських бійців і 5 захопили в заручники.
На засідання приїхали родичі загиблих, бійці, які пройшли з вини підсудного через полон, і спецназівці, що його затримували.
Микола Бутрименко - мешканець Шахтарська на Донеччині. В минулому був активним членом «Партії регіонів», у 2010 році - депутат від ПР у Шахтарській райраді. На той час Бутрименко керував власним аграрним господарством ТОВ "Імені Челюскінців".
Прихід «ДНР» "регіонал" сприйняв з таким ентузіазмом, що з власної ініціативи «здав» терористам українських бійців, та ще й бив потім поранених палицею, кричачи щось про «хунту» і «карателів». Відповідне відео терористи самі виклали в мережу.
Пізніше проросійський ентузіазм не завадив прихильникові «ДНР» їздити за українською пенсією на вільні від окупації території Донбасу і відправляти за лінію фронту свого бухгалтера для вирішення бізнес-питань.
Трагічна зустріч українських військових із Бутрименком сталася в липні 2014-го.
23 липня того року над селом Дмитрівка Шахтарського району був збитий штурмовик Су-25 Збройних сил України. Пілот устиг катапультуватися і приземлився у 2 км від сусіднього села Латишеве.
Оскільки чіткої лінії розмежування тоді ще не було, а бойовики взяли під контроль в тому районі тільки Шахтарськ, групу українських десантників (19 чоловік) було відправлено на пошуки пілота.
29 липня в районі Латишевого пошукова група зайшла на територію агропідприємства Миколи Бутрименка - хлопцям треба було вступити в контакт з місцевими жителями для з'ясування оперативної ситуації.
Бутрименко вдавано радо зустрів українських бійців, запевнивши, що жодних банд терористів поруч немає, і навіть запропонував їм повечеряти й переночувати в його ангарі на території стоянки підприємства.
Увійшовши у довіру до військовослужбовців, "регіонал" заявив, що йому терміново треба з'їздити в Сніжне, оскільки нібито в лікарні цього міста у важкому стані знаходиться його дружина.
Бійці не запідозрили каверзи, однак буквально через 20 хвилин Бутрименко повернувся в супроводі зграї терористів на БТРах і БМП. Вони оточили ангар, розстрілявши його з кулеметів і дрібнокаліберних гармат.
10 десантників загинули на місці, 5 поранених бійців терористи взяли в полон, і лише 4 солдатам, які в той час перебували за межами ангара, вдалося відступити і дістатися до позицій сил АТО.
Спочатку пошуками винуватця загибелі українських бійців займалися правоохоронці, а у вересні 2015 року до них підключилися Сили спеціальних операцій ЗСУ, які тоді ще існували неофіційно.
На той момент було відомо, що Бутрименко оформив українську пенсію і час від часу виїжджає за нею на підконтрольну Києву територію. Брати його планувалося у грудні того ж року під час чергової такої "пенсійної" вилазки.
Можливо, хтось попередив Бутрименка, але саме тоді той змінив телефон і втік аж у російський Таганрог, де відсиджувався кілька місяців.
З початком посівних робіт йому довелося повернутися додому для ведення справ свого агропідприємства, однак посіпака терористів більше не ризикував висовуватися за межі окупованої територій.
Увечері 26 червня 2016 року офіцерам ССО надійшла агентурна інформація, що Бутрименко рано вранці наступного дня підійде максимально близько до лінії розмежування - відправити бухгалтера на підконтрольну Україні територію для вирішення питань свого бізнесу.
За ніч було зібрано та підготовлено дві групи захоплення: одна чекала зловмисника в районі КПВВ «Майорськ», інша - в районі КПВВ «Мар'їнка».
Для виконання захоплення спецназівці перевдягнулися в цивільний одяг і на громадському транспорті перетнули «нульові» пости сил АТО. Їхнім завданням було будь-якими способами триматися у хвості черги, що рухалась до «нульового» блокпосту противника.
Бутрименко того ранку поїхав до КПВВ «Мар'їнка».
«Ми перетнули наш блокпост о 6:00. Сподівалися, що черга буде довга, як зазвичай, - розповів один із учасників спецоперації. - Але саме того ранку, як на зло, у сторону «ДНР» рухалося не більше десятка машин. А об'єкт з'явився тільки після семи годин.
За словами бійців ССО, їм довелося "виявити кмітливість", щоб більше години залишатися останніми в черзі на ворожий блокпост.
Проїхавши блокпост бойовиків, Бутрименко проминув чергу машин і зупинився далі, приблизно у 250 метрах від позицій бойовиків. Таким чином, спецназ ЗСУ опинився між ворожим блокпостом (до нього було метрів 150) і своєю ціллю.
«Ми пішли на захоплення. Але цивільні з черги рушили в наш бік, а бойовики приготувалися до стрільби. І тут наш командир як крикне: «Всім в сторону, працює МГБ ДНР!». Цивільні тут же поховалися в свої машини, а бойовики опустили зброю. Можу тільки уявити, що творилося у них в головах, коли міфічне «МГБ ДНР», упакувавши «об'єкт», на всіх парах рвонуло на українську сторону», - зі сміхом згадує офіцер ССО.
За кілька годин Миколу Бутрименка вже було передано правоохоронцям, а наступного дня йому довелося дивитися в очі побратимам загиблих з його вини бійців.
Підсудному інкримінують статтю 258-3 Кримінального кодексу України (терористичний акт). Прокуратура збирається вимагати для зрадника 15 років позбавлення волі. "
На світлинах - Микола Бутрименко:
1. Мерзота ще усміхається й на волі...
2. Вже ні. У суді з адвокатом (адвокат праворуч).
http://vk.com/wall-27836623_800656
03 березня 2017 року
Підписатися на:
Дописи (Atom)