РОСІЯ ПРО УКРАЇНУ. СКОРО НА ЕКРАНАХ!

РОСІЯ ПРО УКРАЇНУ. СКОРО НА ЕКРАНАХ!

:)

Жахіття українського післямайданного життя на кшталт розіпятих хлопчиків, шашликів зі снігурів, кожному карателеві з Правого сектора по кілька рабів, зґвалтованих монтажною піною бабушек-епілептичок москалям уже приїлися. Логіка розвитку російського суспільства підводить нас до розуміння, що скоро на екранах телезомбоящиків Росії зявляться нові докази, що скакати на Красній площі за америкоські пєчєнькі дуже небезпечно. Україна вже доскакалася, мовляв...

Як відомо, Північна Корея - то є сталінізм в окремо взятій мініятюрі. Оскільки історія Московської держави розвивається за синусоїдою, то після епохи Брежнєва-Єльцина-Путіна (викидаємо незначні короткочасні ланки) перетвориться на новітню епоху сталінсько-корейського зразка.

Ось, знайшов на Ютюбі. Ледве виліз із-під столу, ги. Нареготався так, що аж живіт занив, мязи сміху не витримали корейських фантазій жахливого життя в Америці...

Щось таке чекаймо на російських екранах і про нас. Не маю сумніву, що знову упаду під стіл. Ги. Як думаєте, варто буде ту політкомедію дивитись? Чи знов звертатися до лікаря з діягнозом "надірваний живіт від сміху"? :)

На ролику з Ютюбу:

Северная Корея о жизни в США. Угар)))

15 липня 2016 року

ЛУГАНСЬК - ЦЕ УКРАЇНА!

ЛУГАНСЬК - ЦЕ УКРАЇНА!

Автори цього надзвичайно сильного і патріотичного відеокліпу говорять:

" Музика і слова пісні народилися у студентському гуртожитку м. Луганська біля захопленої сепаратистами будівлі СБУ.

Коли по 20 разів на день слухаєш славень Росії чи СРСР, неможливо сидіти на місці, не протестуючи.

Вивішений з вікна український прапор змусив миттєво зреагувати вахтерів і охоронців.

Зняли.

Зате тепер охорона вже захопленого автоматниками гуртожитку стверджує, що їх захищають.

Питання, від кого?

Ми слабкі, у нас багато поранених і вбитих у цій інформаційній війні.

Україно, почуй свій Схід!

Ставлячи на нас хрест, ви зраджуєте тих, хто вважає Україну Батьківщиною! ".

ДЕЯКІ КОМЕНТАРІ до пісенного відеокліпу:

- які слова. я блін реально мало не розплакався

- Слушаю и плачу... Луганск - Украина -- это звучит гордо! Люблю вас!!! Спасибо!

- Классная песня, ребята!Божественно красива без преувеличения!!!

- Україна понад усе!" Луганск это Украина!!!

- После такого видео появляется надежда на лучшее. Приятно видеть, что остались еще настоящие патриоты своей родины в Луганске!

- Супер, спасибо, Алчевск - Украина!!!

- Супер! Ростов - Украина!

- Супер, спасибо!!! Слава Украине !!! Луганськ - ЦЕ УКРАЇНА !!!

- По настоящему сильная вещь. Я даже всплакнул и мне не стыдно в этом признаться. Слава Украине! Слава Героям! Нас не победить!

- Луганчане патриоты, я вами горжусь. Кривбасс с вами!

- супер! молодцы настоящие патриоты, ради таких как вы освобождают Украину! Украина уже едина как один кулак, нашим врагам стоит нас бояться! Тяжелые времена пройдут, Украина станет крепко на ноги! Слава Украине!

- Ух - мурашки по шкірі !!!!!!!

- Ещё год назад я даже не думал, что буду так гордиться тем, что я украинец!

- Пісня неперевершена, хоча реп мені ніколи не подобався. З такими луганчанами Україна дійсно буду єдиною. Час вже розумній і патриотичній молоді вирішувати долю своєї землі, а не зомбованим та придуркуватим пенсіонерам з алкашами та наркоманами

- гарне відео, аж сльози в очах.. тримайся Україно!!!

Луганськ - це Україна!

https://www.youtube.com/watch?v=ppnrlvGVOU8

06 липня 2014 року

20 РОКІВ ТОМУ

20 РОКІВ ТОМУ

Це мій синок Богданчик. Якименко Богдан Андрійович, 16 березня 1994 року народження. Нині йому 24 роки. Фільм 1998 року, березень-квітень місяць. Тобто, синові вже виповнилося 4 рочки. Зафільмовано у парку Шевченка та на Монастирському острові, який тоді ще називався Комсомольським, у місті Дніпропетровську, нині це місто Дніпро, у майбутньому місто перейменуємо на Січеслав. Фільмував я на кінокамеру на кіноплівку форматом 1х8. Потім негатив надсилав до хімлабораторії у місті Шостка Сумської области. Десь через місяць проявлена кіноплівка поверталася післяплатою і я її отримував на відділенні Укрпошти, сплативши послуги проявки. Здається, цифрові кінокамери у той час чи не існували, чи були дуже дорогі, тому 20 років тому я ще фільмував на аналогову камеру з кіноплівкою. У другій частині фільму бачимо Богданчика, що грається радіокерованою машинкою. Тато купив. Пам'ятаю, що то дорога була іграшка. Біля Богданчика ходить його дід, батько моєї першої дружини Олесі. Діда звуть Половина Микола Никифорович, він 1939 року народження, тобто тоді він мав 59 років віку, а тепер уже 79 років. Він досі мешкає у місті Дніпрі (Січеславі).

На ролику:
Богданчик Якименко, 4 роки.
Фільмував батько Андрій Якименко у березні-квітні 1998 року у парку Шевченка та на Монастирському острові у тодішньому Дніпропетровську, нині місто Дніпро.
Тривалість ролика 5 хв.

22 червня 2018 року