ДЕНЬ ПОРАЗКИ РОСІЇ
Сьогодні - день поразки Росії (за тієї епохи - Совітського Союзу) умовному Заходові, а радше Росія й Комунізм програли ідеології Ісламу. 31 рік тому, 15 лютого 1989 року, Росія вивела свої війська з Афганістану, завершивши московсько-афганську війну своєю ганебною поразкою.
У політиці порожнеч не буває. Місце Росії в Афганістані зайняли Сполучені Штати Америки. Вони й досі там сидять, в Афганістані.
Я пам'ятаю ту епоху і скажу, що та війна мене... не заторкнула. Коли Брежнєв, тодішній керівник Союзу, наказав у 1979 році ввести совітську армію в Афганістан, я мав 14 років. Коли вивели війська, мені вже було 24. Одразу після школи я вступив у 1982 році до Університету, якого закінчив у 1987 році, коли Афганська війна вже почала видихатися, і вже ослаблений Союз дихав на ладан. Останні кілька років точилися розмови і статті про непотрібність Афганської війни совітському народові. І новий керівник Совітського Союзу Горбачов не мав нічого іншого, ніж наказати армії тікати з тієї гірської країни.
Але я пам'ятаю, як у розмовах дорослих, чиїм синам ось-ось іти до армії, жевріла надія, що дитину не пошлють до Афганістану. Я пам'ятаю, коли вже наприкінці Афганської війни, тобто наприкінці Союзу, вже можна було відкрито говорити про втрати наших молодих солдатів-строковиків в Афганістані, про смерті, горе і каліцтва, і все це увесь час війни подавалося як "интернациональный долг", тобто інтернаціональний обов'язок. Ніхто в совітському народі не розумів цієї війни і не хотів її. Але ж яку віру нам нав'язала Москва - інтернаціональний обов'язок! І більшість тих, хто там служив і там загинув, були - українці!.. Москалі - погані вояки, совітських людей з ісламських народів (узбеків, казахів, таджиків, туркменів тощо) воювати з одновірцями не пошлеш. Тому і посилали українців... І українці для Совітської імперії воювали й гинули за тодішню Росію та її інтереси... Так українці два-три століття тому здобули для Росії турецькі фортеці Азов, Арабат, Гаджибей (нині Одеса), Ізмаїл і так далі, вивівши Росію до Чорного моря...
Ось що пише про Афганську війну Вікіпедія:
«Війна в Афганістані (1979-1989) - повномасштабна збройна агресія Радянського Союзу проти суверенного Афганістану під приводом боротьби з моджахедами [ну, чим не аналогія нинішньої агресії Росії проти незалежної України під приводом боротьби з "фашистами"! - Андрій Якименко], у якій брали участь урядові війська Афганістану і Радянського Союзу проти повстанських груп моджахедів. Розпочалась у грудні 1979 року нападом спецпідрозділів КҐБ СССР на президентський палац у Кабулі і вбивством президента країни Хафізулли Аміна і його оточення та введенням у країну "обмеженого контингенту" радянської армії. Війна за офіційними радянськими даними тривала до виводу основної маси радянських військ 15 лютого 1989 року. Унаслідок цієї війни загинуло (за міжнародними даними, прийнятими також і Союзом) близько 1,5 мільйона або 10% з числа тодішнього населення Афганістану. Радянські втрати, за офіційними даними СССР, становили близько 15 тисяч військовослужбовців».
Тепер, коли ми маємо Війну за Незалежність, я інакше відчуваю й Афганську війну. Я відчуваю горе й біль матерів, що втратили своїх синів в Афганістані...
Наші солдати й офіцери нині геройськи гинуть у Священній війні за свою Державу. Тоді, в Афганістані, українці гинули за інтереси Росії...
В Україні шанують воїнів-афганців. 15 лютого - це день "афганців". Указом президента України Леоніда Кучми № 180/2004 від 11 лютого 2004 року встановлено День вшанування учасників бойових дій на територіях інших держав, що відзначається 15 лютого щороку, тобто у день виводу совітських військ з Афганістану. У Росії й Білорусі у цей день відзначають День пам'яти воїнів-інтернаціоналістів.
У місті Кам'янському Дніпропетровської области є військове кладови́ще на вулиці Слісаренка. Я повз це кладовище щоразу малим ходив до бабусі Стеші, батькової мами, у гостини, яка померла у 1986 році. Там поховано загиблих у Другу світову війну. Також є кільканадцять могил "афганців". "Погиб при исполнении интернационального долга" - написано на могилах. "Загинув за Росію" - бачу я. Українці гинули за чужі держави. І сьогодні через шмарклявого сцикуна-президента Зеленського українці гинуть знов...
Ми мусимо стати потужною Державою від Атлантики до Тихого океану! Ми повинні примусити інші народи воювати й гинути за українські інтереси! І тоді "афганські могили" не матимуть написів з українських прізвищ, а ми читатимемо: "Вони загинули за Українську Державу - Іванов, Джанібеков, Сміт, Фюнес, Челентано, Пак Ґі Мун!..".
На світлинах:
Військове кладовище у місті Кам'янському, Дніпропетровська область. Ворота на кладовище. Охоронець спостерігав як я знімкую. Могили "афганців"-кам'янчан, які загинули в Афганістані. Знімкував 15.02.2020 Андрій Якименко.
15.02.2020
©Андрій Якименко
