50 РОКІВ ТАРАСОВІ ШЕВЧЕНКУ У МОСКВІ

50 РОКІВ ТАРАСОВІ ШЕВЧЕНКУ У МОСКВІ*

* допис 10 червня 2014 року, Андрій Якименко, Фейсбук

10 червня 1964 року у столиці Радянського Союзу Москві відкрито пам'ятника українському поетові-націоналістові Тарасові Григоровичу Шевченку.

Відтоді, коли я ще юнаком усвідомив силу шевченкової поетичної творчости (ідеологія якої - "Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте, І вражою злою кров'ю Волю окропіте!"), я завжди дивувався: як могла Москва ушанувати пам'ятником свого ворога?
Згодом прийшло розуміння, що Шевченка москалі шанують лише через "Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть...".

Тепер, під час російсько-української війни 2014 року, мабуть, не лишилося тих, хто не розуміє, що Росія в усі віки-століття вигадувала ідеолого-пропагандистські штампи, під які підводила пам'ятники і книжки (попередньо їх почистивши під ідеологію дня), вшанування поетів і письменників підлеглих народів (та й свого народу теж!).

Зараз для Росії немає більшого ідеологічного ворога, ніж Степан Бандера.
Так само, як у першій половині 19-го століття таким ворогом був Тарас Шевченко, якому цар заборонив писати й малювати і заслав "у край безмежний за Уралом".

І згадаймо яких зусиль було докладено українцями, щоби перепоховати Національного поета-кобзаря з Петербурга у Каневі, на дніпровій кручі, як заповідав Поет!
Яке національне піднесення, і народний дух, спричинились цим перепохованням!

Здається, що коли теперішню війну буде закінчено, кремлівські ідеологи для мети порозуміння з "братським народом України" обов'язково зуміють обґрунтувати своїм російським підданим який же гарний хлопець був цей Степан Бандера, що боровся проти Польщі і Німеччини (боротьбу проти Росії-Совітського Союзу сором'язливо пропустять...)!
Тож поставмо йому пам'ятника - у Петербурзі та Москві!

Бігме, так буде: москалі шануватимуть Бандеру теж!
Але "шанування" це буде так само в них, як завжди, тобто "по-шевченківськи"...