МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ БАЛА-ЛА-ЛА-ЛА-ЛА-ЛА-ЛАЙКИ
* допис 23 червня 2014 року, Андрій Якименко, Фейсбук
Ви не повірите, якщо у нас нині День державної служби України, то Росія сьогодні святкує в себе Міжнародний день балалайки.
Уперше запроваджено це свято з назвою, що тепер сприймається оригінально, у 2008 році, коли президентом російського клубу музичних народних інструментів (здається, така назва) Алєксандром Бєлінскім запропоновано підняти, так сказати, престиж 3-струнної російської балалайки на світовий рівень.
Цікаво, що вічним лаптьожникам не допре й досі, що таким способом вони пропагують усвідомлення всім світом притаманних москалям дурости й лінощів.
Наприклад, українські народні інструменти кобза і розвинута з неї пізніше бандура мають кількадесят струн, а всі народні українські казки оповідають про труд і працю на землі.
У той же час питомо російські казки "За щучим велінням, за моїм хотінням" чи "Іван-дурак" відбивають найглибиннішу народню сутність і вічні мрії росіян: бовдур і ледар Ванька лежить на печі і за його наказом, щоб він не здох із голодухи, йому носять колачі.
А! - ще можна згадати вже літературний персонаж, - Недоросля, того, що "нє хачю учіцца, а хачю женіцца".
Ось і маємо повну завершену картину Ваньки-дурачка-недоросля з балалайкою на печі, що цілоденно бренькає трьома струнами: "... Кожа бєлая, Колі даш чєво - будєш целая!" (Шаріков, к/ф "Собаче серце" за М.Булгаковим).
І не вірте москалям, що "Колобок" чи "Котигорошок" - то їхні народні казки.
Їх у нас, українців, вкрали москалі, як і наше ім'я русів, як нашу історію, наші землі, наш Крим - список нескінченний.
Єдине, що свого народнього з матеріяльної культури мають нинішні росіяни - це балалайка.
Ну, і личаки (лапті) та піч, що сама їде за наказом дурака.
Але нас це геть не має турбувати.
Нехай святкують свою ліниву дурість чи дурні лінощі хоч на Міжнародньому рівні.
Як нинішнє Свято бала-ла-ла-ла-ла-лайки!
