ПРИВАТІВЦІ=РЕГІОНАЛИ (доведено Філатовим)

ПРИВАТІВЦІ=РЕГІОНАЛИ
(доведено Філатовим)

ПРОВОКАТОРИ З ПС (Про коломойський заразний приклад)

ПРОВОКАТОРИ З ПС
(Про коломойський заразний приклад)

Правий Сектор заволав про провокації з боку... армії!
Чи можете собі уявити таке?
Армія, її Генштаб вчиняє провокації проти ПС?
Що за маячня!

Навчальний центр "Десна" є власністю Держави, має навчати військовиків і випускати фахівців війни!
Ворог окупував Донбас і Крим!
А правосеки здійняли лемент, не віддають навчальні класи й полігони армійським фахівцям!

Із заяви Правого Сектора:
"Провокації проти ДУК “Правого сектора” продовжуються. З Генштабу повідомили: у разі, якщо “Правий сектор” не звільнить навчальний центр в Десні до вечора 9-го травня, буде застосований силовий розгін.
Зараз в навчальному центрі знаходяться близько 50 воїнів, частина з яких на днях рушить боронити Україну. Проводяться постійні вишколи, надходить волонтерська допомога. Ця влада жодним чином не посприяла в розвитку навчального центру з моменту його існування і зараз намагається саботувати навчання потенційних захисників України.
Нагадаємо, що зовсім недавно ДУК намагалися розігнати в Покровському за допомогою ЗСУ."

Про що балакаєте, дуківці ПС?
Звільняйте наданий раніше вам Навчальний центр!
Хочете і далі ним користуватися - вливайтеся до Збройних сил!

Чим ваші дії відмінні від коломойських спроб рейданути державні підприємства нафтогалузі?
Нічим!
То хто ж тоді є провокатор, відповідж народу, ДУК ПС!
Що, підхопили "коломойський вірус"?

І, найголовніше, центр "Десна" у вас же заберуть, це ж навіть вам відомо.
Тоді кому потрібні "хвилі гніву" проти законної вимоги влади?!

http://pravyysektor.info/news/navchalnyj-tsentr-desna%E2%80%AC-pravoho-sektora-hochut-rozihnaty-syloyu/

09 травня 2015 року

ПАМ'ЯТНИК ПОСТАВИМО ФАНАТАМ, А НЕ БЕНІ

ПАМ'ЯТНИК ПОСТАВИМО ФАНАТАМ, А НЕ БЕНІ

Олексій Арестович розклав усе по поличках.
Це лише у межах Дніпропетровської области, навіть лише Дніпропетровська, рятівником України є Коломойський.
Але пам'ятника Бені ніколи не буде.
І погруддя теж.
Пам'ятник поставимо футбольним фанатам!

Зі статті:
«План Росії по захопленню України поламали футбольні фанати в Одесі 2 травня минулого року. Про це в ході прес-конференції заявив військовий експерт Олексій Арестович.

"Путін розуміє, що гра йде в довгу. Він не буде діяти в пориві, хіба що коли постаріє, а він поки у формі. Він буде просто методично домагатися свого в Україні. У Кремлі борються два проекти: російський і радянський. Радянський передбачає повністю підпорядкувати Україну, а російський – показати Заходу, що Україна це сфера впливу РФ, а тому Заходу нічого сюди сунутися, і потім змусити Київ працювати на російський ВПК і російські інтереси», – пояснив Арестович.

Росія хоче представити Україну безвільною, не статусною державою, яка лише тримає фасад, але справно служить Москві.

«Але це неможливо ні за яких умов. Це недосяжна мета. Москва не встигла. У них був шанс у квітні-липні минулого року, але вони не встигли. Цей проект зламався 2 травня в Одесі. Майбутня Україна повинна поставити пам’ятник тим футбольним фанатам, які вийшли на її захист і почали чинити опір. Саме вони зламали проект Росії по захопленню України.

«Добрі люди» з Москви говорили, що ще кілька днів після одеських подій був шок і запустіння в коридорах Луб’янки, тому що вони не могли зрозуміти, як Одеса вся така російська і антибандерівська могла так вчинити», – розповів експерт.»

http://patrioty.org.ua/ekspert-rozkazav-hto-zlamav-plan-kremlya-po-zahoplennyu-ukrayini/

09 травня 2015 року

НЄЧА НА ЗЄРКАЛО ПЄНЯТЬ... (Про відмінність слова й діла)

НЄЧА НА ЗЄРКАЛО ПЄНЯТЬ...
(Про відмінність слова й діла)

Пам'ятаю виття і лемент від речника ПриватКоманди Боріскі Філатова, що вони змінили кадри в Дніпропетровській ОДА і області на нові, післяреволюційні, а Порошенко, мовляв, досі чухає потилицю і не звільняє в Києві регіоналів.

І беневата пищала від задоволення, сцяла окропом і дзявкотіла з радощів, як маленький песик від сюсюкання до нього.

Ну, що, тепер усі переконалися, що слово від ПриватКоманди відрізняється від діла?

"Нєча на зєркало пєнять, колі рожа кріва" (транскрипція з російської). Поголи свою криву й зарослу пику, беневато!

У дописі мого Фейсбук-друга Андрія Бута (Андрій Бут, Facebook, 09 травня 2015 року) коротко і просто все пояснено.
Ну, чому, як мали таку владу, не змінили кадри держслужбовців?

Тому, що ніхто з ПриватКоманди не мислить національно, не розуміється на українському питанні!

Кричать вони одне, а роблять прямо протилежне - Філатов добре все це показав!

09 травня 2015 року

ПОМЕР СІРЕНКО...

ПОМЕР СІРЕНКО...

Письменник, журналіст, поет, патріот, український громадський діяч з міста Дніпродзержинська Дніпропетровської области Володимир Сіренко помер...

Володимира Сіренка я знав з 1989 року.
Познайомилися ми на дніпродзержинських місцевих зборах ТУМу (Товариства Української мови), нині це "Просвіта".
У 1990 році ми обидва балотувалися у депутати на округах Дніпродзержинська.
Я пройшов до Дніпропетровської обласної і одночасно Дніпродзержинської міської ради, а він ні.
Але кілька років потому ще спілкувалися, бачилися на міських (Дніпродзержинська) і обласних (Дніпропетровська) патріотичних громадських заходах.
Він знав про мою активність в УГС (Українська Гельсинська Спілка), УРП (Українська Республіканська Партія), ДСУ (Державна Самостійність України), під час зустрічей цікавився.
Потім я перебрався до Дніпропетровська і тісний зв'язок поступово зійшов на нема.
Може, кілька разів випадково бачилися з ним потім, як я приїздив до батьків погостити до Дніпродзержинська, кілька разів я йому телефонував до нього на хатній міський телефон, який досі десь записаний у моїх нотатниках.

Володимир Сіренко був старший за мене років понад двадцять-двадцять п'ять, від нього я дізнався, що він сидів кілька років - ув'язнила Совітська влада за націоналізм.
Я його поважав, а в мовних питаннях навіть визнавав за авторитет - письменник же, ще й журналіст, то на мові розуміється!

Цікавий випадок на мовну тему зараз сплив у моїй пам'яті.
Я вже мешкав у Дніпропетровську, працював юристом управління Дніпропетровської ОДА.
Випадково у 1994 році ми зустрілися у Дніпродзержинську.
Рік я запам'ятав, бо тоді щойно Кучму було обрано президентом України.
Ну, ми при зустрічі стали обговорювати Кучму.
Я не знаю вже чому, але тоді я вживав наголос на складі КучмА.
"Андрію!", - ось мені знов луна Сіренків голос, як живий! - "Андрію! - з притиском мовив до мене Сіренко, - Що за наголос ти кажеш?! Який КучмА? Це ж КУчма!".
"Хіба?" - здивувався я.
"Так! КУчма! Це ж чуб по-іншому" - і Сіренко рукою показав собі на голові ніби високу копицю волосся, - Або кУчма - це бараняча шапка".
Відтоді я називав прізвище президента як КУчма.
Втім, я все ж і Сіренка перевірив, заглянув до словників.
Підтвердився "сіренків" наголос, усі питання зникли.

Другий цікавий спогад про Сіренка - це його невдале сватання мені його дочки.
Володимир Сіренко жив із жінкою, не знаю вже чи офіційний шлюб, в якої була юна доця, вже студентка якогось дніпропетровського вишу, не Сіренкова дочка.
Вже й не пам'ятаю як її звали, неважливо.
Але Сіренко називав її дочкою.
Я тоді був молодий і жвавий (гм, та я й досі ще такий!), неодружений, коротше, добра пара для його дочки.
Отож, Володимир Сіренко якось каже: "Приходь туди-то у Дніпропетровську, познайомлю з доцею. Може, щось між вами вийде".
Ну, я прийшов, познайомився.
Не скажу, що доця справила якесь на мене сильне враження.
Ні, гарна й молода, можливо, щось і вийшло би між нами.
Не так із поваги до Сіренка, як розібратися з його дочкою, я пішов гуляти містом з нею.
Це було 9 травня, як нині!
Весь Дніпропетровськ - у прапорах!
Червоне - скрізь! День Перемоги ж!
Ми гуляли з доцею по місту, навіть були на мітингу місцевої влади чи то комуністів біля стели-обеліска Слави, який досі ще стоїть.
Музика, бравурні марші, совітські патріотично-фронтові пісні, морозиво, розмови-спілкування з доцею, яка виявилася запеклою собачницею, ну, має вона пса, якого дуже любить і вигулює на полі разом з іншими любителями собак...
Коротше, ця студентка мені видалась такою дурепою!
Звісно, це зараз я розумію, що у юнки тої, певно, вже не ляльки були в голові, але залицятися й упадати біля неї, виховувати, навертати в українство (а вона була російськомовна), коли є "готові екземпляри"?..
Коротше, так нічого в нас не вийшло, більше з нею я не гуляв...
Та я й не шкодую!
Моя Наталка-дружина - краща всіх!

... Е-е-х, життя!...
Відходять у світи поступово ті, хто за Совітів своїми віршами або статтями наближав нам Незалежність!
Ми стоїмо на плечах тих радянських українців!
Без них не було б України нині!

Вічна пам'ять і земля пухом Володимиру Сіренку!
Слава Україні!

09 травня 2015 року

"МОДНИЙ" МАК - ОЗНАКА ЗМІН СУСПІЛЬСТВА

"МОДНИЙ" МАК - ОЗНАКА ЗМІН СУСПІЛЬСТВА

Дніпропетровськ. Молодь носить Пам'ятні маки! Цієї весни червоно-чорний - модний мак! У юнок на зап'ястях - мак як браслет. У юнаків на грудях чи на студентських сумках - як значок належности до бандерівського Ордена. Червоно-чорний мак - як прапор кольорів УПА. КісільовТБ синє від злости. Суспільство міняється і змінилося.
Немає сумнівів - ми переможемо!
Ми вже перемогли!

09 травня 2015 року