26 квітня 2017
НАЛИВАЙКО, АГЕНТ ФСБ
НАЛИВАЙКО, АГЕНТ ФСБ
Валентина Наливайченка я дуже поважав.
Коли після перемоги Майдану і втечі президента Януковича Наливайченка було призначено головою СБУ (лютий 2014 року), то лише він один перший (а трохи згодом почали інші керманичі держави) озвучувати на українському державному рівні те, що патріоти-українці бездоказово знали до "озвучки": розстріл Небесної сотні, розвал Армії, СБУ, зрадництво в Генштабі на Міноборони у перші місяці російської агресії тощо - скрізь докладено руку Москви, скрізь є слід Росії, скрізь - шпигунство і агентура Кремля!
Тому, коли у червні 2015 року президент України Порошенко звільнив Наливайченка з посади голови СБУ, я навіть написав у соцмережах допис з жалем про таке рішення президента України...
Але тепер я залюбки розстріляв би Наливайченка! Власною рукою. Як агента ФСБ Росії!
Тому, що верзти несусвітню маячню про власну державу, зводити на неї наклепи під час війни, поширювати плітки, паніку і вигадки, ворожі мислевіруси, брехню може тільки продажна шкура, гадина, падлюка, зрадник і спецагент ворожої держави!
Президент Америки Дональд Трамп зменшує фіндопомогу Україні. Як пряму, для нашого уряду, так і через міжнародні інституції, такі, як USAID та інші. Як не сумно, та це - факт!
І що верзе у зрадницькому запалі цей перекинчик і ФСБ-агент Валя Наливайченко?
"Справи для влади невтішні і міжнародний тиск посилюватиметься пропорційно до її небажання припинити обкрадати власний народ та брехати. Розквіт політичної корупції, збагачення правлячої еліти, зубожіння людей, відсутність реформ" - це, на думку лідера Руху "Справедливість" Валентина Наливайченка, є основні причини скорочення Штатами фіндопомоги Україні.
А що ми бачимо насправді?
Фіндопомогу зменшується багатьом, якщо не всім, країнам. Деяким країнам США уріжуть фінансування на 100 відсотків (тобто, зовсім не дадуть грошей, хоч раніше їх давали):
- Азербайджану
- Білорусі
- Чорногорії (членка Євросоюзу і нещодавно вступила до НАТО)
- Польщі (членка Євросоюзу і НАТО).
Також президент США починає кампанію зі зменшення фінансування Америкою витрат на ООН.
Така політика нового президента США - цілком у руслі його критики "розтринькування", як він казав на виборах, американських грошей назовні, а не спрямування їх на внутрішні потреби країни та американців.
І де тут йдеться про корупцію, збагачення еліт, відсутність реформ, москальська пико, курво, блядь - ти чуєш, Наливайченко?!
Ні, я не бачу Україну крізь рожеві окуляри, ні! Так, маємо ми досі безліч негараздів... Але топити Україну, як її колишній голова спецслужби?!..
...Слухай, Наливайку! Краще вчасно емігруй подалі за порєбрік! Поки якась завірюха-патріотка не вчинила тобі бузиновий залп у казанок - як належну плату зрадникові за шпигунську та пропагандистську працю на Росію!
На світлинах:
Розвінчуємо Наливайка, агента ФСБ.
26 квітня 2017 року
Валентина Наливайченка я дуже поважав.
Коли після перемоги Майдану і втечі президента Януковича Наливайченка було призначено головою СБУ (лютий 2014 року), то лише він один перший (а трохи згодом почали інші керманичі держави) озвучувати на українському державному рівні те, що патріоти-українці бездоказово знали до "озвучки": розстріл Небесної сотні, розвал Армії, СБУ, зрадництво в Генштабі на Міноборони у перші місяці російської агресії тощо - скрізь докладено руку Москви, скрізь є слід Росії, скрізь - шпигунство і агентура Кремля!
Тому, коли у червні 2015 року президент України Порошенко звільнив Наливайченка з посади голови СБУ, я навіть написав у соцмережах допис з жалем про таке рішення президента України...
Але тепер я залюбки розстріляв би Наливайченка! Власною рукою. Як агента ФСБ Росії!
Тому, що верзти несусвітню маячню про власну державу, зводити на неї наклепи під час війни, поширювати плітки, паніку і вигадки, ворожі мислевіруси, брехню може тільки продажна шкура, гадина, падлюка, зрадник і спецагент ворожої держави!
Президент Америки Дональд Трамп зменшує фіндопомогу Україні. Як пряму, для нашого уряду, так і через міжнародні інституції, такі, як USAID та інші. Як не сумно, та це - факт!
І що верзе у зрадницькому запалі цей перекинчик і ФСБ-агент Валя Наливайченко?
"Справи для влади невтішні і міжнародний тиск посилюватиметься пропорційно до її небажання припинити обкрадати власний народ та брехати. Розквіт політичної корупції, збагачення правлячої еліти, зубожіння людей, відсутність реформ" - це, на думку лідера Руху "Справедливість" Валентина Наливайченка, є основні причини скорочення Штатами фіндопомоги Україні.
А що ми бачимо насправді?
Фіндопомогу зменшується багатьом, якщо не всім, країнам. Деяким країнам США уріжуть фінансування на 100 відсотків (тобто, зовсім не дадуть грошей, хоч раніше їх давали):
- Азербайджану
- Білорусі
- Чорногорії (членка Євросоюзу і нещодавно вступила до НАТО)
- Польщі (членка Євросоюзу і НАТО).
Також президент США починає кампанію зі зменшення фінансування Америкою витрат на ООН.
Така політика нового президента США - цілком у руслі його критики "розтринькування", як він казав на виборах, американських грошей назовні, а не спрямування їх на внутрішні потреби країни та американців.
І де тут йдеться про корупцію, збагачення еліт, відсутність реформ, москальська пико, курво, блядь - ти чуєш, Наливайченко?!
Ні, я не бачу Україну крізь рожеві окуляри, ні! Так, маємо ми досі безліч негараздів... Але топити Україну, як її колишній голова спецслужби?!..
...Слухай, Наливайку! Краще вчасно емігруй подалі за порєбрік! Поки якась завірюха-патріотка не вчинила тобі бузиновий залп у казанок - як належну плату зрадникові за шпигунську та пропагандистську працю на Росію!
На світлинах:
Розвінчуємо Наливайка, агента ФСБ.
26 квітня 2017 року
ТОЙ САМИЙ ГІНДЕНБУРГ
ТОЙ САМИЙ ГІНДЕНБУРГ
26 квітня 1925 року у німецькій у так званій Веймарській Республіці президентом Німеччини було обрано фельдмаршала Павла (Пауля) фон Гінденбурга (02 жовтня1847, Пруссія - 02 серпня 1934, Третій Райх).
Можна описати дуже докладно всю біографію Гінденбурга. Але лише одним-єдиним своїм вчинком за своє життя фон Гінденбург змінив Історію, і це ввійшло в усі підручники з історії усього світу (крім Росії і колишнього Совка, де Гінденбурга згадували побіжно-поверхово).
Гіндегбург призначив Гітлера райхсканцлером Німеччини. Це сталося у січні 1933 року. Так, це зробив той самий Гінденбург!
Посада райхсканцлера (керівника уряду, прем'єра) існувала і тоді. Але законні повноваження у канцлера були малі. Вчинок президента Гінденбурга призначенням Гітлера головою уряду змінив Історію світу назавжди. Партія НСДАП, що мала більшість у райхстазі (німецькій Верховній Раді), тепер мала головою уряду свого Адольфа Гітлера - партійного вождя!
Вивчаючи ретельно гітлеризм, я був вражений тим діялогом, який навели Гітлерови біографи. Крім тиску парламентської більшости на президента, щоб Гітлера призначити прем'єром (канцлером), Гітлер також обіцявся Гінденбургу зберегти йому довічно посаду президента і після смерти поховати з великими військовими почестями. І Гітлер виконав цю обіцянку!
Але після пишних похорон у 1934 році президента Гінденбурга гітлерівською партією було проведено плебісцит (як на наш час - референдум), на якому німці скасували окрему посаду президента, об'єднавши його повноваження з владою канцлера.
Гітлер став офіційно, за німецьким законодавством, називатися "Фюрер і райхсканцлер", тобто тепер уже вождем не тільки партії, але й німецької держави! Все! Історія зробила поворот! Тепер уже ніхто не міг був зупинити ні величі Третього Райху, ні окупації Європи, ні Другої Світової війни!..
А після закінчення війни посаду президента в Німеччині було відновлено. Але "райхс"-канцлер таки зберіг багато своїх повноважень.
І нині хіба ми чуємо щось важливе про федерального президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра? Німецьку державу представляє зовні і внутрі Німеччини федеральний канцлер. Нині це канцлерка Ангела Меркель.
На світлинах:
Гінденбург - політичний батько Фюрера і канцлера Райху Адольфа Гітлера.
26 квітня 2017 року
26 квітня 1925 року у німецькій у так званій Веймарській Республіці президентом Німеччини було обрано фельдмаршала Павла (Пауля) фон Гінденбурга (02 жовтня1847, Пруссія - 02 серпня 1934, Третій Райх).
Можна описати дуже докладно всю біографію Гінденбурга. Але лише одним-єдиним своїм вчинком за своє життя фон Гінденбург змінив Історію, і це ввійшло в усі підручники з історії усього світу (крім Росії і колишнього Совка, де Гінденбурга згадували побіжно-поверхово).
Гіндегбург призначив Гітлера райхсканцлером Німеччини. Це сталося у січні 1933 року. Так, це зробив той самий Гінденбург!
Посада райхсканцлера (керівника уряду, прем'єра) існувала і тоді. Але законні повноваження у канцлера були малі. Вчинок президента Гінденбурга призначенням Гітлера головою уряду змінив Історію світу назавжди. Партія НСДАП, що мала більшість у райхстазі (німецькій Верховній Раді), тепер мала головою уряду свого Адольфа Гітлера - партійного вождя!
Вивчаючи ретельно гітлеризм, я був вражений тим діялогом, який навели Гітлерови біографи. Крім тиску парламентської більшости на президента, щоб Гітлера призначити прем'єром (канцлером), Гітлер також обіцявся Гінденбургу зберегти йому довічно посаду президента і після смерти поховати з великими військовими почестями. І Гітлер виконав цю обіцянку!
Але після пишних похорон у 1934 році президента Гінденбурга гітлерівською партією було проведено плебісцит (як на наш час - референдум), на якому німці скасували окрему посаду президента, об'єднавши його повноваження з владою канцлера.
Гітлер став офіційно, за німецьким законодавством, називатися "Фюрер і райхсканцлер", тобто тепер уже вождем не тільки партії, але й німецької держави! Все! Історія зробила поворот! Тепер уже ніхто не міг був зупинити ні величі Третього Райху, ні окупації Європи, ні Другої Світової війни!..
А після закінчення війни посаду президента в Німеччині було відновлено. Але "райхс"-канцлер таки зберіг багато своїх повноважень.
І нині хіба ми чуємо щось важливе про федерального президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра? Німецьку державу представляє зовні і внутрі Німеччини федеральний канцлер. Нині це канцлерка Ангела Меркель.
На світлинах:
Гінденбург - політичний батько Фюрера і канцлера Райху Адольфа Гітлера.
26 квітня 2017 року
ПОЛІЦІЯ СТАЄ НАМ БЛИЖЧОЮ
ПОЛІЦІЯ СТАЄ НАМ БЛИЖЧОЮ
Категорично заперечую верещання й лемент всепропальщиків та зрадофілів про відсутність змін у державі! Так, не все одразу робиться. Ці сектанти Секти зради самі народилися не відразу, а на 9-й місяць "після того"...
Зокрема, практично бачу зміни у поліції, принаймні у поліції патрульній. Набрали туди хлопчиків-дівчаток молодих-зелених і... все змінилося на краще! Нема того совка, тих грубощів і лінощів минулої міліції. Нема череванів, п'яниць, хабарників, дурних і, взагалі, уродів, телепнів та довбнів.
Тепер, крім всього іншого, поліцію ми можемо прикликати не тільки подзвонивши на 102, але й натиснувши червону кнопку!
Ось, пропоную тим, хто має смартфона. Андроїд-програма "Моя поліція". Чудова річ! Я спробував її практично.
Завантажити:
https://play.google.com/store/apps/details?id=com.noosphere.mypolice .
Розробники пояснюють:
"Додаток працює в місті Дніпро, з управлінням патрульної поліції міста Дніпро!
"Моя поліція" - це мобільний додаток, який створює платформу для комунікацій органів поліції і громадян.
Користувачі мобільного додатку можуть:
- швидкий виклик патрульної поліції дотиком завдяки функції “SOS”;
- оцінювати роботу патрульних поліцейських за номером жетону;
- спілкуватися з поліцейськими мовою закону;
- знаходити найближчі відділення поліції та медичної допомоги;
- отримувати актуальні новини поліції.
Нова поліція - сучасна комунікація."
Не жарт - моя поліція мене береже! *
Рекомендую цю програму всім!
На світлинах:
Про андроїд-програму "Моя поліція" (з PlayMarket), мій відгук на Маркеті про цю програму.
* Радянський віршик-анекдот (російською):
"Моя милиция меня бережёт!
Сначала посадит, потом стережёт!".
😊
Запевняю - цей віршик вже є атавізмом (©проф. Преображенський, к/ф "Собаче серце"), атавізмом (тобто, тим, що відмирає) в сучасних умовах, для нашої Національної поліції!
26 квітня 2017 року
Категорично заперечую верещання й лемент всепропальщиків та зрадофілів про відсутність змін у державі! Так, не все одразу робиться. Ці сектанти Секти зради самі народилися не відразу, а на 9-й місяць "після того"...
Зокрема, практично бачу зміни у поліції, принаймні у поліції патрульній. Набрали туди хлопчиків-дівчаток молодих-зелених і... все змінилося на краще! Нема того совка, тих грубощів і лінощів минулої міліції. Нема череванів, п'яниць, хабарників, дурних і, взагалі, уродів, телепнів та довбнів.
Тепер, крім всього іншого, поліцію ми можемо прикликати не тільки подзвонивши на 102, але й натиснувши червону кнопку!
Ось, пропоную тим, хто має смартфона. Андроїд-програма "Моя поліція". Чудова річ! Я спробував її практично.
Завантажити:
https://play.google.com/store/apps/details?id=com.noosphere.mypolice .
Розробники пояснюють:
"Додаток працює в місті Дніпро, з управлінням патрульної поліції міста Дніпро!
"Моя поліція" - це мобільний додаток, який створює платформу для комунікацій органів поліції і громадян.
Користувачі мобільного додатку можуть:
- швидкий виклик патрульної поліції дотиком завдяки функції “SOS”;
- оцінювати роботу патрульних поліцейських за номером жетону;
- спілкуватися з поліцейськими мовою закону;
- знаходити найближчі відділення поліції та медичної допомоги;
- отримувати актуальні новини поліції.
Нова поліція - сучасна комунікація."
Не жарт - моя поліція мене береже! *
Рекомендую цю програму всім!
На світлинах:
Про андроїд-програму "Моя поліція" (з PlayMarket), мій відгук на Маркеті про цю програму.
* Радянський віршик-анекдот (російською):
"Моя милиция меня бережёт!
Сначала посадит, потом стережёт!".
😊
Запевняю - цей віршик вже є атавізмом (©проф. Преображенський, к/ф "Собаче серце"), атавізмом (тобто, тим, що відмирає) в сучасних умовах, для нашої Національної поліції!
26 квітня 2017 року
СВІТЛИНА МОГО ДИТИНСТВА
СВІТЛИНА МОГО ДИТИНСТВА
Ні, це просто якась мара! Випадково натрапив у Мережі на світлину мого дитинства! Ось - мій батько читає пресу. Мама сидить на дивані. Я граюся машинкою на килимі...
Та все ж так і було!! Таке ж розташування меблів! За шторами - балкон на 4 поверсі. Диван і крісло справа. Сервант із посудом, що зліва, мабуть не потрапив до світлини. Один килим на підлозі. Решта долівки - гола. І - чорно-білий телевізор "Горизонт", що, справді, стояв на чотирьох хитких ніжках у тому ж кутку! Я, малий, як пам'ятаю, все боявся зачепити цього телевізора, бо він хитався на ніжках... Радянщина. Радянська епоха... Совок.
Це - наша сімейна квартира. Місто Дніпродзержинськ (тепер Кам'янське), Дніпропетровська область, вулиця Арсенічева (тодішня назва), будинок 121-Г, квартира 16, це у містечку ДДГРЕС. Бачите, я ще й адресу пам'ятаю, ту, в якій ми вже років зо 30 не живемо... Квартира двокімнатна. Кімнати - вагончиком. Дуже зручно, бо балкон виходив удвір, а протилежні вікна - за дім. Можна бачити усе довкруг дому. Проживши багато років у трикімнатній квартирі, мамі за великі заслуги у суспільній діяльності - мама була комсомольською активісткою - надали від заводу двокімнатну квартиру у новозбудованому домі з білої цегли! Як зараз пам'ятаю - як ми раділи!
Чому ж радіти, спитаєте? Здали трикімнатну, отримали двокімнатну? Сумнівний обмін... І будете геть неправі! Ми жили за ущільненням, "по уплотнєнію". Було таке за Совка. Квартири всі були державні. Хто мав "зайву площу", того "уплотняли" підселенням. От нами й "уплотнили" якихось, мабуть, "розжирілих міроєдов", ги. У тій трикімнатній квартирі, яку ми здали, було три кімнати, одна кухня, одна ванна, одна вбиральня, два балкони, і один коридор. У квартирі жило три сім'ї - одна сім'я на кожну кімнату. Як нині пам'ятаю: наша кімната - центральна (та ще й з малюсіньким балкончиком! інший балкон, на спільній кухні, був спільним для всієї "комунальної радянської сім'ї"). У нашій кімнаті жили батько, мама, я п'ятирічний (нині мені 52), брат дворічний. Зліва від нашої кімнати в одній кімнаті жила сім'я з дорослою дочкою, мама-залізничниця (провідник вагону) і тато-алкаш, здається, з тих, хто прибув на завод з глибинної Росії (завозили тоді їх повно!). Справа від нас у кімнаті того ж розміру, як і в усіх (3х4 м), жило четверо: мама, тато і двоє школярок-старшокласниць... Я ще пам'ятаю одну з цих старшокласниць, Наталку, яка, мабуть, любила дітей, бо мене, малого, часто-густо брала на руки і підкидала угору...
Тепер вам зрозуміло, чому ми раділи за свою 2-кімнатку? Це ж була - окрема квартира!!
І зараз, дивлячись на цю світлину з інтернету, розуміючи, що за совка усе було стандартно-рівним (чому за першої секунди я й подумав, що то ми сім'єю, у квартирі!), я задумуюся: а чи хотів би я повтору? Чи хотів би я отак сидіти у квартирі на підлозі, гратися машинкою, а тато з мамою відпочивали б після роботи?
Відповідаю - так, хотів би! Я хотів би так посидіти, погратися, поглянути на тата-маму молодих, згадати той совковий час, згадати молодість батьків, своє дитинство, і - вернутися назад, в наш час!
Коли я навернувся в українство, коли я став займатися політикою, коли я став націоналістом, я зрозумів, що та епоха - зло! І я боровся, молодим, з тим злом! І я його здолав!
Тому, на інше запитання: хотів би я повернення радянської епохи? - я б відповів: ви, що? ніколи! геть совок!
Так, то - моє дитинство, молодість батьків, радянське щастя (правда-правда - щастя!), але епоха та - є злом! І ми тоді не розуміли свого рабства, хоча й були по-своєму щасливі...
Назад час не пливе. Це дуже добре! Ми, українці, разом з Часом - простуємо вперед, у вічний поступ Людства!!
На світлині:
Радянська стандартна квартира. Така ж сама, яку мали мої мама й тато...
Світлину взято з інтернету.
26 квітня 2017 року
Ні, це просто якась мара! Випадково натрапив у Мережі на світлину мого дитинства! Ось - мій батько читає пресу. Мама сидить на дивані. Я граюся машинкою на килимі...
Та все ж так і було!! Таке ж розташування меблів! За шторами - балкон на 4 поверсі. Диван і крісло справа. Сервант із посудом, що зліва, мабуть не потрапив до світлини. Один килим на підлозі. Решта долівки - гола. І - чорно-білий телевізор "Горизонт", що, справді, стояв на чотирьох хитких ніжках у тому ж кутку! Я, малий, як пам'ятаю, все боявся зачепити цього телевізора, бо він хитався на ніжках... Радянщина. Радянська епоха... Совок.
Це - наша сімейна квартира. Місто Дніпродзержинськ (тепер Кам'янське), Дніпропетровська область, вулиця Арсенічева (тодішня назва), будинок 121-Г, квартира 16, це у містечку ДДГРЕС. Бачите, я ще й адресу пам'ятаю, ту, в якій ми вже років зо 30 не живемо... Квартира двокімнатна. Кімнати - вагончиком. Дуже зручно, бо балкон виходив удвір, а протилежні вікна - за дім. Можна бачити усе довкруг дому. Проживши багато років у трикімнатній квартирі, мамі за великі заслуги у суспільній діяльності - мама була комсомольською активісткою - надали від заводу двокімнатну квартиру у новозбудованому домі з білої цегли! Як зараз пам'ятаю - як ми раділи!
Чому ж радіти, спитаєте? Здали трикімнатну, отримали двокімнатну? Сумнівний обмін... І будете геть неправі! Ми жили за ущільненням, "по уплотнєнію". Було таке за Совка. Квартири всі були державні. Хто мав "зайву площу", того "уплотняли" підселенням. От нами й "уплотнили" якихось, мабуть, "розжирілих міроєдов", ги. У тій трикімнатній квартирі, яку ми здали, було три кімнати, одна кухня, одна ванна, одна вбиральня, два балкони, і один коридор. У квартирі жило три сім'ї - одна сім'я на кожну кімнату. Як нині пам'ятаю: наша кімната - центральна (та ще й з малюсіньким балкончиком! інший балкон, на спільній кухні, був спільним для всієї "комунальної радянської сім'ї"). У нашій кімнаті жили батько, мама, я п'ятирічний (нині мені 52), брат дворічний. Зліва від нашої кімнати в одній кімнаті жила сім'я з дорослою дочкою, мама-залізничниця (провідник вагону) і тато-алкаш, здається, з тих, хто прибув на завод з глибинної Росії (завозили тоді їх повно!). Справа від нас у кімнаті того ж розміру, як і в усіх (3х4 м), жило четверо: мама, тато і двоє школярок-старшокласниць... Я ще пам'ятаю одну з цих старшокласниць, Наталку, яка, мабуть, любила дітей, бо мене, малого, часто-густо брала на руки і підкидала угору...
Тепер вам зрозуміло, чому ми раділи за свою 2-кімнатку? Це ж була - окрема квартира!!
І зараз, дивлячись на цю світлину з інтернету, розуміючи, що за совка усе було стандартно-рівним (чому за першої секунди я й подумав, що то ми сім'єю, у квартирі!), я задумуюся: а чи хотів би я повтору? Чи хотів би я отак сидіти у квартирі на підлозі, гратися машинкою, а тато з мамою відпочивали б після роботи?
Відповідаю - так, хотів би! Я хотів би так посидіти, погратися, поглянути на тата-маму молодих, згадати той совковий час, згадати молодість батьків, своє дитинство, і - вернутися назад, в наш час!
Коли я навернувся в українство, коли я став займатися політикою, коли я став націоналістом, я зрозумів, що та епоха - зло! І я боровся, молодим, з тим злом! І я його здолав!
Тому, на інше запитання: хотів би я повернення радянської епохи? - я б відповів: ви, що? ніколи! геть совок!
Так, то - моє дитинство, молодість батьків, радянське щастя (правда-правда - щастя!), але епоха та - є злом! І ми тоді не розуміли свого рабства, хоча й були по-своєму щасливі...
Назад час не пливе. Це дуже добре! Ми, українці, разом з Часом - простуємо вперед, у вічний поступ Людства!!
На світлині:
Радянська стандартна квартира. Така ж сама, яку мали мої мама й тато...
Світлину взято з інтернету.
26 квітня 2017 року
Підписатися на:
Дописи (Atom)