Перекласти (Translate)

04 серпня 2017

МАРІУПІЛЬСЬКИЙ ЩОДЕННИК. МОГИЛА ГЕРОЯ

МАРІУПІЛЬСЬКИЙ ЩОДЕННИК. МОГИЛА ГЕРОЯ

Наприкінці липня 2017 року пробув разом із сином Богданом (23 роки) у Маріуполі, Донецька область. Поєднав родинні зв'язки з відпочинком. У Маріуполі живе мій 2-юрідний брат Сергій Сімцов (55 років), небіж (племінник) моєї мами (76 років). Моя мама Любов і Сергіїв батько Василь є рідними братом і сестрою. Василь Сімцов, мій дядько, вже кілька років як помер.

Тиждень відпочинку в Маріуполі (24-28 липня 2017 року), прифронтовому місті, надав мені і синові багато кіно-фото матеріялу.

Тому розпочинаю цикл дописів під загальною назвою "Маріупільський щоденник".

На світлинах:
Знімковано 27 липня 2017 року, Старокримське кладовище, м. Маріупіль, Донецька область, Україна.

Перебуваючи у брата в Маріуполі відвідали могили його родителів - матері й батька - моїх тітки й дядька. Лілія Сімцова (брАтова мати) і Василь Сімцов (братів батько) померли одне за одним кілька років тому. Вшанували їхню пам'ять. Нехай їм спиться добре на тім світі!..

Недалечко на в'їзді у Старокримське кладовище Маріуполя зауважив синьо-жовті прапори, що лопотіли на степовому вітрі та високий пам'ятник-надгробок. На запитання брат сказав, що тут поховано АТОшника. Я попросив під'їхати до того місця.

...Я не знав цього Героя. І ніколи я його не бачив. І ніколи не побачу я його. Я просто вдивлявся йому в очі, цьому маріупільцю, котрий загинув за всіх нас. Я прочитав у нього на могилі все про нього!

Усі написи на кладовищі - російською мовою. На могилі героя - мова наша, українська, заради якої цей герой пішов на фронт!

"Назаренко Андрій Володимирович
21.11.1985 - 20.06.2015
розвідник-кулеметник 131 ОРБ ЗСУ
Героїчно загинув під с. Павлопіль
Почесний громадянин м. Маріуполя

Все найдорожче, що я мав, - віддав
За вас усіх, і за блакитне небо,
І воїном Христовим нині став,
Щоб захистити Україну й тЕбе!".

На звороті пам'ятника - Тризуб з віршем:
"Історію ж бо пишуть на столі,
Ми ж пишем її кров'ю
На своїй землі!

Герої не вмирають!".

Комок застряг мені у горлі. Я зняв пляжного капелюха з голови, випростався, викинув на знак унсовського вітання (як колишній член УНА-УНСО) праву руку в кулаці, віддав Герою честь і славу, і вигукнув у весь свій голос: "Слава Україні! Героям слава!".

04 серпня 2017 року