Перекласти (Translate)

30 квітня 2018

ПОСТРАЖДАЛИЙ МУСТАФА

ПОСТРАЖДАЛИЙ МУСТАФА

Мустафа Найєм, народний депутат України, сьогодні дістав по пиці. Нібито зламали йому щелепу. Нападників поліція спіймала. Далі буде, побачимо. Конфлікт стався в Києві на Бесарабці, біля Бесарабського ринку.

Ну, то таке. Цього "правдолюба" та "антикорупціонера", якого доля занесла з ісламського Афганістану в Україну, давно недолюблюю. Коли Совок програв афганським моджахедам, "купленим за американські печеньки", то просовковий уряд Афганістану з сім'ями та дітьми втік до Союзу: хто до Києва, хто до Москви чи Ленінграда. Так пуштун Найєм з афганського МЗС опинився в Україні, а з ним і маленький Мустафа, який виріс в Україні, заскочив Незалежність, вивчив російську й українську мови. Ні, не як афганця недолюблюю його. А за вічний пошук зради в Україні. Професійний зраднюк, цей Мустафа Найєм.

Так от, до зламаної щелепи пуштуна Мустафи. Там далі все буде. І експертизи й суд. Але психологи говорять, що найбільш правдиві свідчення людина надає одразу по події. Які ж первинні показання в Мустафи? Він щойно у Фейсбуці, кільканадцять хвилин тому, виклав свою версію про побиття.

Відкиньмо подробиці, читаємо суть.
«Кубик на перекрёстке бульвара Шевченко с Крещатиком решил, что у него больше прав и попробовал подрезать. Я такое не люблю. Особенно мажоров и машины сопровождения. Если подрезают, ведут себя по хамски и с гонором, не уступаю принципиально. В общем, преградил дорогу. Началась перепалка», пише Мустафа. Потім написав, як йому надавали стусанів, як, почувши крики від людей, що б'ють нардепа, "мажори й хами" побігли геть...

Тут у мене виникає запитання до нардепа. А якого біса, Мустафо, ти перекрив цим "мажорам" дорогу своєю автівкою? Я от уявляю, як бандити втікають від переслідувань поліцією, а Мустафа-герой зупиняє злочинців своєю іномаркою. Але ж ні! У Мустафи заграло в дупі ложне й зовсім непотрібне в цій історії чоловіче еґо: "Ах, ви ж зухвальці! Здумали мене підрізати?! От я вам покажу свій розмір!". Ну, показав? У кого довший?

Ні, я проти хамства на дорозі. Я за те, щоб усі дотримувалися ПДР та й взагалі законів.

Але хто тобі винен, Мустафо, що замість передати дані до поліції про цих автозухвальців (в тебе ж автореєстратор, ти ж нардеп!) ти сам почав зухвалити, показувати пиху й гонор? Їх четверо тебе й побили! Подякуй, що це не кілери втікали. А то б тебе б ми вже й би відспівали!..

І далі пише Мустафа: "На этом все. Не давайте себя в обиду на дорогах - дорогая машина и крутые номера не повод позволять уродам плевать себе в лицо." Ага, якщо придурок на дорозі, мов би каже "абідчівий" Мустафа, тебе підрізав, то женись за ним, підрізуй йому шлях, виходь з автівки, бий биткою по фарах та по склу...

Як бачимо, придурок на дорозі буває й той, хто зупиня автівкою придурка!

30 квітня 2018 року

19 РОКІВ ШЛЮБУ

19 РОКІВ ШЛЮБУ

Сьогодні в нашій родині відзначаємо 19-річчя шлюбу Андрія Якименка й Наталки Кучук. Мій батько Якименко Григорій вже написав нам на Вайбер вітання з Порцеляновим весіллям. Порцелянове? Нехай! Ми доживемо й до Золотого! 30 квітня 1999 року... День одруження. Як вчора! Багато води спливло за цей час... Не буду до річниці писати новий допис. Торік я написав «Дружина». Я повторю цей допис і сьогодні. Бо нічого ж не змінилося із допису! Окрім цифри, що збільшилась на рік.

На світлині: Наталка Якименко, Сімеїз, Крим, 2009 рік. Мені подобається ця світлина. Проста і вдала, аж жива. Я пам'ятаю, як ми йшли гуляти ввечері по Сімеїзу. Я випередив Наталку, обернувся і сказав їй: "Зупинись!". Я не обирав ні ракурсу, ні кадру, я не глядів по сторонах. Я підніс до ока плівкового тоді ще фотоапарата і миттю зробив знімок. Вийшло живо й жваво, як уживу! Тоді Наталці було 32, мені 44. Які ж ми були юні й молоді!
:)
30 квітня 2018 року

Додаток:
Допис «Дружина», 30.04.2017, Андрій Якименко, Фейсбук:

«ДРУЖИНА
Я сьогодні, як завжди на вихідних, прокинувся раніше за дружину. Наталка ще спала, звабливо згорнувшися у ліжку. "Така гарна!", - подумав я, поглянувши на неї, і, накинувши собі на голі плечі халата, вийшов на лоджію. Вранішнє сонце засліпило очі, в носі залоскотало і я миттю здер з шиї рушника, що висів після вмивання, і чхнув у нього. "Ні, не розбудив...", - зітхнув я з полегшенням, дослухаючись до звуків у кімнаті. Наталка не любить, коли на вихідних її щось будить. Також вона не любить, коли на неї дивишся, коли вона спить. "Ти розбудив мене своїм поглядом! Я хочу доспати!", - колись вона мені відкрила цю мою здатність. А, можливо, її й немає, цієї здатности, не знаю. Втім, коли дружина спить, я подовгу не роздивляюся її. "Біс його знає, може, я й буджу очима!". Роздивлюся вкотре вже, коли прокинеться, ги. Стоячи на лоджії і вдивляючись у далечінь, я згадав, що мені вже 52. Та ще й "з хвостиком". "Тю! Невже? А відчуття маю таке, що я ніби 27-річний. Ну, гаразд, нехай 32-річний!". Еге, подумав я, слід привітати, коли прокинеться, Наталку з її 18-річчям. Солодощі й винце уже давно стоять у барі. Так, сьогодні для неї повноліття! Слід це відзначити. І згадати роки нашого спільного щастя! "Та й справді ж - її повноліття!, - мугикнув я собі під носа, - Слід разом з нею пожартувати з цієї дати". "Еге, - мене осінило, - таж мені нині теж - повноліття! Гм, нам обом виповнилося повноліття! Повноліття нашої сім'ї!". ...Вже 18 років, як ми з Наталкою разом. Офіційно. Ну, неофіційно на рік більше. Тоді вона ще була молоденька студенточка... Але як  юрист я знаю, що "то не рахується", ги. Нині тепло й сонце яскраво світить-гріє. На осонні можеш навіть задрімати, бо розморить. А в той весільний день 30 квітня 1999 року, як зараз пам'ятаю, був лютий холод. Ну, не лютий, але ми з нареченою дрижаків таки схопили! Еге, чим ще мені запам'ятався день - що ми побралися не в травні, а в останній день квітня. Оця народня прикмета "Не справляйте весілля у маю, щоб усе життя не маятися!" - як ця дурня і нісенітниця мене тоді здратувала! Вірять у нашому народі біс його зна в яку маячню! Та все ж у РАЦСі нами ущільнили графік, ги. Там знають про це марновірство наречених дівчат, ги. Ага, хлопці, як виходить, менше здатні вірити у забобони, ги. Так, подумав я, 18 років - як одна мить! А кохана досі струнка, гарна, бажана, манлива, молода! Коли простує вулицею, досі на неї свої витрішки продають 20-річні парубки, звернувши шиї, ги. А їй же всього лишень сорок. "І не скажеш, як не знаєш!", - подумав я, знов навшпиньки підійшовши до нашого широкого ліжка. Дружина заворочалася. Я миттю відвів погляд. Щоб не збудити, ги. "Ну, вже пізній ранок, - подумав я, - піду зготую вранішню каву нам у ліжко, бо кохана ось-ось прокинеться!". Наталка полюбляє каву. Кавоманка - ми жартуємо. Насипавши у турку меленої кави, почавши чаклувати з нею (десь давно я вичитав як правильно варити каву), я відчув приємний запах, що бадьорить, біля плитки. "Ну, ще кілька хвилин, і запах кави її розбудить остаточно!", - подумав я, готуючи дві філіжанки і вершки. "Доброго ранку, кохана!", - я скажу, як завжди, дружині Наталці, тримаючи на таці каву, і як завжди, але сьогодні особливо-урочисто я зі зворушливим любовним почуттям додам: "Я тебе люблю, кохана! Я тебе кохаю, люба!".
30 квітня 2017 року»

29 квітня 2018

СУЧАСНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ КАЛЕНДАР ((

СУЧАСНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ КАЛЕНДАР ((

СПОГАД ПРО ВІЛКУЛА

СПОГАД ПРО ВІЛКУЛА

КАЦАПСЬКИЙ ГУМОР

КАЦАПСЬКИЙ ГУМОР

ТВАРЮКА НА ПЛАКАТІ

ТВАРЮКА НА ПЛАКАТІ

Оце місце Тварюка облюбувала вже давно. Не скажу, що центр Кам'янського, але повз плакат проїжджає багато автівок, дорога одна з головних у місті, та й міський маршрутний транспорт тут снує туди-сюди. Багато хто з містян і приїжджих бачить цю Тварюку на плакаті. Це мене вельми дратує. Розумію, що нинішній закон дозволяє Тварюці вішати такі плакати. І Тварюка користується цією вічною українською м'якістю. І вічно м'які українці часто-густо обирають таких тварюк до влади. А потім вічно м'які українці, а часто-густо їхні діти, героїчно гинуть на фронтах за Незалежність. Вічно м'які українці, виходить, не лише м'які, але й вічно дурні. Тупе стадо, вівці й барани. Принаймні, ті, що вічно голосують за тварюк і цю Тварюку. А як нам вийти з цього кола? Надати владу твердим українцям, а це лише Націоналісти! Націоналісти увіллють у м'який розчин українців міцний закріплювач, який із пластиліна зробить крицю! А перед застиганням буде надано народу відповідну форму молота. І цей молот як почне громити ворогів! Потрощить молот всіх тварюк! І цій Тварюці довбане по тім'ю так, що мозок бризне на цього плаката і заляпає паскудне рило цій Тварюці, заляпає його "Пабєду" і "9 Мая"! А поки що Тварюка з нас знущається, глузливо посміхаючися нам з цього плаката. І напис цей Тварюка написала би російською, але Тварюка мімікрує до вимог епохи і знов обманює м'якого і дурного українця... Ну, що ж, Тварюко, посміхайся нам з плакату! Ми ще не можемо твій череп розтрощити. Але плакат цей і твоє щасливе рило нам буде як розбурхувач ненависти колись!

На світлині:
Тварюка на плакаті. Місто Кам'янське, Дніпропетровська область, вулиця Ніколенка, біля будинку номер 4.
Знімкував 28.04.2018 Андрій Якименко.

28 квітня 2018 року

28 квітня 2018

ВЧИСЯ У КИТАЙЦІВ, ФІЛЯ!

ВЧИСЯ У КИТАЙЦІВ, ФІЛЯ!

ПРО ГРИЦЕНКІВ-БРАТ(И)КІВ

ПРО ГРИЦЕНКІВ-БРАТ(И)КІВ

Володимир Мартинюк, 28.04.2018, Фейсбук:

«Анатолій Гриценко був міністром оборони України з 2005 по 2007 рік.
насправді він був не міністром оборони, а міністром роззброєння України. Він зумів знищити, розпродати і просто віддати задарма Росії все те, що сяк так уціліло за попередніх міністрів оборони України.
Тепер розумію що цей активізм Гриценка був не просто розпродажем-мародерством уцілілого майна збройних сил України, а виконанням програми Росії по роззброєнню потенційної жертви свої агресії.

Переконаний що дивний наддалекий рейд полтавської ескадри ТУ-22М аж до берегів Аляски , який відбувся саме в часі його міністерування  у 2006 році, був провокацією націленою на те, аби підштовхнути США до більш активного вимагання роззброєння України і позбавлення її сучасних засобів доставки крилатих ракет. Що насправді було в інтересах не США , а Росії.
те саме стосується знищення  4 тисяч ручних зенітних пускових установок "Голка" і зникнення невідомо куди ще 15 тисяч. Гриценко тоді заявляв, що він демонтував  їх аж 20 тисяч. Хоча американці звітували лише про 4 тисячі.
Гадаю що вони були продані чи просто передані Росії. Так само як і більшість ТУ-22М.В тому числі і тих , які у 2006 році (за міністерування Гриценка)  літали лякати американців біля Аляски.
Найцікавіше що брат Гриценка ( якщо не помилюся двоюрідний), також Гриценко служить в Генштабі РФ і керує бомбардувальною авіацією.»

І далі:

«Реально  Tu-22M був хоча й дальнім але все ж тактичним бомбардувальником. На  відміну від Tu-95 і Tu-160. Які дійсно були дальніми і стратегічними. Великими, неповороткими і  нездатними літати на наднизьких висотах.

А ось Tu-22M завдяки змінній стріловидності крила може літати над самісінькою землею, що іноді набагато ефективніше аніж типу "повна невидимість" бомбардувальників "Стелс".

Може запускати такі самі низько летячі , тобто малопомітні для радіолокації крилаті самонавідні ракети за тисячі кілометрів від цілі.  А одночасно може скидати дуже великі бомбові заряди, в тому числі й касетні, самонавідні і тому подібні з такої висоти, до якої вже не досягає більша частина засобів ПВО .

Тому Tu-22M військовою доктриною СРСР був призначений в першу чергу для "бліцкрігу" проти Європи і тамтешніх сил НАТО.  Саме тому більшість цих Tu-22M були розміщені в Україні. І це сприймалося НАТО як дуже серйозна і небезпечна загроза.
Радіоневидимість досягається комбінацією дуже багатьох технологій, зокрема просто нанесенням спеціальних покриттів,
Тому навряд чи ці технології не розроблялися і не застосовувалися саме для цього конкретного літака "наступального удару".
До речі Джохар Дудаєв свого часу служив у Полтаві командиром підрозділу саме таких Tu-22M .»

Від Андрія Якименка:

Бачимо дієву участь НУДНОГО ПОЛКОВНИКА міністра оборони України Анатолія Гриценка у роззброєнні Української Держави!!
І ВОНО ще щось варнякає по фейсбучиках і телевізорах, повчає нас як боронити НИНІ Україну, хоче стати нашим президентом?!
Сталін недаремно вистрілював усіх членів шпигунських сімейок! Так, не завжди родич, сват чи брат, що жив за тодішнім совіцьким кордоном, був шпигунськи пов'язаний зі своїм родичем у тодішньому Союзі. Але якщо ти, совєцкій чєлавєк, не є шпигун, то зречися ОФІЦІЙНО І ПРИЛЮДНО всіх своїх закордонних родичів, не пиши до них і не отримуй їхніх листів! - така була установка тодішньої епохи.
Так, багато постраждало і невинних...
АЛЕ ТОДІ НЕ БУЛО І БУТИ НЕ МОГЛО "СІМЕЙКИ ГРИЦЕНКІВ"!!!

28 квітня 2018 року

27 квітня 2018

ОРВЕЛ. «1984». НАОЧНИЙ ПРИКЛАД

ОРВЕЛ. «1984». НАОЧНИЙ ПРИКЛАД

ПРО КЛІМЄНТЬЄВА УТРЕТЄ

ПРО КЛІМЄНТЬЄВА УТРЕТЄ

ІЩЕ РАЗ ПРО КЛІМЄНТЬЄВА

ІЩЕ РАЗ ПРО КЛІМЄНТЬЄВА

ПРО КЛІМЄНТЬЄВА

ПРО КЛІМЄНТЬЄВА


ДО ДНЯ ПРИКОРДОННИКА

ДО ДНЯ ПРИКОРДОННИКА

Не смійте ганити президента Порошенка!

Хто до цього президента вів родоводи силових структур (Армія, СБУ, Прикордонники тощо) від УНР? Хіба забули як нам Москва нав'язувала "рождьонниє рєволюцієй" дати РККА, ЧК-ОГПУ, паґранічніков?!

Так, ми у 1918 році встановили прикордонні стовпи у тій уже розваленій Російській імперії! Самі! Отак, прийшли до останнього хутора Михайлівського, приклали долоню як козирок, поглянули туди, у бік РСФСР, і спиталися себе: "Де ж кінчається Українська Республіка?". "Агов, хлопці! Ставмо прикордонного стовпа ось тут!". І ми поставили стовпа! І не питалися Росії, не було ні демаркації, ні взаємно визначених кордонів. Ми сказали: "Наше - тут!". Ми це зробили! Це був 1918 рік. Саме від того Першого стовпа на прикордонні йде Історія Прикордонної Служби!

Зі святом, прикордонники!

27 квітня 2018 року

Додаток:

Петро Порошенко, 27.04.2018, Фейсбук:

«Державна прикордонна служба України веде свій родовід від спеціальних військових формувань доби Української революції 1917–1921 років.

30 квітня 1918-го українські війська біля станції Колпакове встановили свої символи на кордоні Української держави – два високі стовпи, розмальовані у кольори нашого прапора. На кожному з двох стовпів намалювали тризуб, а під написали «У.Н.Р.».

Сьогодні виповнюється 100 років синьо-жовтому кордону.»

https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=1259212984213091&id=474409562693441

ХУЦПА АМЕРИКАНСЬКИХ ОПО

ХУЦПА АМЕРИКАНСЬКИХ ОПО

56 американських жопоблоківців звинуватили ОУН, УПА, Бандеру, українських націоналістів, взагалі українців (повторюю: українців!) в антисемітизмі.

Ага, це при тому, що в Україні за оцінками американської анти-антисемітської організації (є така, назва - в інтернеті), отож, в Україні найменший рівень антисемітизму, ніж у Європі, включно з Росією. І це при тому, що у Бібліотеці Конгресу США лежать оригінали матеріялів, десятки томів, Нюрнбергського процесу 1946 року (США були одними з суддів), де немає жодного - жодного! - антисемітського звинувачення на адресу ОУН, УПА, Бандери, українських націоналістів. Навіть навпаки, у томі 39 якраз говориться - документально! - як німцями видавалися накази і розстрілювалися ОУН, УПА, бандерівці, українські націоналісти. Коротше, американський Опоблок вчинив звичайнісіньку хуцпу.

Ну, а як там у Конгресі насправді? Згідно з Вікіпедією: Конгрес США - федеральний законодавчий орган США, що складається з двох палат: Палати представників (435 депутатів) та Сенату (100 сенаторів). Отож, у Конгресі 535 депутатів, з них 56, тобто 10,5%, виявилися звичайнісіньким американським Опоблоком. Ці конгресмени є звичайнісінькими американськими Опо, що звели брехні на Україну та українців.

За тією ж Вікіпедією: Хуцпа - це особливо цинічна, підла, зухвала брехня, верх цинізму та нахабства, що буквально паралізує опонента. Ну, я б не сказав би, що нас, українців, паралізувала ця американська хуцпа. Якраз ми на народному рівні дали гідну відсіч (В'ятрович, маса статтей тощо). За МЗС України я промовчу, бо йому з політичних міркувань не можна юдо-конгресменів обзивати хуцпою. Міжнародна політика, розумієш?

Але хуцпа таки була, попри те, що українці згуртувалися й дали жорстку відсіч, не паралізувало нас, як то було раніше у подібних випадках. У будь-якому разі я вельми задоволений. Хуцпа американських Опо в Україні не пройшла. Якраз навпаки, показала хто є ху в Конгресі США.

27 квітня 2018 року

26 квітня 2018

ЩО ЦЕ ЗА ВІВЦЯ ОСКОМІНА?

ЩО ЦЕ ЗА ВІВЦЯ ОСКОМІНА?


ТЕЖ ГЕРОЇ! (До трагедії Чорнобиля)

ТЕЖ ГЕРОЇ!
(До трагедії Чорнобиля)

Війна. Гинуть Герої. Під час мирного часу теж героїчно гинули люди. Я прочитав статтю. Я вражений. Ці водолази ніби пішли на ворожий дот! Чи знали вони, що неминуче загинуть? Я впевнений, що ні! Вони знали, що мусять швидко зробити підводну роботу. Чим швидше, тим краще. Краще для них. І, можливо, страшних наслідків не буде... Але наслідки настали... Ці водолази - теж добровольці. І та Чорнобильська аварія - теж є війна! Росія і Совок - з одного боку. А з іншого - вдача української людини. Відповідальність, дисципліна, совість... Саме тому нас визискували століттями ці кляті москалі!

...1986 рік я пам'ятаю. Мені тоді був 21 рік, нині 53. Я не розумів тоді Чорнобильської загрози. Ну, вибух, ну, пожежа. Загасили - й добре! Але у червні 1986 року, коли я працював вожатим у піонертаборі (м. Євпаторія, Крим, піонертабір ім. Гагаріна), то замість дітей Дніпропетровської области, як було завжди, до табору завезли, просто натовкли (загони були переповнені) геть інших дітей. Простих, навіть сільських, усіх уже (!) засмаглих, і... всі вони були українськомовні! Так, дивний діялект (поліський, де Чорнобиль, Прип'ять), але діти не розмовляли між собою російською! Це мене вразило...

Удруге відголос Чорнобиля я стрів уже у школі, коли там учителював. Я викладав фізику у Кам'янському (тоді це був Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область). 1989 рік, весна. Я - молодий учитель. До школи прийшла працівниця Санепідстанції і директорка школи сказала, щоб я їй показав фізичні прилади шкільної фізлабораторії. Я показав. І якийсь радіометр санепідка захотіла вивезти. Мовляв, наказом МОЗу треба всі радіяційні прилади зі шкіл забрати. А я якраз проходив тему Радіація у старшокласників. Той прилад мені був потрібен! І я його... не віддав! Щоправда, директорка і завучка прийшли і мені пояснили закон. Довелося дітям радіацію пояснювати на малюнках, ги.

Читайте цю статтю. Ці мирні водолази - теж Герої!

26 квітня 2018 року

Додаток:

Дутов Андрей, 25.03.2017, Фейсбук:

«Лишь через пять дней после взрыва, 1 мая 1986 года, советские власти в Чернобыле сделали страшное открытие: активная зона взорвавшегося реактора все еще плавилась. В ядре содержалось 185 тонн ядерного топлива, а ядерная реакция продолжалась с ужасающей скоростью.
ВЕЧНАЯ ПАМЯТЬ!..
Три добровольца ОТДАЛИ СВОИ ЖИЗНИ РАДИ ЖИЗНИ МИЛЛИОНОВ
Под этими 185 тоннами расплавленного ядерного материала находился резервуар с пятью миллионами галлонов воды. Вода использовалась на электростанции в качестве теплоносителя, и единственным, что отделяло ядро плавящегося реактора от воды, была толстая бетонная плита. Плавившаяся активная зона медленно прожигала эту плиту, спускаясь к воде в тлеющем потоке расплавленного радиоактивного металла.

Если бы это раскаленное добела, плавящееся ядро реактора коснулось воды, оно бы вызвало массивный, загрязненный радиацией паровой взрыв. Результатом могло бы стать радиоактивное заражение большей части Европы. По числу погибших первый чернобыльский взрыв выглядел бы незначительным происшествием.
Так, журналист Стивен Макгинти (Stephen McGinty) писал: «Это повлекло бы за собой ядерный взрыв, который, по расчетам советских физиков, вызвал бы испарение топлива в трех других реакторах, сравнял с землей 200 квадратных километров [77 квадратных миль], уничтожил Киев, загрязнил систему водоснабжения, используемую 30 миллионами жителей, и на более чем столетие сделал северную Украину непригодной для жизни» (The Scotsman от16 марта 2011 года).
Школа российских и азиатских исследований в 2009 году привела еще более мрачную оценку: если бы плавящаяся сердцевина реактора достигла воды, последовавший за тем взрыв «уничтожил бы половину Европы и сделал Европу, Украину и часть России необитаемыми на протяжении приблизительно 500 тысяч лет».
Работавшие на месте эксперты увидели, что плавившееся ядро пожирало ту самую бетонную плиту, прожигало ее — с каждой минутой приближаясь к воде.
Инженеры немедленно разработали план по предотвращению возможных взрывов оставшихся реакторов. Было решено, что через затопленные камеры четвертого реактора в аквалангах отправятся три человека. Когда они достигнут теплоносителя, то найдут пару запорных клапанов и откроют их, так чтобы оттуда полностью вытекла вода, пока с ней не соприкоснулась активная зона реактора.
Для миллионов жителей СССР и европейцев, которых ждала неминуемая гибель, болезни и другой урон ввиду надвигавшегося взрыва, это был превосходный план.
Чего нельзя было сказать о самих водолазах. Не было тогда худшего места на планете, чем резервуар с водой под медленно плавившимся четвертым реактором. Все прекрасно понимали, что любой, кто попадет в это радиоактивное варево, сможет прожить достаточно, чтобы завершить свою работу, но, пожалуй, не более.
Советские власти разъяснили обстоятельства надвигавшегося второго взрыва, план по его предотвращению и последствия: по сути это была неминуемая смерть от радиационного отравления.
Вызвались три человека.
Трое мужчин добровольно предложили свою помощь, зная, что это, вероятно, будет последнее, что они сделают в своей жизни. Это были старший инженер, инженер среднего звена и начальник смены. Задача начальника смены состояла в том, чтобы держать подводную лампу, так чтобы инженеры могли идентифицировать клапаны, которые требовалось открыть.
На следующий день чернобыльская тройка надела снаряжение и погрузилась в смертоносный бассейн.
В бассейне царила кромешная тьма, и свет водонепроницаемого фонаря у начальника смены, как сообщается, был тусклым и периодически гас.
Продвигались в мутной темноте, поиск не приносил результатов. Ныряльщики стремились завершить радиоактивное плавание как можно скорее: в каждую минуту погружения изотопы свободно разрушали их тела. Но они до сих пор не обнаружили сливные клапаны. И потому продолжали поиски, даже несмотря на то что свет мог в любой момент погаснуть, а над ними могла сомкнуться тьма.
Фонарь действительно перегорел, но произошло это уже после того, как его луч выцепил из мрака трубу. Инженеры заметили ее. Они знали, что труба ведет к тем самым задвижкам.
Водолазы в темноте подплыли к тому месту, где увидели трубу. Они схватились за нее и стали подниматься, перехватывая руками. Света не было. Не было никакой защиты от радиоактивной, губительной для человеческого организма ионизации. Но там, во мраке, были две задвижки, которые могли спасти миллионы людей.
Водолазы открыли их, и вода хлынула наружу. Бассейн начал быстро пустеть.
Когда трое мужчин вернулись на поверхность, их дело было сделано. Сотрудники АЭС и солдаты встретили их как героев, таковыми они и были на самом деле. Говорят, что люди буквально прыгали от радости.
В течение следующего дня все пять миллионов галлонов радиоактивной воды вытекли из-под четвертого реактора. К тому времени как расположенное над бассейном плавившееся ядро проделало себе путь к резервуару, воды в нем уже не было. Второго взрыва удалось избежать.
Результаты анализов, проведенных после этого погружения, сходились в одном: если бы тройка не погрузилась в бассейн и не осушила его, от парового взрыва, который изменил бы ход истории, погибли бы миллионы людей.
В течение последующих дней у троих стали проявляться неизбежные и безошибочные симптомы: лучевая болезнь. По прошествии нескольких недель все трое скончались.
Мужчин похоронили в свинцовых гробах с запаянными крышками. Даже лишенные жизни, их тела насквозь были пропитаны радиоактивным излучением.
Многие герои шли на подвиги ради других, имея лишь небольшой шанс выжить. Но эти трое мужчин знали, что у них не было никакого шанса. Они вглядывались в глубины, где их ждала верная смерть. И погрузились в них.
Их звали Алексей Ананенко, Валерий Беспалов и Борис Баранов.
Три человека, спасшие миллионы.».



МОСКВОМОРДИ

МОСКВОМОРДИ

Придурки створюють нову "партію". ДемОрда називається. Демократична Орда. Крім того, що назву "как-то по-дебільному" (©Добкін) придумали (орда і демократія? ага, мокрий вогонь, ги), так ще й москворотий як сайт "Орди", так і її "чингізхани". Головне, що в засновниках придуркуватої "партії" побачив і широковідомих блогерів з десятками тисяч підписників, і навіть моїх Фейсбук-друзів... Ні, я розумію, що законодавство дозволяє. Вже скільки, вже понад 350 партій маємо? А скільки назвете? Ну, 5-6, ну, почухавши потилицю, ще пригадаєте трійку-парочку. Ні, закон дозволяє - створюйте! Але навіщо дурна назва і російськомовний вміст? Невже блоХєри з десятками тисяч читачів такі дурні, що не розуміють віянь часу? Українська мова - стовп Держави! Москвоморди з ДемОрди не доганяють... Не ДемОрда, а ДеМорда! Та оно ж вони, тупи морди москворотих баранів, - у списках миршавої "партії"!

26 квітня 2018 року

А Я НЕ ЗГОДЕН З ФАРІОН! ))

А Я НЕ ЗГОДЕН З ФАРІОН! ))

ПЕРЕПИСКА З РУССКІМЪ ІДІОТОМ В УКРАЇНІ

ПЕРЕПИСКА З РУССКІМЪ ІДІОТОМ В УКРАЇНІ

Фейсбук, 25.04.2018:

«Владимир Завгородний:
- Андрій Якименко Андрей, у меня есть вопрос.
Зачем вы прислали мне предложение дружбы в фейсбуке?
Вы же теперь зашкваренный агент Банковой, вы это хотя бы понимаете?
И ноги у вас растут не оттуда, откуда у всех людей, а из РФ и фармакологии.
Зачем вы так?

Андрій Якименко:
- Владимир Завгородний,
1. Запит я кидаю всім, хто уподобав чи позитивно прокоментував мій допис або чужий допис, де я ставив позитивну уподобайку. Отже, з вашого боку таке було. Не пам'ятаю з якої причини я кидав вам запит Фейсбук-дружби, але тільки за перелічених умов. Втім, відповідь ваша є добровільною, можете зігнорувати.
2. Що то є за титул "зашкварений агент Банкової"? Якщо таке є в законодавстві, статтю будь-ласка. Якщо то ваша фантазія, то я на Банковій і т.д. не працюю. Я підтримую найкращого, якого ми досі мали, президента Порошенка і пророчу, що він піде і переможе у 2019 році на чергових виборах. Можете запам'ятати. І, моя вам порада: менше фантазуйте.
3. Ноги в мене ростуть анатомічно-правильно. Якщо ж ви інших оцінюєте за своєю анатомією, то це вам, як мінімум, до хірургів. Он, медицина вже сіямських близнюків роз'єднує, то й ваші кінцівки переставлять правильно.
4. Дякую, пореготав. Люблю спостерігати за блазнями.
:)».

26 квітня 2018 року

25 квітня 2018

ІДЕОЛОГІЧНИЙ СПІР

ІДЕОЛОГІЧНИЙ СПІР

Фейсбук, 25.04.2018.

«Микола Куций:
- ДемОрда - партія "какаяразніца". Для побудови "правільной расії" в Україні. Українське неважливо.
Давайте банити на злеті.

Nirthaer Tyholiz:
- В чистому вигляді дойобка, з супутнім розпалюванням, дискримінацією і вказуванням всім, як правильно.
Пояснити, чому, на пальцях?

Микола Куций:
- Не вийде. Для вас не цінне те, що безцінне для мене.

Nirthaer Tyholiz:
- Емоційна відмазка - це найпотужніший аргумент, що у Вас є?
Агресія, образи, приниження, зневага до Конституції країни, яку Ви нібито так страшенно любите - це все тому, що "для них не цінне те, що безцінне для мене"?
O, RLY?
"Нє ми такіє, жизнь такая"?
"Порохоботів треба вішати і бити ногами. Але не люблятьтнас не за це, а за ПРАВДУ."
Нічого не нагадує?

Андрій Якименко:
- Nirthaer Tykholiz, вам Микола Куций відповів, ви просто не доперли. Чесно! Це як пояснювати Трійцю буддистові. Різні площини догматів, ідеологій тощо. Тому ваші примітивні вумності про "емоційність" - із тієї ж опери. Про яку емоційність мова, коли тут інша ідеологія?! Ну, гаразд, бачу, що не згодні й зі мною. Пусте. Живіть "беземоційним"! Ха-ха-ха!

Nirthaer Tyholiz:
- Нє, шановний, це Ви не доперли.
Ваша "ідеологія" прямо протиречить Конституції країни.
І все.
Нема інших вимірів в цієї проблеми, бо їх не може бути. Ніяких догматів, ніяких площин, ніяких точок зору.
Є закон і є те, що йому протиречить.
Різниця в тому, що я можу навести конкретні статті, які порушує ваша "ідеологія".
А у Вас на її захист лише шпильки про примітивні вумності.

Андрій Якименко:
- Ахахахах, Nirthaer Tykholiz! Ну, я ж кажу, що я правий, а вам невтямки... Хіба мова тут іде про Конституцію? Здається, бесіда йде у площині Ідеології!!! А Конституцію ми змінимо. Отоді чим будете аргументувати своє теперішнє нерозуміння? Або уже НАШОЮ Конституцією, або Конституція буде вам не аргумент. Ну, тоді УЖЕ Я скажу: "Егегей, Тихоліз! А як же ваша фраза "є закон і те, що протирічить", га?". Висновок: ви НЕ ЗРОЗУМІЛИ, що тут не тема права, а тема ідеї, ідеології, тому з вашою Конституцією ви тут як піп з Біблією на суді. Це перше. І друге: Конституція - це теж результат Ідеології, це правове закріплення ідеологічних догматів. Тому ваше "нема догматів" - теж із серії "панові ніяк не допре", чесно! :)

Nirthaer Tyholiz:
- Ще раз, для "ахахахахах": є ДІЮЧА Конституція, згідно якої ваша "ідеологія" визначається як неправомірна і така, що порушує фундаментальні права людини.
Ви ж лізете поперек батька в пекло. Очевидно, ніколи не чули, що закон на має зворотньої дії.
Це як взагалі - будувати логіку на тому, чого ще не сталось?
Як зміниться - тоді і скажете, а зараз дайте відповідь на олне просте питання: чинна Конституція для Вас є зіконом, чи ні?
Висновок: ви НЕ ЗРОЗУМІЛИ, що ваша ідея, ідеологія протиречить ЧИННОМУ праву. Ігноруючи яке, ви натрапляєте на незручне питання "Що це за патріотизм, якому плювати на закони власної держави?".
Це перше.
І друге: пан плутає "походить" з "дорівнює", що повертає нас вище, до чинної Конституції.

Андрій Якименко:
- Тихоліз, нема сенсу з вами розмовляти, тому й ахаха. Ви спочатку Конституцію-то прочитайте. А то ви нам тут туфту впарюєте про її зміст. Якраз там написано, що НІЯКА ідеологія не може визнаватися державною. А ви тут казочки розводите, що НАША ідеологія визнається Конституцією неправомірною... Все, маячню не коментую. :)

Андрій Якименко:
- Друзі, цей Тихоліз - примітивний москво-троль. Це їхні штучки сікатися в очі. Їм відповіли, вони лізуть, їм відповіли, вони лізуть. ФСБівська метода! Йому Володимир Лук'янюк утретє відповів те ж саме! Але ФСБ-троль каже "Ви не відповіли, зайдьом с другого хода!". Коротше, їм сциш ув очі, воно облизується, каже "Дощ паде!" і - знову вкотре повторює своє дебільне запитання! Таких ігнорувати слід, а то й забанити - та й по всьому!».

25 квітня 2018 року