БЕЗКІНЕЧНА ХВИЛИНА ВАТРИ

БЕЗКІНЕЧНА ХВИЛИНА ВАТРИ

Кажуть, що безкінечно можна дивитися на те, як тече вода і як горить вогонь.

Ось, хто хоче безкінечно дивитись на вогонь, слухати як тріщить палаючий хмиз, може поставити на безкінечний повтор хвилину ватри, яку зафільмував Андрій Якименко 21 жовтня 2018 року у Дніпрі-місті (місто ми перейменуємо згодом на Січеслав!), на півострові ріки Самари, притоки Дніпра-ріки.

Тривалість ролика: 1 хв 2 с.

22.10.2018

ДЕЖАВЮ або КОЗАЧОК-ІЗ-КОНОПЕЛЬ

ДЕЖАВЮ або КОЗАЧОК-ІЗ-КОНОПЕЛЬ

Чув я, що нащадок цукроварів Російської імперії Мішель Терещенко прибув кілька років тому з самої Хранції, з Парижу, до України, набув українського громадянства і навіть став міським головою Глухова на Сумщині. Ну, молодець, думаю. Нехай повертаються наші люди на історичну Батьківщину. Ну, почув та й годі, далі не цікавився.

Але коли щойно побачив цього Мішеля як претендента на президентську булаву, який утік з посади глухівського міського голови, почув його розумування як нам розбудувати Париж, пардон, Україну, почув його жахливу українську мову з виразним французьким акцентом, та з яким трудом Терещенко намагається висловити думку (бо сам же мислить французькою мовою!), я відчув виразне відчуття повтору, дежавю, якщо французькою.

Пам'ятаєте, під час Помаранчевих виборів 2004-2005 років вискочив, як Пилип із конопель, кандидатом у президенти такий собі Козак? Він чеканною українською мовою з приємним західноукраїнським акцентом щовечора з усіх телеканалів запитував у Ющенка: "Пане Ющенко! Ваша дружина - американка! Як ви будете відстоювати інтереси України, коли станете президентом?!". Впору було цього козачка-із-конопель самого запитати, де він узяв гроші на щовечірню вимогу до єдиного в той час українського кандидата Ющенка. Ну, усім патріотам ще тоді було зрозуміло, що козачка Козака фінансує кандидат Янукович, читай: Москва. Частину голосів українського лохторату козачок таки у Ющенка урвав...

От щось мені і цей Мішель Терещенко нагадує засланого козачка як противагу Порошенку на Виборах 2019 року. Оскільки Мишко-Мішель продав свій льоно-конопляний бізнес, щоб піти в політику, то цей Мішель Терещенко цілком і є тим несподіваним Пилипом, козачком із конопель!

22.10.2018

ДРУЖБАН

ДРУЖБАН

Дружив я тут на Фейсбуці з лікарем-фахівцем з пухлин з Інституту Раку Андрієм Ганулом. Він мене зі святами, з уродинами вітав, я відповідав. Усе так чемно-ґречно відбувалося...

А потім дружбан і роздружбанився. А причина? А причина, що я йому пояснив: це мені вирішувати кого мені читати, навіть з ворогів. А моя ідеологія - на моїй Фейсбук-сторінці, а не в моєму читацькому списку. Але дружбан, мабуть, вважає, що юрист-політик, тобто я, може лікарю-дружбану радити як вирізати ракові пухлини, бо сам лікар-дружбан лізе у політичні та ідеологічні справи, де він не тямить нібельмеса...

Е-е-е, ні, друзі! Я вважаю, що всілякі дружбани ганули нехай лікують у людей пухлини, і свою пухлину мозку теж нехай лікують. Бо такий лікар-порадник у політиці - як радник-автослюсар на операції пухлини мозку в цього Ганула!

:)

22.10.2018

ПЕРЕДМОВА ДО СТАТТІ

ПЕРЕДМОВА ДО СТАТТІ

Почав був писати новий допис про міського голову Днєпра (згодом місто назвемо Січеславом) Бориса Філатова. Але Фейсбук почав знову по-звірячому видаляти мою Ідеологію із соцмережі. Тому я вирішив писати дописи частинами. Хоч щось залишиться читати українцям. Ага, ще хочу нагадати Фейсбук-тролям-ботам різним, які на мене пишуть скарги, що не Фейсбуком єдиним живе Інтернет! Мої статті лишаються на інших сайтах і соцмережних ресурсах!

***

Передмова.
Давним-давно, ще до українсько-російської війни 2014-**** років (а все, що до війни, ми вже сприймаємо, як "давно"), міським головою тодішнього Дніпропетровська кілька каденцій поспіль був Ваня Кулічєнко. Саме так: Ваня і Кулічєнко, а не Іван Куличенко. Тому, що Іван Куличенко поводився як звичайнісінький хохляцький Ваня-колгоспний-голова: українське прізвище, українські предки, малоросійсько-хохляцьке мислення, але роботящий був як справжній українець! Я чверть століття живу у Січеславі (нинішня тимчасова назва міста - Дніпро), половина з цього строку - за влади Вані Кулічєнкі, і я скажу, що як господарник Ваня Кулічєнко був на тверду четвірку. Але на вдачу свою, психо-характер, Ваня був до твердости далекий: м'який, як пластилін, замріяний селюцький дядько. Коли щось промовляв, то в мене викликав якусь відразу і гидливість своїм обличчям, мімікою, рухами, м'якістю, мовними зворотами, сенсом думки, яку намагався донести люду у коментарях на телебаченні або в прилюдних виступах. І оцією гекаючою (м'яка г, не тверда ґ) рассєйскою вимовою, насправді рассєйско-укрАінскою говіркою... Чомусь Ваня мені завжди ввижався телям. Від українства Ваня ще за Совка вже відповз, але до рассєйства Вані ще було далеко!.. І ще чим ганебно прославився в історії новітньої України Ваня Кулічєнко - буянням і розквітом жидівської діяспори Днєпрожидовска, як справедливо нарекли Дніпропетровськ. Уся червона лінія вулиць, злачні земельні ділянки міста Ваня віддав не українцям, а визискувачам і лихварям. Тепер на тих місцях їхні менори-синагоги-пасажі. Отакий був малоросійський укрАінєц, м'який як те-ото в імпотента, Ваня Кулічєнко.

***

Це була передмова до статті про нинішнього голову Борю Філатова. Якраз Боря на тлі Вані виглядає твердо-стоячим те-отом. І воно, тверде й стояче, за політикою своєю в місті схоже на твердо-стояче (покищо стояче, світ нічого вдіяти не може чи не хоче...) кремлівське Хуйло, в якого пашпортне псевдо, як відомо, Путін.

Далі буде.

22.10.2018