ДУШОК СПАСІТЄЛЄЙ ДНЄПРА

ДУШОК СПАСІТЄЛЄЙ ДНЄПРА

Живу у Січеславі (колишній Дніпропетровськ, нині тимчасова назва - місто Дніпро). Справді бачу, як упав нижче плінтуса рейтинг "Команди Спасітєлєй Днєпра".

У Коломойського:
- забрали посаду голови ОДА (на якій він, скажемо відверто, й не "сидів", насолоджувався видом на Женевське озеро, всі справи тут "крутив" його заступник Корбан)
- забрали Укрнафту (всі пам'ятають, як Коломойський зі своїми автоматниками "шукав російських диверсантів" на державному заводі, не пускаючи туди представників власника-держави?)
- забрали банк ПриватБанк
- дали підсрачника, коротше.

Корбана просто пожаліли:
- замість відсидки за свої злочини Корбана відпустили "лікуватися" в Ізраїль, Порошенко його відпустив, щоб лайно тут не смерділо
- хоча Корбанів найліпший друг (©Борька-стакан) Борис Філатов ще минулого року обіцяв, що Корбан приїде в Україну до кінця грудня 2016 року, Корбан в нас не з'явиться аж до кінця терміну судимости (1,5 року умовно) за викрадення й катування Рудика, тодішнього голови Держкомзему. Але в Борі це не перша обіцянка, яку він забуває. Ми ще пам'ятаємо його обіцяний політ у космос, ги. Ну, і обіцяну оплату у Німеччині лікування майданівця-хлопця, якому вибухом відірвало кисть руки...

Філатов став порохоботом. Про це прилюдно він сказав самому президенту Порошенку. Мовляв, я - Боря - проти зради! А ще раніше Боря був готовий йти на Київ, "що зажрався"...

Це все ми знали, що так буде. Скількох людей забанив я, котрі псували мені два роки тому, та й досі псують, мою Фейсбук-сторінку лементом "Якименко - антисеміт, пропутінець(??) і гнида!".

ПриватКоманду "героїв-рятівників" розгромлено! Але душок лишився...

І буде шлейфом нам смердіти цей душок, аж поки ми не усвідомимо, що ця "Команда" є, була і далі буде - здутий м'ячик!

На знімку екрану:
Коломойські оборудки завдали шкоди державі.

15 квітня 2017 року

ЄВРОБАЧЕННЯ. ЯКИЙ БУВ У РОСІЇ ПЛАН

ЄВРОБАЧЕННЯ. ЯКИЙ БУВ У РОСІЇ ПЛАН

МИ - КРУТІ ПОРОХОБОТИ!

МИ - КРУТІ ПОРОХОБОТИ!

ГРУЗИНИ ЩЕ ЗА СОВКА БОРОЛИСЯ ЗА МОВУ. 14.04.1978

ГРУЗИНИ ЩЕ ЗА СОВКА БОРОЛИСЯ ЗА МОВУ. 14.04.1978

ТРИ РОКИ ФЕЙСБУК-ДРУЖБИ

ТРИ РОКИ ФЕЙСБУК-ДРУЖБИ

РЕМОНТ МОСТА, або ГРЯДЕ БІДА?

РЕМОНТ МОСТА, або ГРЯДЕ БІДА?

Мабуть, якщо не вся Україна, то добра її третина вже знає, що у м. Дніпро ремонтують Новий міст (це народна назва), офіційна назва якого Центральний.

Вікіпедія наводить такі цікаві дані про Центральний міст через Дніпро Дніпра - через Дніпро-ріку Дніпра-міста (народний депутате Андрію Денисенко, чи тобі зараз не гикається за таку незграбну й кострубату назву міста Січеслава?):

Дата відкриття моста: 05 листопада 1966 року (розквіт брежнєвщини у Радянському Союзі)
Довжина: 1 км 478 м
Ширина: 21 м
Тип: автомобільний міст.

Нинішня міська влада (міський голова - Борис Філатов) розпочала ремонт моста. Опозиція стверджує, що підряди на ремонт отримали якісь сторонні фірми, близькі до голови та підприємств жидівської общини міста. Але не будемо цього досліджувати (тут). На час ремонту через міст дозволено рухатись тільки поліції, швидкій допомозі, спецтранспорту, машинам для ремонту і міському маршрутному пасажирському транспорту. Приватний транспорт мусить об'їжджати міст.

Хочу звернути увагу читачів на інше.

Коли передивитеся ролик, то побачите, що на мосту... нема перил, немає перешкод на краю моста! Щоправда, їх нема з одної сторони, яку вже ремонтують. "Перешкоджає" впасти у ріку - тонка мотузка, що з'єднує (і то не скрізь) пластмасові "відбійники". Щоправда, ми бачимо, що крани виставили деяку кількість бетонних відбійників. Але вони огородили тільки малу завдовжки територію, де працюють робітники-ремонтники, наче захищають їх від транспортного руху.

Щоразу, як їду цим мостом, не полишає мене думка, що водій може втратити свідомість, чи кермо заклинить убік, або хтось, не впоравшись з автівкою, штовхне сусіда у ріку...

Гаразд, я плавати умію добре, я врятуюсь. А як решта пасажирів? І це ще в разі, коли при ударі об воду під час падіння з восьмого поверху (думаю, не менше) хтось у машині лишиться живий...

Я не є фахівцем у мостобудуванні і не знаю як ремонтують чи споруджують мости. Але життєва логіка і досвід надають приводу замислитися: тут щось не те! Питання риторичне...

Здається (не дай, боже!) скоро буде у Дніпрі - чи то в місті, чи в ріці - якась біда!..

На відеоролику:
Ролик "Ремонт моста, або Гряде біда?"
Обсяг: ~530 МБ
Формат: mp4
Тривалість: 3 хв. 30 с
Дата фільмування: 14 квітня 2017 року
Спосіб фільмування: крізь вікно маршрутки
Напрям руху: з лівого на правий берег Дніпра (ріки), м. Дніпро, Україна
Фільмував: Андрій Якименко

14 квітня 2017 року

ПОХВАЛА ФІЛАТОВУ

ПОХВАЛА ФІЛАТОВУ

Міського голову Січеслава (тимчасова назва - місто Дніпро) Бориса Філатова я ніколи не бачив уживу, тільки в телевізорі та Інтернеті. Але знаю його як облупленого. Тому й недолюблюю його. Тому, що його славу "спасітєля Днєпра і Отєчєства" він зробив собі сам через підвладні колишній ПриватКоманді засоби масової інформації.

Моїм читачам відома причина мого зневажання Філатова. Рейдер ніколи не стане законником! І останні дії міського голови на захист секретаря міськради Мішалова (погоняло якого "єврєйскій мальчік") і голови бюджетної комісії міськради Хмельникова, які підозрюються у корупційних діях з виділення майже 500 мільйонів гривень бюджетних коштів фірмам батька "єврєйского мальчіка", отже, дії Філатова на захист цих одіозних осіб говорять все за себе.

Але глузливо-зла відповідь Філатова "голові ДНР" Захарченку мені сподобалася. "Прийди, тварино, і візьми місто Дніпро!" (приблизно так, але російською) - це в його, Філатова, стилі - "мразі, подонкі, ублюдкі".

Але, як я оцінював раніше цю ПриватКоманду (Коломойський, Корбан, Філатов), що вони захищали у 2014 році Дніпропетровськ не з ідейних, не з ідеологічних міркувань, а щоб не втратити свої активи і майно, так я і нині заявляю: у Філатових глузах на адресу Захарченка не вбачаю великого ідейного патріотизму.

Втім, у приниженні Захарченка це не має значення. Головне ж тут - висміяти і принизити це даунбаське "животноє" (©Філатов)!

Тому - хвалю тебе, Філатов!
Мо-ло-дець!

16 квітня 2017 року

ЛЮБОВ ДО ЧОЛОВІКА

ЛЮБОВ ДО ЧОЛОВІКА

Його могилку відвідують дві жінки. Хоч раз на рік вони пораються на могилі, а взагалі - постійно доглядають її. У щорічний день поминок - тиждень після Великодня - ці дві жінки обов'язково покладуть на його могилку панахидку. І це триває (із цим роком) вже 44-й рік...

Цю історію я чув уже не один раз. Сьогодні її мені знову розказала моя Наталка, дружина. Ці дві жінки, які ходять на могилку того, якого я живим не бачив, не стрічав, - моя Наталка-дружина і її мати, моя теща Ольга. Наталка теж не бачила його вживу.

Сьогодні я допомагав Наталці прибрати на його могилці. Ми згребли сухе листя і гілки, я обрізав-прорідив кущі біля могилки тощо. За тиждень, після Великодня, знову ми приїдемо сюди й залишимо йому гостинця.

Він - це Валентин. Це перший чоловік моєї тещі - мами Олі. Від дружини Наталки я знаю, що вони - Валентин і Ольга - дуже кохали одне одного. Принаймні, так, як це по-жіночому оповідала моя дружина - я сам ніби наочно бачив-відчував їхню любов!

Дітей вони, на жаль, не мали. Не встигли. Валентин загинув... Він працював електриком, і що там сталось, я не дуже знаю. Кажуть, поліз на стовп ремонтувати - вбило струмом, він упав уже замертво...

Життя триває далі. За кілька років Ольга вийшла знову заміж. Її дочка, вже від Івана, - це моя Наталка. Але спогад про свою Любов моя теща - зву її я мама Оля - досі носить у душі і серці...

І вже яке десятиліття жінка любить цього чоловіка! Вона його любила, й любить далі... Вона вже вийшла заміж вдруге, вдруге покохала, народила цьому другому коханому дочку, нічого вже назад не вернеш. Не знаю, мабуть, вже нема й тих почуттів... Але щороку вона ходить на могилку свого любого-коханого, кладе квіти й панахидку...

"А Валентин був гарним", - я  сказав дружині, кивнувши на його світлину на могилі. "Так, - мовила Наталка, - він був красенем, мати казала. З голівудським обличчям. Дівчата за ним сохли!". Я погодився з дружиною. Вже скільки років промайнуло, а на світлині дивиться у далечінь мужчина-красень...

Я вперше від дружини усвідомив, що Така Любов у жінки до мужчини - є, існує, що це правда!

Коли попорались ми на могилці, я зазнімкував могилку. Біля Валентина поховано його маму. Їхні могилки, оточені оградкою, ми - вже ж і я тепер! - прибираємо щороку.

На світлинах:
Могилки на кладовищі, Самишина балка, м. Кам'янське, Дніпропетровська область, Україна.
Знімкував 15 квітня 2017 року Андрій Якименко.

1. Валентин:
Непорада Валентин Григорович (28 квітня 1941 - 12 жовтня 1973).

2. Мати Валентинова:
Непорада Анастасія Юхимівна (10 жовтня 1896 - 26 листопада 1974).

3-5. Загальний вигляд цих могилок.

15 квітня 2017 року