Перекласти (Translate)

15 липня 2024

СКАСУВАТИ "СВЯТО"!!

СКАСУВАТИ "СВЯТО"!!

Ні, я всім серцем і душею за державність України та Українського народу!
Я сам десятиліття свого життя присвятив становленню Державности.

Але це вигадане "свято" День Української Державности 15 липня - треба скасувати!!

Ми маємо День Незалежности! От 24 серпня щороку і згадаймо про відновлення Держави Україна по розвалі Радянського Союзу!

Наш президент Зеленський, хоча й "не втік" (с), чим на початку вторгнення Росії 24 лютого 2022 року таки зберіг Державність, але в Ідеології Зеленський - недоумок, дурень, телепень і йолоп! Тому це "свято" простимó йому. Суд над Зеленським-президентом вчинимо після війни і Перемоги над Росією.

А от мерзота, падло і тварюка, яка Зеленському підсунула указ на підпис (і сáме на 24 серпня 2021 року!) - то справжній ворог Української Держави!

Хто це? Єрмак Андруша, Кірілка Тимошенко чи Міша Подоляк? Хто б він не був, він - ворог України і вчинив диверсію проти нашого народу і держави!

Ну, маємо ми вигадану дату 15 липня, коли, мовляв, князь Володимир загнав киян в Дніпро-ріку та охрестив (ніхто ж не знає точної дати, нема історичних на то документів!) - от нехай це й буде Святом хрещення Руси! До чого тут Державність, курви?! Державність сотні років існувала в Київській Державі до християнства!!

Тож дайте мені ту падлюку із проєктом "свята державности" 15 липня!
Я йому вчиню інквізиційний допит! І тоді та наволоч розбитим писком і зубами, поламаними пальцями напише і розкаже нам хто напоумив цю тварюку на диверсію про "свято"!!

Наша державність не прийшла із християнством! Ми мали Руську Землю ще коли молилися Ярилу, Велесу і Перуну!!

Тому, хто ширить ідеологію рівняння між християнством і державністю нашого народу, - дати жорстоку помсту й покарання!

Щоб не скорочував тривалости історії нашої Держави і Народу!!

©Андрій Якименко
15.07.2024

08 липня 2024

ВЗУТТЯР

ВЗУТТЯР

Це випуск 1958 року Київської профтехшколи взуттярів Київського Раднаргоспу (професійно-технічної школи Ради народного господарства).

Мій батько Якименко Григорій Васильович (19.09.1940 - 21.09.2022) на взуттяра навчався 3 роки - з 15 до 18 років свого віку. Це ще був Радянський Союз.

Згодом батько закінчив ОІІМФ - Одеський інститут інженерів морського флоту, це вже вища освіта. Але перша професійна освіта після сільської середньої школи Бобринецького району Кіровоградської области - це Київська профтехшкола взуттярів.

Батько мені розказував, що не любив ні цієї професії, ні навчатися на взуттяра, його нудило від шила, ниток, підошов та від крою й пошиття модельного взуття (модельного на той час) з пресованої шкіри... Але іншого способу набути професії тоді в нього не було.

Батько був напівсирота: його батько, мій дід Василь (Якименко Василь Федорович, 1902-1945) загинув солдатом у лютому 1945 року в Німеччині під час Другої світової війни.

А профтехшкола надавала житло, такий-сякий притулок, годувала, одягала-взувала, навчала професії, видавала офіційне посвідчення спеціяліста-взуттяра.

Але все життя батько вмів лагодити порване чи зношене взуття, вправно орудував шилом і суворими нитками...

Та й мене батько навчив трохи шити й лагодити взуття. Так, умію це робити. Але як і батько - не люблю...

©Андрій Якименко
08.07.2024