Перекласти (Translate)

12 червня 2017

КОЛИ Я ЗГОДЕН ЗІ ЗЛОЧИНЦЕМ

КОЛИ Я ЗГОДЕН ЗІ ЗЛОЧИНЦЕМ *

* допис 06 травня 2015 року, Андрій Якименко, Фейсбук

Військовий злочинець, доля якого або суд у Гаазі, або смерть під парканом від українських спецслужб - Ігор Гіркін (Стрєлков) - котрий командував російськими військами у нас на Донбасі, а тепер утік до Росії та переховується там, опублікував своє бачення й аналіз нинішньої ситуації Росії у війні з Україною.
Хоча Гіркін-Стрєлков твердить, що російська армія не бере безпосередньої участи у війні (що є відверта брехня), це є той рідкісний випадок, коли я можу в інших його твердженнях навіть погодитися з цим злочинцем.

«19.04.15. Сообщение от Стрелкова Игоря Ивановича.
"Была совершена стратегическая ошибка в связи с неправильной оценкой международной ситуации и в том числе, ситуации на Украине. Стремясь избежать войны, мы ее не избежали. Но война продолжается… Война не прекращалась ни на один день: ни после Минска-1, ни после Минска-2. Она сменялась перемириями, на то время пока украинская армия перевооружалась, пополнялась и готовилась к новым боям. И сейчас Украина не скрывает, что готовится к войне.
Год назад мы упустили идеальный момент для разгрома противника, когда его можно было уничтожить с минимальными потерями, фактически переформатировать Украину и вернуть, как минимум половину ее, в сферу влияния России. Тем более что население от Харькова до Одессы было готово с распростертыми объятиями встречать российские войска. Люди были готовы к любой форме интеграции с Россией.
Чего мы добились за год? Санкции нарастают, война продолжается, противник усилился, ни одна из задач, которая ставилась год назад, не выполнена. Поэтому я считаю — мы должны говорить о стратегической ошибке…
…Не сумев или не решившись оказать поддержку Януковичу, Москва оказалась перед выбором: принять, смириться с потерей или воевать. Выбор был, как говорится, между плохим и очень плохим. Однако реальность превзошла все ожидания. Был выбран промежуточный вариант: не два и не полтора. И, как это часто бывает, он оказался худшим из худших. С одной стороны, Россия не стала пассивно ждать, когда ее окончательно унизят и выдавят из Севастополя, но и пойти до конца тоже не решились.
Выступление русского населения на Украине получило поддержку несвоевременную, недостаточную и нерешительную. Разгромить врага, пока он был предельно слаб и фактически беспомощен, мы не решились. События пошли по выгодному для Соединенных Штатов плану — пути, переговоров и уступок. Как говорил в свое время известный деятель: шаг вперед, два шага назад.
То же самое происходило в свое время в 1990-х годах, в Югославии, когда решительные действия народной армии нивелировались последующими дипломатическими соглашениями вплоть до того момента, когда противник стал настолько силен, что смог одержать военную победу.
Фактически Россия сейчас втянулась в тяжелый кровопролитный конфликт. Причем тот факт, что непосредственно российские войска в нем не участвуют, не играет решающей роли. Начиная с крымских событий, в глазах всего мира, мировоззрение которого формируют западные СМИ, Россия представлена агрессором. Даже попытка «почетного» отступления, которую лучше всего иллюстрируют Минск-1 и Минск-2, противником не принято и не встречено с пониманием."»

Росію буде знищено!
Ми переможемо!

20 квітня 2015 року

ДО ДНЯ РОСІЙСЬКОЇ МОВИ

ДО ДНЯ РОСІЙСЬКОЇ МОВИ *

* допис 02 червня 2013 року, Андрій Якименко, Фейсбук

До Дня російської мови (06 червня, щороку).

"Я русский бы выучил
  только за то,
что им
  разговаривал Ленин."
(Владімір Маяковскій, "Нашему юношеству", 1927)

06 червня (у день народження О.Пушкіна, російського поета) в Організації Об'єднаних Націй відзначають День російської мови - для мети підтримання рівноправности всіх шести офіційних мов ООН: англійської, арабської, іспанської, китайської, російської та французької.

Нехай святкують. Це триватиме недовго, враховуючи поступове звуження сфери вживання російської мови в усьому світі.
Настане час, коли в ООН російська буде мертвою латиною 21-го століття. Тоді її замінять українською! Бо Росія на той час буде поглинена Україною, існуватиме надпотужна держава Національний Гетьманат зі столицею у Києві.
Достатньо лише прочитати цього вірша Маяковського та окинути оком ретроспективу і перспективу від нульового відліку - 1927 року (рік написання поетом вірша).

Але я - український націоналіст - все ж вважаю, що російську мову слід вивчати. Тимчасово. Для практичної мети. І лише працівникам спецслужб та армійської контррозвідки.

Переспівуючи поета, - Я РУССКИЙ БЫ ВЫУЧИЛ ТОЛЬКО ЗА ТО, ЧТО НАДО ДОПРАШИВАТЬ ПЛЕННЫХ!

11 червня 2017

НАСТУПНЕ ПОКОЛІННЯ УКРАЇНЦІВ ВОЮВАТИМЕ ЗА МОСКВУ! (ВЕЛИКА УКРАЇНА - БУДЕ!)

НАСТУПНЕ ПОКОЛІННЯ УКРАЇНЦІВ ВОЮВАТИМЕ ЗА МОСКВУ!
(ВЕЛИКА УКРАЇНА - БУДЕ!) *

* допис 11 червня 2014 року, Андрій Якименко, Фейсбук

Чи не єдиний раз, коли я згоден з речником імперської Росії, радником імперського президента Путіна - Глазьєвим.
Коли почати мислити, як ворог, уявивши, що б треба зробити, якби було: Україна - це Росія, а Київ - це Москва, то іншого шляху для Кремля немає!
Нас треба бомбити!
І бомбити нещадно!
Вже зараз!
Бо за півроку буде пізно (Глазьєв)!
Тому я згоден з Глазьєвим.
Точніше, з його страхами.
Але я знаю, що маховик Історії не зупинити!
Уся логіка розвитку подій, навіть не після 2-го Майдану, а від Біловезької Пущі (Угоди про знищення Радянського Союзу), поступово, інколи повільно, але неспинно веде світ до нової геополічної реальности - створення Великої України!
І не має значенняння як називатиметься майбутня наддержава зі столицею у Києві - Українська імперія чи УССД (Українська Самостійна Соборна Держава), хоча я є прихильником назви Національний Гетьманат.
Головне, що пік могутности для Росії вже минув.
Критичне нагромадження поразок Москви рано чи пізно переросте у нову геополітичну якість і реальність.
Цей процес уже почався і його не зупинити!
За часовими мірками життя людини можемо не бачити цих поступових змін.
Але в масштабах кількох поколінь, краще - століть, спостерігаємо цілком очевидні для мислячої глобальними категоріями людини: ми є свідками занепаду Росії!
Святе місце порожнім не буде - говорили у середні віки щодо посади Папи Римського.
Тобто, все одно на папський трон буде когось обрано.
Тому після розвалу Росії світ не зможе допустити анархії й безладдя на нових безмежних територіях.
І саме близьке географічне розташування до Росії і Москви надасть нам радо схвалене Європою право на приєднання цих територій до України, утворивши нову геополітичну реальність - Велику Україну-Гетьманат!
Ми просто приречені іти на Схід - саме після того, коли нас прийме до себе Захід!
І тому завоювання й упокорення Росії - є завданням наступних поколінь!
Глазьєв все це чітко бачить і розпачливо волає: Знищіть нашу майбутню смерть!
Але вже пізно.
Потяг не спинити!
Тому майбутнє покоління українців воюватиме за Москву!
Воюватиме не за її звільнення від чужих загарбників чи задля накинення національної ідеології.
Ніколи москалі не сприймуть віри українців в Націю!
Воювати за Москву ми будемо лише для того, щоб її знищити!
А заразом - і Петербург.
"Київ - мати міст руських. Зруйнуймо вщент самозванців - Пітер і Москву!" (Андрій Якименко (c), 2007).
Зруйнувати ці міста украй потрібно, за прикладом як Рим ущент понищив Карфагена!
"І зробимо на тих місцях озера!" (Богдан Якименко (c), 2014).
Я щасливий тим, що доля дала мені можливість жити під час народження Нової ери людства!
Наші померлі предки, на жаль, не відчували цього щастя...
Але без них - без "мертвих і живих, і ненароджених" (Тарас Шевченко) ми ніколи б не відчули цих емоцій!
Без них - минулих поколінь - і не було б тепер в нас України.
Це означає, що Велика Україна - буде!!

10 червня 2017

50 РОКІВ ТАРАСОВІ ШЕВЧЕНКУ У МОСКВІ

50 РОКІВ ТАРАСОВІ ШЕВЧЕНКУ У МОСКВІ*
* допис 10 червня 2014 року, Андрій Якименко, Фейсбук
10 червня 1964 року у столиці Радянського Союзу Москві відкрито пам'ятника українському поетові-націоналістові Тарасові Григоровичу Шевченку.
Відтоді, коли я ще юнаком усвідомив силу шевченкової поетичної творчости (ідеологія якої - "Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте, І вражою злою кров'ю Волю окропіте!"), я завжди дивувався: як могла Москва ушанувати пам'ятником свого ворога?
Згодом прийшло розуміння, що Шевченка москалі шанують лише через "Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть...".
Тепер, під час російсько-української війни 2014 року, мабуть, не лишилося тих, хто не розуміє, що Росія в усі віки-століття вигадувала ідеолого-пропагандистські штампи, під які підводила пам'ятники і книжки (попередньо їх почистивши під ідеологію дня), вшанування поетів і письменників підлеглих народів (та й свого народу теж!).
Зараз для Росії немає більшого ідеологічного ворога, ніж Степан Бандера.
Так само, як у першій половині 19-го століття таким ворогом був Тарас Шевченко, якому цар заборонив писати й малювати і заслав "у край безмежний за Уралом".
І згадаймо яких зусиль було докладено українцями, щоби перепоховати Національного поета-кобзаря з Петербурга у Каневі, на дніпровій кручі, як заповідав Поет!
Яке національне піднесення, і народний дух, спричинились цим перепохованням!
Здається, що коли теперішню війну буде закінчено, кремлівські ідеологи для мети порозуміння з "братським народом України" обов'язково зуміють обґрунтувати своїм російським підданим який же гарний хлопець був цей Степан Бандера, що боровся проти Польщі і Німеччини (боротьбу проти Росії-Совітського Союзу сором'язливо пропустять...)!
Тож поставмо йому пам'ятника - у Петербурзі та Москві!
Бігме, так буде: москалі шануватимуть Бандеру теж!
Але "шанування" це буде так само в них, як завжди, тобто "по-шевченківськи"...

05 червня 2017

НАД ПРІРВОЮ

НАД ПРІРВОЮ

Християнське релігійне свято Трійці у моїй сім'ї має неабияке значення. Неабияке, але не релігійне значення.

Саме на Трійцю 1998 року ми познайомилися - Андрій Якименко і Наталка Кучук. Мені тоді було 33, я пройшов був перший шлюб і життєві шторми, Наталці 21, молода студенточка, красуня, але не комсомолка, ги. У 1998 році Трійця, як рухоме свято, припало на 7 червня. Тому ми святкуємо День нашого знайомства двічі на рік - 7 червня і на рухому Трійцю.

Цього, 2017 року, ми, як завжди, святкували 4 червня (Трійця 2017 року) по-сімейному - День Трійці чи то пак Знайомства, ги. Ще б пак, 19 років разом! Підняли архіви, обклалися фотоальбомами. Цікаво...

І ми побачили себе над прірвою. Гірська, ніби життєва, прірва... І ми балансуємо між твердю і падінням долів... Тоді, 24 серпня 2009 року, ми були у Криму і святкували День Незалежности на горі Ай-Петрі. Після гірських походів, які дуже полюбляємо, ми на Ай-Петрі підживилися у кримських татар, у гірському ресторані.

Вітер куйовдить чуприну, холодно. Татари дають піджаки. Нам потроху доносять замовлення. І які ж ми щасливі!..

Отак ми й простуємо разом. Життєвим шляхом. Та над прірвою. І знаємо: ми здолаємо всі негаразди!

На світлині:
Над прірвою. 24 серпня 2009 року. Гора Ай-Петрі, Крим.
Андрій Якименко (44 роки тоді) і Наталка Якименко (32 роки тоді).

А Крим - був, є і буде українським!

04 червня 2017 року