Перекласти (Translate)

31 серпня 2018

САНКЦІЇ ПІШЛИ НА КОРИСТЬ

САНКЦІЇ ПІШЛИ НА КОРИСТЬ 

А санкції таки пішли на користь! Особливо Йосі Кобзону, ги. Як він лаяв перед смертю Путіна через неможливість лікуватись за кордоном!

Преса пише, що після довгих мук помер співак і член Держдуми Росії Кобзон. Він пробув добу у комі в одній з московських клінік, а потім здох. Йому діагностували рак простати. Кобзон лікувався від раку останні 15 років свого життя (тобто, з 65-річного віку), але настала четверта, смертельна, ступінь хвороби. Рак простати - суто чоловіча хвороба, бо в жінок нема такого органу статевої системи. Йосю довго лікували й оперували, в основному за кордоном. «Найкраща» ж російська медицина не була у змозі помогти.

Москалі, звісно, пишуть про Кобзона, що народний артист Союзу, Росії, «защітнік Донєцкой народной рєспублікі» і прочая, і прочая дуууже багато працював та лікувався, тому «долґая, продолжітєльная болєзнь забрала із нашіх рядов і т.д., і т.п.». Але як пов'язана робота ротом на сцені з порушеннями еректильної функції, статево-сексуальною неміччю та з дуже частим ходінням до вбиральні «по малому» 80-річного дідугана москалі не пояснюють.

Кобзона давно і довго лікували за кордоном. Але з 2015 року він уже був під санкціями Євросозу через російську агресію в Україні. Наш «Миротворець» теж заніс Кобзона до своїх списків за поїздки та концерти в окупованому Донбасі та під час анексії Криму. А США йому так і не дали в'їзну візу, хоча Кобзон дуже просив, підозрюючи його у зв'язках із мафією та у торгівлі зброєю і наркотою. Наркоту, я думаю, він сам вживав для знеболення собі анусної области, де знаходиться в чоловіків передміхурова залоза (простата).

Попри перебування під санкціями, все ж виключно для медичної мети у 2015 році Кобзона італійці впустили до Італії на кілька днів у клініку для операції. Подейкують, що цього дуже просив італійського прем'єра сам президент Росії Путін і, погодивши з усіма країнами Євросоюзу (!), Йосі виняток зробили... В італійській клініці йому вирізали сечовий міхур і дали тиждень-півтора життя. Шакал прожив іще три роки...

Після Італії Кобзон іще літав до Німеччини, де йому у клініці зі шматка його тонкої кишки сформували штучний сечовий міхур із виведенням дренажної трубочки назовні в пляшечку або памперс. Тобто, сцяти падло по-звичайному уже не міг. Зайве казати, що «найкраща в світі» медицина у Росії таких операцій робити не вміє. І якби не «заґнівающій Запад», то Кобзон уже б давно помер. Отож, Європа для Кобзона з гуманітарних міркувань зробила виняток...

Але цікавинка полягає в тім, що Путіна, який Кобзону допоміг у лікуванні, ротовий співак проклинав теж ротом перед смертю. Близькі родичі співака не стримали гніву на російську владу й президента і розказали журналістам як Йося лаявся за анексію Криму і війну на Донбасі і в Сирії. Кобзону знову б полетіти до Європи у лікарню, але хорошого потроху, там відповіли, й не пустили до ЄС. Кобзон був дуже злий коли російські лікарі сказали, що нічим не можуть йому допомогти, таке лікування тільки в США або Європі.

Російські журналісти одного з опозиційних інтернет-видань побували у Кобзона в клініці та поспілкувалися в день смерти Йосі з його родичами. Не розкриваючи хто саме, вказавши тільки жіночу стать, опозиційні журналісти процитували (російською):

«Да будь проклят тот Крым, и вся та ерунда на Донбассе и в Сирии! Из-за Путина и его действий меня не пускают на нормальное лечение, а здесь одни идиоты!»
(©Йосиф Кобзон).

Кобзон дуже хотів жити, кажуть журналістам родичі (ги-ги, скажу я, примусь Путіна припинити війну!).

А ще років два тому Кобзон відвідував бурятів та інших російських вояків, які воювали на стороні терористів на українському Донбасі проти України. Пізніше він літав до Сирії співати для російських пілотів, які бомбили і продовжують бомбити досі мирні квартали Сирії. Кобзон також схвалював анексію Криму і закликАв окупувати взагалі всю Лівобережну Україну та вбивати в Україні «фашистів».

У Донецьку ще за життя Кобзона йому поставлено пам'ятник (досі стоїть), а сам Донбас Кобзон любив, бо народився там (Часів Яр, Донецька область). Російські журналісти пишуть (російською): «Донбасс - моя родина многострадальная, я от нее никогда не откажусь, - говорил Иосиф Давыдович, - И плевать на любые санкции, родина для меня всегда открыта». Доплювався співак ротом, ги.

У травні 2018 року Україна позбавила Кобзона всіх українських державних нагород (до речі, якого біса ти його нагороджував, Кучма?!). А коли Кобзона Краматорськ і Слов'янськ (міста, що побували під Русскімъ міромъ, уже деокуповані) позбавили звань почесного громадянина цих міст, Кобзон виблював знов ротом (російською):

«Пускай лишают. Для меня не существует Украины, в которой существует фашистский режим. Поэтому я не хочу быть почётным гражданином».

Але карма божа таки існує, Йосю! Помстилися тобі, тварюко, з самого неба загиблі в цій війні, яку і ти роздмухав, падло, всі герої України!

Затям, Кобзон, яке б життя ти не прожив, тебе запам'ятають за твоїм останнім передсмертним поросячим верещанням (російською):

«Да будь проклят тот Крым, и вся та ерунда на Донбассе и в Сирии! Из-за Путина и его действий меня не пускают на нормальное лечение, а здесь одни идиоты!».

Санкції для Росії тільки на користь!(©).
Ага, Кобзон Йося уже знає...

31.08.2018

30 серпня 2018

ПРИВАТ-БАНДА ЩЕ ВІДПОВІСТЬ ЗА ІЛОВАЙСЬК!

ПРИВАТ-БАНДА ЩЕ ВІДПОВІСТЬ ЗА ІЛОВАЙСЬК!

ДВА СПОСОБИ ЗУПИНИТИ ГАДИНУ

ДВА СПОСОБИ ЗУПИНИТИ ГАДИНУ



29 серпня 2018

ІЛОВАЙСЬК. АНТИКОРБАНСЬКЕ

ІЛОВАЙСЬК. АНТИКОРБАНСЬКЕ

ІДЕОЛОГ НАЦІОНАЛІЗМУ

ІДЕОЛОГ НАЦІОНАЛІЗМУ

«Націоналізм - це бунт проти особистого й гуртового егоїзмів. Бунт проти ідеології, яка ставить інтереси кляси над нацією, національної меншости країни над автохтонами»
(©Дмитро Донцов).

Нині виповнюється 135 років від дня народження Дмитра Донцова  - Ідеолога і теоретика українського Націоналізму (29.08.1883, Мелітопіль, Російська імперія - 30.03.1973, Канада).

Уперше про Донцова я почув, прочитав у творах... Леніна, ще у старших класах середньої школи. Це були 1980-1982 роки, я мав 15-17 років. Наша класна керівниця, прізвище Ягофарова, викладала історію у школі і була шкільним парторгом, керівником комуністів-учителів у школі. Вона примушувала, чи то згідно зі шкільною програмою, чи з власної комуністичної парторгівської ініціятиви, конспектувати вождя світового пролетаріяту Леніна. За це вона ставила добрі оцінки. А історію вона викладала ніяк, простіше сказати, що не викладала майже зовсім. Законспектуй вождя і покажи конспект - отримаєш оцінку. Отака була історія у школі...

І ми конспектували. Я, на відміну від однокласників, іще й читав конспектоване. Однокласники, як я нині розумію, просто переписували Ленінови статті бездумно, механічно, я ж намагався своїм підлітково-школярським розумом іще щось зрозуміти в тій комуністичній ідеології. Отож, конспектував сумлінно, визнаю, але не каюся: така була епоха! Так от, від Леніна я почув, що Донцов, Гучков, Керенський і K° (і компанія) - то буржуазні діячі та й взагалі, гади і наволоч. Ну, гади-наволоч, нехай, - подумав я, - якщо Ленін так сказав, то, значить, гади!

Згодом удруге я почув про Донцова від своїх партійців УГС-УРП (Українська Гельсинська Спілка, яка у 1990 році перетворилася на з'їзді в Києві на Українську Республіканську Партію) і прочитав у періодичній пресі, коли з'явилися окремі його публіцистичні дописи й статті. Інтернету тоді, звісно, у Союзі не було,  усе на папері, у газетах і книжках.

У листопаді 1989 (12.11.1989) року я вступив до УГС (тоді мені було вже 24 роки), став активно цікавитися національним відродженням українців, тобто політикою, став багато читати націоналістичної літератури, що тоді масово з'явилася була в Україні. І в розмовах з партійцями, в основному з Владиславом Вейссенбергом, моїм другом, учителем історії, що був на років 25 за мене старший, я часто чув посилання на Донцова або афоризми і цитати з його творів. Я став купувати й поглинати ці брошурки ("Україна чи Европа", "Підстави нашої політики", "За який провід", "Дух нашої давнини", "Націоналізм" тощо). Донцовський "Націоналізм" я взагалі вважаю програмовим твором.

На сьогодні, на жаль, не видано повної збірки творів Дмитра Донцова, включно з усіма його брошурами, книжками, статтями, листами тощо, ну, як за Союзу видавалися масовими сотнімільйонними накладами ПЗТ (повні зібрання творів) Леніна. Вважаю, що Українська держава мусить видати як паперові, так і інтернетні ПЗТ Донцова, Шевченка, Франка, Бандери, Шухевича, десятків інших національних діячів, життя яких є взірцем боротьби за Україну.

Цілковито переконаний, що в майбутній Україні ідеологію Донцова вивчатимуть і конспектуватимуть у школах-вишах, але не так бездумно, як твори Леніна в Союзі, а з національним розумінням, вірою й натхненням, як читав Дмитра Донцова я!

На світлині:
Дмитро Донцов - Ідеолог українського Націоналізму.

29.08.2018