ТИСЯЧОЛІТНЯ СПРАВА ПОРОШЕНКА
(до першої річниці Томосу ПЦУ)
Перед новим 2020 роком Президент України (2014-2019) Петро Порошенко дав інтерв'ю, де на запитання, що він вважає найголовнішим своїм досягненням на посаді президента, відповів: отримання Українською церквою від Вселенського Патріярхату Томосу (церковного указу, церковної грамоти) про автокефалію (самостійність) ПЦУ - Православної Церкви України.
Так! Не Армія, не Мова, а саме Віра (релігійна) - головні Порошенкови досягнення за час його каденції!
Минуть роки, десятиліття і століття, минуть тисячоліття, а Порошенка пам'ятатимуть як гетьмана (нині президента), що відновив Українську Церкву в Україні!
Московська "православна церква" ніколи не отримувала Томосу від Вселенської Патріярхії. Москва й подосі ще не має канонічної Церкви. А ми, українці, мали й маємо! Вселенський Патріярх Варфоломій нам відновив ту метрополію, яку отримав для держави князь Володимир Хреститель 988 року, і яку Москва шахрайством і обманом зліквідувала у 1686 році.
Я не християнин. Я - націоналіст-державник. І тому, не вірячи ні в бога, ні у чорта, тільки в Націю-як-божество, я стверджую, що Томос, виданий українській Церкві, то державницька, то тисячолітнього значення подія!
Недаремно Путін, президент Росії, задіяв ФСБ (Федеральну службу безпеки) і величезні гроші, щоб підкупити Варфоломія, Вселенського Патріярха. Не вийшло! Томос видано Українській Церкві! І це означає, що Україна як Держава відбулася! Ми перемогли Росію у церковній справі! Ми переможемо Росію і у цій війні, що почалася з анексії нашого Криму!
Читаю Томос, слухаю його озвучення і розумію: наші діти і онуки цей сувій грецького письма, де згадано президента Порошенка, вивчатимуть у школах і у вишах, а копії його зберігатимуть в усіх церквах Української Держави!
Слухайте, що нам затвердив Патріярх! Це - тисячолітньої ваги історія, політика, державність України!
Томос Православній Церкві України (ПЦУ) підписано і вручено 6 січня 2019 року у Константинополі (Стамбулі) Вселенським Константинопільським Патріярхом Варфоломієм. Томос вручено митрополитові Київському і всієї України Епіфанію у присутності президента України Петра Порошенка.
Ось повний текст перекладу з грецької на українську історичного Томосу про автокефалію Православної Церкви України.
**********
«Патріярший і Синодальний Томос надання автокефального церковного устрою Православній Церкві України.
Варфоломій, милістю Божою Архиєпископ Константинополя, Нового Риму і Вселенський Патріярх.
"Ви приступили до гори Сіонської… і до Церкви первородних" (Євр. 12:22-23), - блаженний серед народів Апостол Павло говорить усім вірним. І, дійсно, Церква є горою, тому міцною і стійкою, непорушною та непохитною.
Хоча одним стадом та одним тілом Христовим є і називається Церква Божа, яка повсюди має сповідання православної віри, спільність у таїнствах, у Дусі Святому та непорушність апостольського спадкоємства та канонічного порядку, але ще від апостольських часів складається з Церков, розташованих по місцях і країнах, внутрішньо самоврядованих власними пастирями та вчителями, і служителями Євангелія Христового, тобто кожного місця єпископами, з причин не лише історичного значення міст і країн у світі, але й унаслідок особливих пастирських потреб у них.
Отож, оскільки благочестива та Богом бережена земля України укріплена та звеличена вищим промислом та отримала свою повну політичну незалежність, державні та церковні керівники якої вже тридцять років палко просять її церковного самоврядування та пліч-о-пліч із народом і суголосно з давніми його проханнями, свого часу зверненими до святійшого Апостольського Константинопільського Престолу, котрий за багатовіковим канонічним переданням зобов’язаний турбуватися про Святі православні Церкви, які мають у цьому потребу, а найдужче про ті, які від початку з ним зв’язані канонічними узами, як-от історична Митрополія Київська, то наша Мірність з Преосвященними при нас Митрополитами та всечесними, улюбленими у Святому Дусі братами та співслужителями, з обов’язку турботи Великої Христової Церкви за Православний світ, для зцілення постійно загрожуючих розколів та розділів у помісних Церквах, однодумно визначаємо та проголошуємо, щоб уся Православна Церква, що знаходиться в межах політично сформованої та цілковито незалежної держави України разом зі Священними Митрополіями, Архиєпископіями, Єпископіями, монастирями, парафіями та всіма в них церковними установами, котра знаходиться під покровом Засновника Єдиної, Святої, Соборної і Апостольської Церкви Боголюдини Господа і Спасителя нашого Ісуса Христа, існувала віднині канонічно автокефальною, незалежною та самоврядованою, маючи Першого в церковних справах і визнаючи кожного канонічного її Предстоятеля, який носить титул Блаженніший Митрополит Київський і Всієї України.
Не допускається якогось доповнення чи віднімання від його титулу без дозволу Константинопільської Церкви, який є головою Святішого Синоду, котрий щороку скликається з Архиєреїв, запрошуваних почергово за їхнім старшинством з числа тих, що мають єпархії в географічних межах України.
Таким чином управлятимуться справи Церкви в цій країні, як проголошують божественні та святі Канони, вільно й у Святому Дусі, та безперешкодно, без будь-якого іншого зовнішнього впливу.
До того ж, цим підписаним Патріяршим і Синодальним Томосом ми визнаємо та проголошуємо встановлену в межах території України Автокефальну Церкву нашою духовною донькою та закликаємо всі світовi Православнi Церкви́ визнавати її як сестру та згадувати під іменем Святіша Церква України, як таку, що має своєю катедрою історичне місто Київ, не може ставити єпископів чи засновувати парафiї за межами держави; вже існуючі відтепер підкоряються, згідно з порядком, Вселенському Престолу, який має канонічні повноваження в Діяспорі, бо юрисдикція цієї Церкви обмежується територією Української Держави.
І ми надаємо їй привілеї та всі суверенні права, належні автокефальній Церковній Владі, так що відтепер Митрополит Київський і Всієї України, здійснюючи богослу́ження, поминає Усiх Єпископів Православних, а сонм найсвятіших Архиєреїв при ньому поминає його ім'я як Першого та Предстоятеля Найсвятішої Церкви в Україні.
Те, що стосується внутрішнього церковного управління, розглядається, судиться та визначається виключно ним і Священним Синодом, слідуючи євангельському та іншому вченню, згідно зі священним Переда́нням і шанованими канонічними постановами нашої Святої Православної Церкви, і настановою 6-го канону Першого Нікейського Вселенського Собору, який визначає, що "якщо ж при спільному голосуванні всіх, яке буде справедливим і згідно з церковним каноном, двоє чи троє через власну схильність до суперечок будуть заперечувати, то нехай має силу рішення більшости". До того ж зберігається право всіх архиєреїв та іншого духовенства на апеляційне звернення до Вселенського Патріярха, який має канонічну відповідальність приймати безапеляцiйні судові рішення для єпископів та іншого духовенства помісних Церков згідно з 9-м і 17-м священними канонами Четвертого Халкидонського Вселенського Собору.
Прояснюємо до вище сказаного, що Автокефальна Церква в Україні визнає головою Святіший Апостольський і Патріярший Вселенський Престол, як і інші Патріярхи та Предстоятелі, та має разом з іншими канонічними обов'язками та відповідальностями насамперед збереження нашої Православної Віри неушкодженою та канонічної єдности та спілкування зі Вселенським Патріярхатом та іншими помісними Православними Церквами непорушними.
І до цього, Митрополит Київський і Всієї України, як і Архиєреї Найсвятішої Церкви України, обираються віднині відповідно до належних положень божественних і священних Канонів і згідно з відповідними положеннями її Статуту, які мають в усьому обов’язково відповідати положенням цього Патріяршого і Синодального Томосу.
Усі архиєреї зобов’язані турбуватися, щоб боголюбно па́сти на́рід Божий, провадячи у стра́сі Божому мир і згоду в країні та у своїй Церкві.
Але щоб в усьому перебував не применшений зв'язок духовної єдности та спілкування святих Божих Церков, бо ми навчилися "зберігати єдність духа в союзі миру" (Еф. 4:3), то кожен Блаженніший Митрополит Київський і Всієї України повинен поминати, за давніми Переда́ннями святих Отців наших, Вселенського Патріярха, Блаженніших Патріярхів та інших Предстоятелів помісних Православних Церков у ряду Диптихів згідно з канонічним порядком, отримавши своє місце після Предстоятеля Церкви Чехії і Словаччини, у священних Диптихах і на церковних зібраннях.
Таким чином, Православна Церква в Україні через свого Першого чи канонічного місцеблюстителя Київського Престолу, зобов'язана брати участь стосовно важливих канонічних, догматичних та інших питань у міжправославних нарадах, які збираються час від часу за священним звичаєм від початків, усталених Отцями. Перший же, настановлений, зобов’язаний обов’язково посилати необхідні належні Мирнi Грамоти до Вселенського Патріярха та до інших Предстоятелів, і сам має право від них отримувати, починаючи свої мирні поїздки до Першопрестольної Церкви Константинополя, за звичаями отримуючи від неї і Святе Ми́ро для вияву духовної єдности з нею.
Для вирішення значних питань церковного, догматичного та канонічного характеру слід Блаженнішому митрополитові Київському і всієї України від імені Священного Синоду своєї Церкви звертатися до нашого Святішого Патріяршого і Вселенського Престолу, прагнучи від нього авторитетної думки та твердого взаєморозуміння, причому права Вселенського Престолу на Екзархат в Україні та священні ставропігії зберігаються неприменшеними.
Отже, на всiх цих умовах наша Свята Христова Велика Церква благословляє та проголошує Православну Церкву в Україні Автокефальною та щедро закликає на Ієрархію на Українській землі непорочний клір і благочестивий на́рід її, з невичерпного скарбу Святого Духа, божественні дари, молячись, щоб Перший і Великий Архиєрей Ісус Христос, заступництвом всенепорочної і всеблагословенної Владичиці нашої Богородиці і пріснодіви Марії, святого славного і рівноапостольного князя Володимира і святої славної княгині Ольги, преподобних і богоносних Отців наших, подвижників і ченців Києво-Печерської Лаври та інших монастирів, укріпив назавжди її в тілі Єдиної, Святої, Соборної і Апостольської Церкви таким чином зараховану Автокефальну Церкву України і подав їй благостояння, єдність, мир і зростання, на славу Його і Отця і Святого Духа.
Таким чином, таке вирішене та розсуджене і в радості сповіщене вам від шанованого Центру Православ’я було соборно затверджено.
Для постійного збереження видається цей Патріярший і Синодальний Томос, написаний і підписаний у Кодексі нашої Великої Христової Константинопільської Церкви, вручений у точнiй та ідентичнiй копії Блаженнішому Предстоятелю Святішої Церкви України кір Епіфанію та його високопревосходительству Президентові країни панові Петру Порошенку, для вічного доказу та постійного представлення.
Року дві тисячі дев’ятнадцятого, місяця січня, 6-го числа, індиктiона 12-го.
† Вселенський Патріярх Варфоломій, у Христі Бозі вирішує
† митрополит Вріульський Пантелеймон
† митрополит Італійський і Мальтійський Геннадій
† митрополит Германський Августин
† митрополит Транупольський Герман
† митрополит Нью-Джерський Євангел
† митрополит Родоський Кирил
† митрополит Ретімнський і Авлопотамський Євгеній
† митрополит Корейський Амвросій
† митрополит Сингапурський Константин
† митрополит Австрійський Арсеній
† митрополит Сімський Хризостом
† митрополит Чиказький Нафанаїл»
**********
Створив відеоролик (поєднав світлину Томосу з озвученням його) Андрій Якименко.
Світлину Томосу, що виставлявся в Києві на всеогляд, і текст Томосу взято з інтернету.
Озвучив Томос диктор українського радіо і телебачення Микола Козій, публікація порталу "Живослово":
https://youtu.be/MUx_gWasAH0
Тривалість ролика: 15 хв. 3 с
06.01.2020
©Андрій Якименко
