РОЗГЛЯДАЮТЬСЯ МОВНІ ЗАКОНОПРОЄКТИ
Верховна Рада України буде розглядати мовне питання. Уже кілька років там лежать проєкти законів про мови в Україні. Ні, помилки немає. Проекти про мови (про мови, слово в множині!). На 5-й рік війни малоросійське стадо довбнів, обраних на тимчасово, досі переймається чужимм мовами чужих народів!
Ну, все так гарно розписано про Українську мову у проектах... Але хоч ложечку лайна у діжку меду вкинуть малоросам: "Ніщо у цьому законі не може тлумачитися як обмеження на вживання й розвиток мов національних меншин"...
Де в нас у паспорті написано національність, щоб називатися національною меншиною, придурки?! Національностей - нема, а нацменшини - є! І є маловідомі їхні срані мови!!
Уперше питання мови у нас піднято на рівень закону в УРСР у 1989 році, закон про мови у республіці. І там так само: все-все гарно розпишемо для української, але фактично ми лишаємо російській імперський статус-кво!
Ні, поки ми не вчинимо Мовну революцію, наша рідна Українська мова, мова наших снів і мислення, мова панування в світі у майбутньому, мова пісень, розмов у підворіттях, мова злочинців у тюрмі, мова науки, преси, телебачення та інтернету, одна із офіційних мов ООН - не стане вживаною так!
03.10.2018
Додаток:
Допис 03.10.2014, Андрій Якименко, Фейсбук:
«МОВНА РЕВОЛЮЦІЯ
Держава зняла з черги денної мовне питання.
І це зрозуміло - війна!
Тепер багато хто навіть хизується, що в нас з'явилися російськомовні патріоти і навіть російськомовні "українські націоналісти".
Семен Семенченко, комбат добровольчого батальйону, - як миттєвий приклад.
Але не всім зрозуміло, що українське питання в Україні ніколи не буде вирішено, а російська загроза ніколи не припинеться, без запровадження в усі сфери життя української мови.
Не просто державної мови, тобто мови документів урядових установ, мови діловодства в органах місцевого самоврядування, як тепер це суспільством сприймається спокійно (а двадцять п'ять років тому навіть уряд і парламент України мав російськомовне діловодство).
Запровадження в усі сфери життя країни української мови означає суцільну і безумовну українізацію тих громадян, що не є носіями української мови.
Тобто, створення умов, щоб ніхто і ніде не чув, не бачив, не читав нічого російською - конкуруючою і ворожою нині мовою.
На цей час масово Україні як державі загрожує лише російська мова.
Угорську, словацьку на Закарпатті, румунську на Буковині, як малопоширене явище у масштабах держави, покищо можемо не брати до уваги, але пильнувати слід!
Російську майже всі мешканці України розуміють.
Тому слід прибрати російську з усіх сфер - з вулиць, з радіо, з телебачення, навіть із домівок, щоб її позбутися назавжди.
Мову будь-яку, яку розуміє людина, якою вона мислить, неможливо витурити з мозку, розуміння мови - це довічна властивість, надбана з дитинства.
Тому ніхто з нині українськомовних патріотів, котрі до навернення в українство були носіями російської мови, не зможе забути російської, не зможе російської "не розуміти".
Розуміння російської мови для переважної більшости українських громадян - це вже довічна здатність, аж до смерти!
Але навернені в українство віруючі категорично відкидають подальше існування російської мови не лише в державі, але навіть у своєму мозку, тому поступово набувають українськомовного мислення, не втрачаючи здатности розуміти російської.
Коли держава закінчить цю війну, закінчить перемогою, тоді найпершою державною політикою, крім вирішення економічних питань, стане політика держави у мовній сфері.
І вирішення мовного питання в Україні набуде навіть найголовнішого значення, важливішого за миттєве поліпшення добробуту.
Власне, масове поширення української мови у побутовому спілкуванні і призведе до матеріяльного добробуту всіх громадян, хоч як це нині комусь не є очевидним.
Після війни з Росією, коли державне життя повністю перейде на мирні рейки, напруга та ідеологічний розлам в Україні станеться на межі українськомовні-російськомовні і щороку ця напруга зростатиме і в разі її невирішення може призвести до нового Майдану (мовного), Революції (мовної), можливо до мовно-громадянської Війни.
Не допустити майбутніх масових збурень, що можуть загрожувати українській державності, можемо лише єдиноправильним шляхом - знищити російську мову, знищити матеріяльні носії російської мови (книги, періодику, зовнішню рекламу тощо), припинити громадянам-носіям російської мови до неї доступ (можливо, навіть до російськомовного інтернету), забезпечити новонародженим українцям лише і тільки українськомовне середовище тощо.
Коли Мовна Революція, впроваджена або державою, або народом, переможе, тоді нові покоління українських громадян - дітей у яслах і садках, у квартирах і хатах, школах,згодом у вишах- ПРОСТО НЕ РОЗУМІТИМУТЬ РОСІЙСЬКОЇ МОВИ, яка буде для них іноземною як нині польська, чеська, навіть білоруська тощо.
Тоді ніякий Бєзлєр-Бєс, російський полковник, не зможе просто так вишикувати перед собою райвідділок донбаських міліціонерів для надання їм наказів, бо його мови просто ніхто не второпає.
Саме тоді Росія остаточно програє в Україні, саме тоді ми виграємо цю війну, саме тоді ми остаточно скинемо російське ярмо, коли програє й зникне з України ворожа мова, мова ворожої держави, мова ворожого народу - ненависна і гидка, груба й матюклива, суча і паскудна, собача і смердюча, вже незрозуміла нам російська мова!
Саме тоді завершиться Мовна Революція
03.10.2014».
