МЕЖІ СВОБОДИ*
* допис 28 грудня 2014 року, Андрій Якименко, Фейсбук
Як людина з радянського часу (1965 року народження) я застав пізні Совіти.
Одним навіть не зі спогадів, а логічних висновків з тієї доби було моє усвідомлення, що політикою за умов диктатури і авторитаризму можна було займатися!
Але займатися політикою, громадською діяльністю, бути суспільно активним було можливо лише у межах комуністичної ідеології.
Навіть не обовязково бути комуністом чи комсомольським діячем, просто слід не виходити за ідеологічні рамки, встановлювані компартією, що була тоді єдиною законною політичною організацією минулої держави.
Багато хто з громадян Союзу були, дійсно, політично активними, хоч і не комуністами.
Той, хто геть не сприймав комуністичної ідеології чи Радянського Союзу як держави, той не займався політикою принципово (не вступав до компартії, не виступав на активах і профзборах тощо), або примусово, бо увязнювався тодішньою владою за активність поза межами комуністичної ідеології.
Отже, свобода вибору, свобода дій таки існували за комунізму.
Саме рамки комунізму і були тодішньою межею свободи!
Якщо комуністичну ідеологію вважати Вірою, Релігією, а будь-яка ідеологія насправді є релігією (то й же Націоналізм, Гітлеризм, Права людини, Путінізм є вірою, релігією сотень мільйонів людей!), то незаперечним буде факт, що радянські люди були щасливі й вільні!
Тому, що вони вірили! Вони були свобідні люди комуністичної релігії!
Тепер в Україні, коли за 23 роки ідеологічних пошуків народний загал масово навертається в нову релігію Вільна Незалежна Європейська Українська Держава (поки що нарід побоюється нову свою віру назвати Націоналізмом, чим ця нова віра є насправді) - саме рамки цієї Віри і є теперішніми межами свободи!
Тому всякий той, хто виходить за ці межі - а нині виходом за межі масової віри є, наприклад, схвалювати дії сепаратистів і Росії, заперечувати вступ до НАТО чи ЄС тощо, - той визнається ворогом держави і народу!
Зверну увагу, визнається не законом чи урядовцем, а масовою народною думкою українських громадян.
Націоналізм набирає сил, за ним - майбутнє!
В межах-рамках українського націоналізму, ширше розуміти - в межах українства, народні маси відчувають вітер волі, свободу вибору, свободу дій.
Межі народної свободи - Україна!
Я, як людина Віри в Націю-бога релігії-Націоналізму, щасливий і свідомий того, що
Я - В І Л Ь Н И Й Д У Х О М! Я - С В О Б І Д Н И Й!
03 березня 2016 року (повторна публікація)
Згоден, що свобода в громаді визначається межами дозволеного, які встановлюються громадською думкою. Але ж яка плутанина в термінах! Випадково?
ВідповістиВидалитиТой, хто вірує, тому нема протиріч ні в термінах, ні у постулатах своєї віри. Наприклад, християни чи мусульмани вірять у своє. І кожному з них своя віра є логічною і без протиріч (хоч у термінах, хоч у структурі віри). Але християнин віру в Аллага визнає неправдивою, як і муслім вважає, що християни "не дійшли" до "остаточної" релігії. А жидам з їхнім юдаїзмом, то взагалі ті мусліми з християнами - то ґої, що увірували в маячню. Поширте таке бачення на інші віри, у тім числі на політичні релігії (Націоналізм, Комунізм, Путінізм, Чучхе тощо) і ви зрозумієте, що коли ви не є прихильником іншої ідеології, то в ній ви бачите купу нестиковок, протиріч у термінах, нелогічних висновків тощо. І навпаки, ваша ідеологія є досконалою, логічною, красивою, правдивою тощо. Коли ви зазначили про протиріччя у термінах у моїй статті, то це є доказом того, що ви ще не увірували в ідеологію моєї статті. То не біда. Читайте - увіруєте!
ВидалитиТак-так! Бачу, що не випадково. До плутанини з термінами в статті додалася їх підміна (плутанина) в коментарі. Я писав про плутанину в термінах, а Ви сплутали її з якимось "протиріччям". До чого тут річка? Я, взагалі, нічого не маю проти річки. Якщо ви про суперечність, то й суперечність – це не те саме, що плутанина, тобто не те саме, що підміна одного терміна іншим.
ВідповістиВидалитиБгггггг! Ага, відповідь на кшталт "Вода водяна, масло масляне" (©Алекс Ткач), ха-ха-ха! Все ясно.
ВідповістиВидалитиДовідково:
ПРОТИРІ́ЧЧЯ, я, сер. Те саме, що суперечність. — Ще мчать десь дипкур'єри з важливими паперами, і дипломати намагаються якось розв'язати, відсунути хоч на деякий час протиріччя, але вся країна вже відчуває початок жахливої бійні (Олесь Донченко, II, 1956, 206); Головним соціальним протиріччям сучасної епохи залишається антагонізм між робітничим класом і буржуазією (Наука і життя, 2, 1973, 34); Вова Порада вештався з кутка в куток, зачіпав усіх. Дух протиріччя засів у ньому після зборів (Олександр Копиленко, Тв., 1955, 356).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 320.
Для патріота, що фанатично вірить у свою націю, така легковажність неприпустима. Якщо Ви частину життя провели в СРСР, то мали б знати політику партії на зближення мов. Очолював цей напрямок сумнозвісний академік Білодід. Сліди цієї шкідливої діяльності час від часу трапляються в книгах того часу. Що ж до "протиріччя", то будь-яка людина з елементарними логічними здібностями зможе самостійно дійти висновку, що це навіть не калька з московитськоі, а груба підробка під кальку.
ВідповістиВидалитиНа цьому прощавайте в закритому просторі, але охоче продовжу цю дискусію в коментарях до будь-якої статті, що доступна широкому загалу.
Ну, я ж кажу: ха-ха-ха! Справді!
ВідповістиВидалитиЗа політику комуністів знаю все, батько був комуністом (за партквитком), але не душею, я був комсомольцем з 14 років, навіть на підлітковий стан вірив душею, а у 24 роки остаточно навернувся в ту Віру, яку нині пропагую. Білодіда -русифікатора читав. Тлумачення слова навів вам з нинішнього, сучасного 11-томного академічного словника. І так далі.
Але яке все це має значення (я змушений був відповідати), коли по суті нашої розмови (та який це спір?! так, балачка...) від вас не бачу аргументів по суті? Я ще на початку виявив і вам написав: ви не вірите в те, у що вірю я! То як ми можемо щось обговорювати чи дійти розуміння, коли я "мусульманин", а ви "юдей"? Я же сказав, що "диктатура - зло" (©) є вашою фундаментальною помилкою. Це початок пацифізму. Тому всі подальші переконування, аргументація, етимологія і тлумачення слів - то пуста балачка. Ви З УСІМ , що я пишу, погодитеся, коли увіруєте в мою Ідеологію. Поки цього не сталося, я навіть не бачу підстав витрачати свій час на аргументацію. І погодьтеся, ми з вами загалом однаково мислимо щодо української державности, тобто "однієї крови". А що тоді казати про ворогів?
Тому я й сказав: читайте - увіруєте. А коли увіруєте, то такого діялогу, як ми маємо, не було б, бо ви б з усім би були згодні!
І, до речі, ви ж самі сказали, що в чаті на Еніґмі в нас закрита бесіда. А тут, до речі, все прилюдно.
:)