ТРАГЕДІЯ АНДРЮХИ

ТРАГЕДІЯ АНДРЮХИ

Знаєте, мені шкода Андрія Денисенка, нардепа з 26 виборчого округу Дніпра-міста (місто буде Січеславом!). Він мав славу патріотичного українського діяча ще до війни 2014 року. І тепер має патріотичну славу. Та на лиці цієї слави - масна смердюча пляма співпраці з неукраїнською ПриватКомандою (Коломойський, Корбан, Філатов).

Так, якби не фіндопомога від юдея Корбана (на Ютюбі звіт генпрокуратури про обшук квартири Корбана і знайдені записки) і яскрава тоді, але болотна нині слава "спасітєлєй Днєпра, Атєчєства і прочая-прочая" цієї юдейської КаМанди, то не став би Денисенко депутатом. Пощастило, можна сказати. Увійшов у хвилю людської та тимчасової юдейської підтримки...

Але тупий демонстративний, солідарний Філатовій політиці в парламенті (Філатов тоді теж був нардепом) вихід Денисенка з фракції БПП, від партії якої ("Солідарність") Денисенко став депутатом, мене надто здивував. "Що ти робиш?! - подумки кричав я Денисенку, - Ти поставив хрест на своєму політичному житті!!".

Я писав статті, досить дошкульні, та правдиві, про Андрія Денисенка весь цей час (2014-2018). Денисенко навіть самовидалився з моїх Фейсбук-друзів. Тепер я пишу більше позитиву про Андрія, бо він справді став "нормальним парубком": порвав з Корбаном, Філатовим, подав проект закону про Січеславську назву области... Якщо блудний син, розтринькавши батькове майно і гроші, голодний, босий, голий повернувся до рідної домівки, ми, як у тій притчі з Біблії, з радістю зустрінемо "того, хто був пропав, але з'явився" (©).

І як тоді, в 2014-му, так і нині я знаю, що Андрія використано як відомий виріб юдейською діяспорою міста на Дніпрі-ріці. Тепер корбано-філатівські тролі, подібно до ольгинських на Мордорі, пишуть про Андрія Денисенка брудну гидоту, створюють брехливі сторінки у соцмережах ніби від нього - є світлини, дописи, брехливі вигадки з життя, неправдиві і брудні "Денисенкови" цитати...

І вийшло як після Полтави, битви 1709 року: "Спасіба, хахльонок!" - і плескають по плечу, і дають целковий за послугу...

І все це почалося... з імені "Андрюха". Філатов писав ще перед виборами 2014 року: "Ґєна, Іґорь Валєрьєвічь", але - "Андрюха".

От тоді я й зрозумів яку ролю відводиться Андрію Денисенку...

На жаль, тоді не бачив, і не хотів, усього того Денисенко...

19.10.2018

Додатки:
1. Допис  "Давай, Андрюхо!", 19.10.2014.
2. Скрин з коментарями до мого допису 19.10.2014.

«Давай, Андрюхо!*

* допис 19.10.2014, Андрій Якименко, Фейсбук

Я не читаю Бориса Філатова навмисне. А що там читати - його хвалькуватість і зарозумілість? Але коли у публікаціях Фейсбук-друзів бачу перли від Боріскі, інколи отримую аж задоволення.
От і щойно мені перепоширили, як Філатов називає всіх героїв.
Перелік багатьом нічого не скаже, крім "усіх відомих" Ігоря і Гени.
Хто вони такі, може, бомжі із п'ятого під'їзду, хтозна... Прізвищ "Игоря и Гены" не наводить пан Філатов.
А от "Андрюха Денисенко" - мені знайомий чоловік.
Як кажуть, Філатов оцінив кандидата у парламент Денисенка по-фрейдівському: що в умі, те на язиці!
Ну, і який же герой тоді у Філатових вустах цей Денисенко, коли він Андрюха?
Ще у середній школі ми вивчали як листи до Грозного писали:
"Я, недостойный пёс смердящий, Петрушка, холоп и сын холопский, бью тебе челом, Иоанн Васильевич!..".
Денисенко називає Філатова другом (див. Денисенків Фейсбук).
Гм... "Добрі" ж друзі в Денисенка...
Лишається лише гукнути:
Давай, Андрюхо! Дружи й далі!».