МІЙ ФЕЙСБУК 08.08.2014

МІЙ ФЕЙСБУК 08.08.2014

СПІРНИЙ ПОЕТ

СПІРНИЙ ПОЕТ

Змітрок Бядуля - це літературне псевдо Самуїла Єфімовіча Плавніка. Білоруси хочуть його останки перенести з Казахстану до Білорусі. Наш, мовляв, білоруський поет. І згодом білоруси поплатяться за свою недалекоглядність. Тому, що жиди цілком справедливо вважають, що Плавнік - то жидівський талант. Так, жив у Білорусі. Ще з епохи Речі Посполитої - тодішньої польської імперії - жидів багацько було в Польщі. Он в Україні досі маємо місто Жидачів на Львівщині. Тож зовсім не дивно, що Плавнік, хоч і мав жидівське походження, розмовляв і мислив білоруською. Згадайте, що західноукраїнські жиди до приходу Совітів не знали російської, лише українську (як "діялект" польської) та польську літературну мови. Тому, коли настане для жидів слушна нагода, ними буде оголошено, що білоруську мову розвинув їхній одноплемінець. Ну, як нині в Ізраїлі свято вірять, що Жаботинський, член уряду УНР, "створив малоросам Україну"...

Білоруси, навіщо вам "білоруська Умань" в Білорусі? Облиште цього спірного поета степам Казахстану!

13 серпня 2017 року

ЗАПРАВКА В СІЧЕСЛАВІ

ЗАПРАВКА В СІЧЕСЛАВІ

Ось, не зміг пройти повз цю заправку.

Знімковано у Січеславі (нині тимчасова назва - місто Дніпро). Це - Національна ідеологія! Заправка недержавна. Ніхто з державних органів, урядовців-посадовців, ніхто з міської влади не вказував приватному підприємцеві намалювати свій патріотизм на стіні автозаправки!

Це - націоналізм народу, народний Націоналізм!

Саме це - наше майбутнє! Саме тому ми переможемо Росію!

На світлині:
Автозаправка, вулиця Івана Езау (колишня Булигіна), м. Січеслав (поки що місто Дніпро), Дніпропетровська область, Україна.
Знімкував 10 серпня 2017 року Андрій Якименко.

13 серпня 2017 року

ДВІ ЦИТАТИ З БУТКЯВІЧУСА

ДВІ ЦИТАТИ З БУТКЯВІЧУСА

Аудрюс Буткявічус - литовський політик, один з учасників литовського національного руху “Саюдіс” (1992-1993), перший міністр охорони краю (міністр оборони) Литви. За освітою - лікар-психотерапевт, займався дослідженнями в галузі психологічних воєн. За його плечима, окрім керівництва міністерством оборони, депутатство у литовському Сеймі, навчання та стажування у Королівському коледжі Лондона в департаменті військової освіти та в інституті імені Альберта Ейнштейна в Кембриджі.

Інтерв'ю з Буткявічусом прочитав з цікавістю. Є там і міфо-белетристика (журналіст ніби вважає, що Буткявічус був впливовим діячем-натхненником двох українських революцій 2004 та 2014 років, що просто смішно). Є і шкідливий будь-якій державі і народу космополітизм (ідеї повної свободи особистости від держави, всесвітній глобалізм тощо).

Але є у відповідях литовця і розумні зерна міркувань, які ми, українці, можемо узяти на озброєння в ідеологічній боротьбі проти Росії.

Ось вони, ці дві цитати з інтерв'ю Буткявічуса, які мені найбільш припали до душі:

Аудрюс Буткявічус:

1. "Мой единственный совет: горячим железом выжигайте идеологические штампы врага, следите за словами, которые употребляете, - не проник ли путинский пропагандист в вашу логику, контекст, в оценки происходящего. Все остальное придёт само собой".

2. "Восьмого марта 2014 года, когда они брали Крым, у вас практически не было возможности сопротивляться. И вот в такой ситуации, когда они уже думали: все, дело в шляпе, появились ребята, которые участвовали в Майдане. Молодежь, которая до этого смотрела на все военные дела чуть ли не с презрением, эта молодежь вдруг поняла, что нужно обучаться… И хотя вы большая и мощная страна, в тот момент не было инструкторов, не было политических решений, политическая власть была размыта. И когда я видел, как ваши полковники из спецназа сами проделывали сержантскую работу и обучали этих семнадцати-восемнадцатилетних парней, которые потом составили костяк ваших добровольческих структур… Вот это было зрелище, которого я никогда в жизни не забуду. Понимаешь, ваши полковники, уже моих лет, сами ползали, показывая примитивнейшие приемы вашим молодым парням и не стыдились это делать. Ваш народ смог в нужный, решающий момент включиться в сложные политические процессы, появилась воля к свободе, к самозащите и вы поломали планы противника. Вот почему я говорю, что Украинский народ зрелый и достоин своей свободы".

"День", 07 серпня 2017 року

http://m.day.kyiv.ua/uk/article/top-net/audryus-butkyavichyus-pochatok-maydanu-ce-sprava-ruk-rosiyan-ros

На світлині:

Аудрюс Буткявічус

11 серпня 2017 року, Андрій Якименко

МАРІУПІЛЬСЬКИЙ ЩОДЕННИК. АЗОВСЬКЕ НЕБО

МАРІУПІЛЬСЬКИЙ ЩОДЕННИК. АЗОВСЬКЕ НЕБО

Наприкінці липня 2017 року пробув разом із сином Богданом (23 роки) у Маріуполі, Донецька область. Поєднав родинні зв'язки з відпочинком. У Маріуполі живе мій 2-юрідний брат Сергій Сімцов (55 років), небіж (племінник) моєї мами (76 років). Моя мама Любов і Сергіїв батько Василь є рідними братом і сестрою. Василь Сімцов, мій дядько, вже кілька років як помер.

Тиждень відпочинку в Маріуполі (24-28 липня 2017 року), прифронтовому місті, надав мені і синові багато кіно-фото матеріялу.

Тому розпочинаю цикл дописів під загальною назвою "Маріупільський щоденник".

На світлинах:
Азовське море, Азовське небо, селище Мелекине, 20 км на захід від Маріуполя, Донецька область, Україна.
Знімкував 26 липня 2017 року Андрій Якименко.

Люблю простір і безмежжя, небо, хмарки, море, сонце!
:)

07 серпня 2017 року