Перекласти (Translate)

28 вересня 2018

І ЩЕ РАЗ ПРО ІНТЕЛІГЕНТСЬКУ ГНИЛЬ

І ЩЕ РАЗ ПРО ІНТЕЛІГЕНТСЬКУ ГНИЛЬ

"Гнила інтелігенція" (©Ленін)

Бачу, у Мережі пішла хвиля позитиву та поширень дописів, ідей Ірини Фаріон-2. Ну, тобто письменниці Лариси Ніцой. Ну, от завжди Ніцой і Фаріон своє писали, а тут народу раптом ніби щось нове з'явилося...

Га, а що таке, люди? Чим вам погана була Фаріон і добра є Ніцой? Обидві ж кажуть ті ж самі національні святі речі! Обидві викривають москвофільство, викидають кислу кашу із голів тупого обивателя! А-а-а, дозрів обиватель уже до українства? Отак стадо малоросів, тільки втративши своїх дітей на фронті, на Донбасі, доперло, довбні, що кричали їм Касандри!..

Так от, до останнього допису Лариси Ніцой про "95 Квартал" Вазелін'ського. Зняв на єБенині гроші 95 Квартал фільмик з висміюваннями української мови. І ніби щойно всі побачили, що КВНівці - тю-тю, поїхали з глузду! Досі їм аплодували за москвороті тупі жартики про стрибаючих хохлів, а тут доперло...

Але ж насправді всі вони - зелінські, КВНівці, кузьми, ніноматвієнки, анілораки, козловські і вакарчуки, додамо "спортових хлопаків" цих усиків - вся ця погань як була гнилою, гниє й досі і зійдуть у труну гниллю! Це - гнила інтелігенція, яких Ленін не любив, а тому любив стріляти!

Нема в нас у державі ідеологічного контролю, тому ця гниль розкидує і кидатиме й далі свої спори-віруси в народ...

Стривай-стривай, - завиє радісно якась сволота, - та ж ти сам, Якименко, є інтелігент, юристик йо...грьобаний (й таке мені писали)! І твоя Ніцой із Фаріонкою - теж письменниці й філологині! То всі ви, - висере сволота, - теж інтелігенція гнила!

Так-так, - скажу я цій сволоті, обивателю тупому, - якименки, ніцої, фаріони - Інтелігенти, бо говорять святі речі! А твоя, сволото, гниль інтелігентська - як вибоїни, ями і каміння на швидкій дорозі до вкраїнської Вкраїни!

28.09.2018

27 вересня 2018

І МІЙ ДЕНЬ ТЕЖ

І МІЙ ДЕНЬ ТЕЖ

Нині День вихователя, 27 вересня, щороку. Вважається святом усіх вихователів та всіх дошкільних працівників. День неофіційний, але від цього не менш важливий.

Еге, було таке в моїм житті... З 19 років і аж до десь 26 (нині мені 53) щороку (здається, є один виняток) їздив працювати в піонерські табори. Тоді ще існував Союз і "всьо лучшеє - дєтям". Спочатку їздив як вожатий, згодом вихователем.

Першого разу, коли я був на 2 курсі Університету (19 років віку, 1984 рік), мусив їхати і зміну (4 тижні) бути піонервожатим, для оцінки з педпрактики. Поїхав примусово, навіть не хотів, та мусив...

Крим, Євпаторія, піонертабір "ім. Юрія Гагаріна" (майже завжди був "Гагарін", під кінець уже були "Алые паруса"). Дали мені загін 10-12-річних дітлахів (30 душ...), наді мною вихователька (тітка десь під 40 років, гм..., то я нині дядько? ги!), я в червонім галстуці (ну, піонервожатий же!). Ранкові і вечірні лінійки, удень Чорне море (два рази на пляжі, всім дітям бути у панамках!), сонний час (усім дітям спати!), п'ятиразове харчування (боже!), день (увечері) кіно, день (увечері) дискотека, потім аж до 23 години (а було й до півночі), коли діти сплять, ти сидиш з іншими вожатими на нараді у начальниці табору (сувора така радянсько-комуністична жінка), розбираються "польоти", а ти куняєш, тебе хилить в сон...

І я... полюбив таку роботу! А що треба? Юність, молодість, засмага, Крим, море Чорне (не Азовське ж!), дівчата, флірти (інколи любов) і дискотеки! А між цими розвагами, як доважок, ще й чужі діти (почав з 10-літніх, мав і 16-17-літніх), досвід виховання й педагогіки. Безкоштовні екскурсії-походи, безкоштовне харчування-проживання, та ще й така-сяка зарплата! І я щороку їздив працювати в табори, аж до розвалу Союзу.

Востаннє був я вихователем в "Алых парусах" у Євпаторії, у червні-липні 1989 року.

Е-е-х, де мої роки юнацтва!..

Тому День вихователя - і мій день!

27.09.2018

26 вересня 2018

РАШИСТ СТАВ НАШИСТОМ

РАШИСТ СТАВ НАШИСТОМ

Український (ж)опозиційний нардеп Мура-єв (мура якась...) створив і зареєстрував у Мін'юсті України політичну партію "Наші". Ну, цілковито здер з російського, вже давно існуючого, зразка "Наши".
Вже й не ховаються, суки...

26.09.2018


ТУПИЙ, ЯК ВАЛЯНОК, ''ПОЛІТИК'' ))

ТУПИЙ, ЯК ВАЛЯНОК, ''ПОЛІТИК'' ))


ЗА ПОРОХА!

ЗА ПОРОХА!

Хто мене читає з 2014 року, то знає, що починав я писати про новообраного 25 травня 2014 року Президента України Порошенка від легкої дружньої критики через нейтральну стриманість до позитивної оцінки цього поправді історичного діяча сучасної української епохи.

Ця еволюція моя була зумовлена спостереженнями зі сторони українського націоналіста, державника за кроками і вчинками Петра Порошенка. І ще у час, коли в інтернеті, соцмережах, в людських колективах було добрим тоном копнути "Пєцю", "баригу", "шоколадника" (аж до кінця 2017 року), я заперечував "народові" (читай: тупому обивателю), що ви дивіться на державні вчинки президента і не оцінюйте його за вибитим вікном під'їзду.

Тепер, уже наприкінці 2018 року, широкий люд країни починає прозрівати й бачити, що "шоколадник і барига" не продав, не здав державу, що він воює і на фронті, і в ООН.

У кожного було своє уявлення якого президента мати, коли агресор (Росія) верещав про хунту і фашистів в Україні. Московські пси і українські барани хотіли оголошення війни Росії, через ноту дипломатів, офіційно, щоб з шашками летіти на танки і закидАти всі російські гради шапками. Але тоді з ким вести мову Америці, Європі, всьому світові, коли б не провели ми президентських виборів? З махновцями, ярошами, тягнибоками?

Мені ніхто так повністю і не подобався зі всього списку кандидатів. Але я віддав голос Порошенку. Тому, що я нутром, інтуїтивно відчував, що цей "рошен" хоч трохи має клепки в голові. І день за днем від часу виборів я бачив як ламає Путіна Петро! Я бачив як міцніла Армія, як били ми Росію не лише під Маріуполем, але й дипломатичним боєм. І настав час (приблизно під кінець 2015-початок 2016 року), коли я написав, що Порошенко - це Богдан Хмельницький нашої епохи. Тепер це бачить і народ!

Порошенку нині виповнилося 53. Привітаймо Президента нашої Держави! І коли у березні 2019 року ви задумаєтеся за кого вкинути свій бюлетень, то подумки огляньте ті 5 років, що відділяють нас від прірви, у яку штовхали Україну і Росія, і місцеві корисні ідіоти Кремля, і до тієї сили - мілітарної, дипломатичної, авторитетно-світової - яку уже (уже!) здобула Україна!

За Пороха!

26.09.2018