Перекласти (Translate)

29 січня 2020

ЗГАДАЛИ ПРОПАГАНДУ...

ЗГАДАЛИ ПРОПАГАНДУ...

Нарешті в Україні згадали таке явище і слово - пропаганда. Поки що на рівні патріотичних громадських організацій, а не на рівні держави, на жаль. Але це тільки початок, на щастя.

А я ще пам'ятаю, коли і до війни 2014-го року і коли війна вже почалася, наші блогери, урядовці, активісти патріотичних буревіїв розривали собі голосові зв'язки та ламали пальці об клавіятуру, нестямно верещали як свині недорізані, що от у Мордорі блядському - там пропаганда, а от у "нашій рідній солов'їній Україні" - ще візьміть, зарюмсайте!.. - має бути свобода слова! Ми ж не путінці якісь, ми європейці! Ще б, йолопи, сльозу пустили б по розірваних від вереску щоках!..

Навіть коли призначили у 2014 році - ще на початку війни! - цю наволоч Стеця керувати пропагандою в державі міністром МІП (міністерство інформаційної політики) - і там справу завалили! Бо сцикливо не наважувалися промовити єдине слово  -  п р о п а г а н д а!!

Нам не потрібна оманлива свобода слова! Цю фразу вигадав нам ворог! Нам потрібна пропаганда! Своя, наша, українська, Національна Пропаганда!

"У чужому краю
Не шукайте, не питайте
Того, що немає
І на небі. А не тілько
На чужому полі.

В своїй хаті своя й правда,
І сила, і воля!"
(Тарас Шевченко, "І мертвим,і живим, і ненарожденним...", 14 грудня 1845 р., В’юнище).

Так! Ви чуєте, блогери, націоналісти і державники (байдуже на яких посадах)!? Нам потрібна наша Правда, нам потрібна наша Пропаганда!!

27 січня 2020 року АрміяInform після дослідження заявила, що 6,3 % військовослужбовців ЗСУ стають об’єктами ворожого інформаційно-психологічного впливу. На цих солдатів, офіцерів, що тримають фронт у шанцях, бліндажах діє пропаганда!! Ворожа пропаганда! І саме ця 6,3-відсоткова військова наволоч віддала голоси Зеленському... Що́ вам, фронтові тупі бляшанки з наповненням з Кремля, поганого зробив тодішній Порошенко-президент?! Він армію підняв, а ви, якими б тільки українським Смершем (смерть шпигунам!) і займатися, тепер доперли що́ вам робить Зеля-ухилист?!

На сьогодні українську пропаганду, правду, український погляд на події показує не Україна як держава, а незначна кількість патріотів, активістів, блогерів, деякі народні депутати. Це вкрай неправильно! Нас має бути сотні тисяч тих, хто будь-яку подію витлумачить українсько-ідеологічно!

Нам потрібне Міністерство Пропаганди, нам потрібні не журношльондри, що упарюють ворожу "правду", нам потрібні журналісти-пропагандисти!! Як це було у гітлерівському Третьому Райху, як це було в часи Совіцького Союзу, як це робиться і нині у ворога - в Росії!

І тоді замість ворожого окозамилювання "свободою слова", якою зловживають "українці" блогери, політики Шарій, Дубінскій, Бужанскій, Медведчук, Зеленсько-Коломойські боти, інші - несть їм числа! - ми матимемо український погляд на події, ми дамо Армії наказ не на "розведення" (читай - на відступ), а - "На Москву!"!!

29.01.2020
©Андрій Якименко

Додаток:
Ось що я писав про пропаганду у 2015 році (Андрій Якименко, 23.04.2015, Facebook):

«Єдиний спосіб - пропаганда!

23 квітня 1656 року Собор церковних ієрархів Московії постановив відлучити від церкви всіх, хто хреститься двомя перстами. Почалося жахливе гоніння на "двоперсних", їх убивства і спалення.
Досі в Росії хрестяться пучкою.

Нині у це просто неймовірно повірити: розкол у суспільстві спричинив спосіб складення своїх пальців під час осінення себе хрестом! Ну, здавалося б, яка різниця - осінив ти себе двома чи трьома, зібраними у пучку, пальцями? Але, ні! Це є дуже важливим для виявлення ворога! Перехрестився двома пальцями - ти ворог, тебе чекає вигнання до Сибіру, а то й смерть!

Коли міркую над такою людською природою, то не можу не погодитися з думкою: а людство таки не змінилося! Кожна епоха визначає свої "способи осінення хрестом".

Ну, от візьмімо мусульманство, іслам.
Мусульманський піст - це щось геть відмінне від християнського посту.
Мусульманам не дозволено вживати питво та їдло від сходу до заходу сонця - піст! А вночі - будь ласка, навіть м'ясо, то не гріх! Чи християнська віра визнає таке "постіння" постом? Звісно, ні. Звідси - розкол людства на західний (християнство) і східний (іслам) світи...
А все чому? Не домовились, коли можна попоїсти...

Сучасна аналогія - Україна.
Лавров, міністр закордонних справ Росії, обіцяє Україні мир, коли ми припинемо українізацію та федералізуємо державу. Він висловив бажання проросійської п'ятої колони в Україні і т.зв. ватників: ні - українській мові, так - посиленню провінційної влади. Та яка різниця, ватники, якою мовою вам розмовляти? Але ні, для ватника Київ - не авторитет, і мова українська - як ворожий спосіб осінення чола. Звідси - розкол, війна і триколори.

Кожна епоха має свою віру. Тому переконати тих, хто не любить Україну, неможливо! Їхня віра є така - нелюбов до України. Їх можна лише вигнати з країни чи убити! Так, саме за те, що "хрестяться двома перстами"!

Ось чому ніякі пояснення для п'ятої колони, з економічними розрахунками про заможне життя в Європі, для ватника - не аргумент. В Росії йому краще, бо він глибоко у цьому переконаний, він вірить у це!

Якби у нас, в Україні, раніше відбувся "церковний собор", що визначив би як "хрестити чоло", то, мабуть, і Крим би був наш, і війни б на Донбасі не було...

Виправити все це треба пропагандою!
Держава мусить навернути громадян в однакову віру, в єдине розуміння "посту", в єдиний спосіб "як хреститись"!

23 квітня 2015 року
©Андрій Якименко»

28 січня 2020

З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ, ОУН!

З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ, ОУН!

Уроди́ни ОУН: 28 січня 1929 року.

28 січня 1929 року у Відні розпочався 1-й Конгрес українських націоналістів, на якому було створено ОУН - Організацію Українських Націоналістів.

Нині, на жаль, нема при владі в Україні націоналістів. Псевдонаціоналісти зі Свободи, Нацкорпуса, Правого Сектора та подібних малоросійських "теж-укра́інскіхъ" організацій допомогли Москві скинути з посади президента-державника Петра Порошенка. І до влади привели кремлядь зелену - пісюніста жидо-Шмарклю...

Якби існувала справжня ОУН, то цих тупих малоросійських баранів з перелічених та неназваних "націоналістичних" організацій було б розстріляно! І якби я не стріляв, то б набої подавав!

ОУН мала на меті створити Українську Самостійну Соборну Державу (УССД). Нинішні ренегати-"теж-націоналісти" все зробили, щоб УССД у первісному вигляді сучасної України не відбулася...

Втім, Історія викине - і вже швиргонула! - цю хохло-наволоч, цих "націоналістів" до помийної ями! Здохніть, малоросійські суки і паскуди!

Хай живе свята ОУН!

ОУН жила, ОУН жива, ОУН буде вічно жити!

28.01.2020
©Андрій Якименко

24 січня 2020

СТРАШНИЙ ГЕРБ

СТРАШНИЙ ГЕРБ

А мені сподобалася історія про "терористичний тризуб"!

Британська поліція у січні 2020 року випустила службовий поліційний посібник екстремістських та терористичних знаків і символів, куди з понад десятки-сотні усіляких свастик і хрестів занесла і зображення українського Малого герба як символ тероризму.

Звісно, коли наші взнали, то здійняли лемент, що, мовляв, не може герб країни бути в цьому посібнику як екстремістський знак. Наші дипломати разом із британськими колегами відвідали головну поліцію Британії. Порозумілися. І тризуб-герб було прибрано з посібника.

Поліцейські вибачилися і виправдались тим, що Тризуб часто-густо використовують екстремістські групи в Україні. Ну, крім державних органів, у нас, правда, націоналістичні організації (УНА-УНСО, Правий Сектор, ОУН, КУН і так далі) вживають український Тризуб-герб на прапорах і партійних бланках.

До речі, історично перші тризуб почали вживати саме ми - патріотичні організації. У 1990-2000 роках я був у керівництві Кам'янської УРП (Української Республіканської Партії) та потім очолював у Дніпропетровській області обласну ДСУ (партія Державна Самостійність України). І ми навіть на печатках УРП і на бланках ДСУ вживали тризуб - стилізований, а також схожий на нинішній державний. А Держава тільки згодом взяла Тризуб як свій Герб (постанова Верховної Ради України 19.02.1992 про прийняття Тризуба державним Гербом України).

Тому шкандаль із Тризубом нам неприємний. Ще б пак, прирівняти Україну до ІДІЛ чи Талібану! Але цікавий. Адже і Тризуб, і Україну знову згадано у світі! Хоч так ми перебили повний провал Зеленопрезидента Шмарклі в Ізраїлі й швейцарському Давосі!

24.01.2020
©Андрій Якименко

16 січня 2020

ПАМ'ЯТАЙМО КІБОРГІВ БЕЗСМЕРТНИХ!

ПАМ'ЯТАЙМО КІБОРГІВ БЕЗСМЕРТНИХ!

16 січня - День пам'яти захисників Донецького аеропорту (ДАП).

Сьогодні, 16 січня, і щороку, вшануйте пам'ять Кіборгів безсмерних - захисників Донецького аеропорту!

З історії назви кіборгами захисників ДАП:

©Ірина Батюк, 19.12.2017, «"Кіборги": дві легенди виникнення назви»
(http://m.expres.ua/#!/n/277243):

«Слово "кіборги", яким українці звикли називати оборонців Донецького аеропорту, ще більше стало сприйматись як синонім мужности і сили нашого воїна. 

А колись поняття "кіборг" використовували лише у медицині й техніці, називаючи так біологічний організм, що містить механічні або електронні компоненти, і в науковій фантастиці для позначення вигаданої істоти, напівлюдини-напівмашини.

Як це слово прийшло в нашу мову? Чому захисників Донецького аеропорту почали називати кіборгами? Розпитуємо Івана Ціхоцького, мовознавця, Василя Павлова, історика, та Олександра Животовського, одного із захисників аеропорту. 

І.Батюк:
- Звідки узялося слово "кіборг"?

І. Ціхоцький:
- Першими термін cyborg (скорочення від cybernetic organism, кібернетичний організм) вжили у своїх футурологічних статтях американські вчені-нейрофізіологи Клайнс і Клін. Це було на початку 1960-х років. Слово дуже швидко здобуло світове визнання, чому неабияк посприяла його популяризація у науково-фантастичних жанрах. В українську мову слово "кіборг" потрапило, мабуть, у середині-другій половині 1980-х через посередництво американської кіноіндустрії, яка вдало культивувала образи людиномашин (блокбастери "Термінатор" чи "Робокоп").

І.Батюк:
- А чому захисників Донецького аеропорту почали називати кіборгами?

В. Павлов:
- Є дві легенди щодо виникнення цієї назви. За першою захисники аеропорту самі почали так називати себе, бо своїм виглядом і діями були схожі на героїв бойовиків кінця 1980-х-початку 1990-х років. За іншою легендою це слово щодо наших бійців вжили вороги. Після декількох тижнів запеклих боїв за аеропорт із застосуванням "градів", важкої артилерії вони так і не змогли вибити наших воїнів з аеропорту. Тоді було перехоплено декілька розмов по радіозв’язку сепаратистів і російських військовиків. Вони казали, що не розуміють, хто їм протистоїть, що це за істоти, чому їх не беруть гармати, як вони виживають після таких сильних обстрілів і знову відкривають вогонь. Мовляв, "це не люди, це кіборги".

І. Ціхоцький:
- Наприкінці вересня 2014 року у медія та соцмережах це слово починають вживати на позначення бійців різних підрозділів ЗСУ - захисників ДАПу. Назвисько швидко стало популярним, у новорічному вітанні українців 2015 року його згадав і президент Порошенко. А на початку 2015-го мережевий онлайн-словник сучасної української мови та сленгу "Мислово" визнав лексему "кіборг" словом 2014 року.

І.Батюк:
- А як суспільство і самі воїни сприйняли таку назву?

В. Павлов:
- Позитивно. Військові почали пишатися такою назвою, створювали спеціальні шеврони. Тепер "кіборг" - наче бренд, горде звання!

О. Животовський:
- Спочатку ми навіть не знали, що нас так називають. У ЗМІ постійно лунало: "кіборги", "кіборги"... Ми дивилися новини і думали: "Хто це такі?". А потім виявилося, що то російсько-терористичні бойовики назвали нас надлюдьми, кіборгами за витривалість і незламність. Мабуть, думали, що образять, але їм це не вдалося. Це слово стало символізувати цілу сторінку сучасної української історії»
©Ірина Батюк, 2017.

Довідково від Андрія Якименка:
Кількість днів оборони радянських міст від німців, Друга Світова війна:

Мінськ: 25-28 червня 1941 (4 дні)
Брестська фортеця: 22 червня -30 червня 1941 (9 днів)
Смоленськ: 10 липня-5 серпня 1941 (26 днів)
Новоросійськ: 19 серпня-26 вересня 1942 (38 днів)
Тула: 24 жовтня-5 грудня 1941 (42 дні)
Одеса: 5 серпня-16 жовтня 1941 (72 дні)
Київ: 7 липня-26 вересня 1941 (81 день)
Мурманськ: 28 червня-30 листопада 1941 року (155 днів)
Сталінград: 17 липня 1942-2 лютого 1943 (200 днів)
Москва: 30 вересня 1941-20 квітня 1942 (202 дні)
Севастопіль: 30 жовтня 1941-4 липня 1942 (247 днів)
Дім Павлова у Сталінграді: 23 вересня-25 листопада 1942 (58 днів).

Донецький аеропорт тримався 242 дні (26 травня 2014-23 січня 2015)...

Коли ми звільнимо Донецьк, ми аеропорт назвемо ім'ям Кіборгів-Героїв, встановимо в аеропорту пам'ятника Кіборгам і відкриємо прямо у будівлі аеропорту Музей оборони ДАП від російських загарбників. Ми будемо наступні покоління виховувати на прикладі Героїв-Кіборгів!

Слава Кіборгам-Героям!
Вічна пам'ять всім полеглим за незалежність України!
Ми переможемо Росію!

16.01.2019
(публікація минулого року, нині роблю повтор)
©Андрій Якименко

ПРО КОТИКІВ ПОЛІТИКІВ ТА ІДЕОЛОГІВ

ПРО КОТИКІВ ПОЛІТИКІВ ТА ІДЕОЛОГІВ

Дмитра Корчинського вважаю ідеологом. Крім того, що він блогер і колишній всеукраїнський голова УНА-УНСО. Тобто, він є й політиком. Отже, Корч має весь той політичний набір, що і я.

Слід сказати, що з ідеологом Корчинським я не завжди згоден. Хибить часто-густо він в ідеології своїй. Та й у практичній політиці він має багато неприйнятних мені вчинків, що принесло йому славу провокатора та агента ФСБ.

Ну, згадаймо його поїздки до Москви років зо двадцять тому та спільні мітинги з рашистами. Корч то пояснював, що от, мовляв, нумо створíмо велику спільну державу українців з москалями замість Союзу, що розпався, але столицею у тій державі буде Київ. Тамтешні москалі, такі ж маргінали як і Корчинський, тоді були ніби не проти.

Я, до речі, сам є імперським націоналістом і хочу, щоб Український Гетьманат був від Ла-Маншу до Аляски, і щоб столицею у тій імперії був Київ. Але одна річ ідеологія, а інша - спільні заходи із ворогом, коли ти ворога ще не здолав! Дмитро Корчинський тоді цього не розумів, а, можливо, і сьогодні.

І от сьогодні у Корчинського у його Телеґрам-каналі побачив як він сумує за своїм котиком, який давно вже у раю. Цікаво. Корч розкрився невідомою мені досі гранню. Отже, Корчинський - не собачник, а котофан!

Той, хто має кота чи кішечку, і хто собаку - люди різні! Це - історико-психологічний факт! Нам Дюма у "Мушкетерах" це добре показав. І це не жарт, а справжнісінька історія Європи!

У середньовічній Франції кардинал Католицької церкви Рішельє (роки життя 09.09.1585 - 04.12.1642) полюбляв котиків, тримав їх на руках і гладив-пестив. А його опонент король Людовік 13-й Справедливий (роки життя 27.09.1601 - 14.05.1643) полюбляв собак. Звідси їхня різна вдача, несприйняття одне одного і протистояння. Кардинал був крицею, Людовік тюхтієм проти кардинала. Франція згодом вилонила Наполеона тільки тому, що сотні років панувала у Європі. А підмурівок тої міці заклав кардинал Рішельє, який мав котиків і дуже їх любив!

А Гітлер, до речі, полюбляв собак. І мав свою улюбленицю німецьку вівчарку Блонді, яку він, щоправда, сам отруїв ціяністим калієм, перевіряючи надійність для себе цієї смертельної отрути. Гітлерів вислів, який Совіти витлумачили як кровожерність - "Що більше я пізнаю людей, то більше я полюбляю собак!" ©Адольф Гітлер - чистісінька правда! Я сам про це читав у біографів Гітлера (не хвилюйтеся, то був переклад з англійської, там усе правдиво). Але то було сказано Гітлером спересердя вже наприкінці Другої світової війни (у квітні-травні 1945 року), коли Гітлера один за одним зраджували його багаторічні партійні та державні соратники, його маршали і генерали. Гм, так і думаєш, що Гітлер програв, бо був собачником. А от якби він полюбляв котів...

Моя дружина Наталка каже, і я з нею згоден, що котофани є такими ж незалежними й твердими, впертими, як і представники родини котячих (котики чи кішечки, леви чи гепарди, пуми, тигри тощо). Це природа їхня, генетична вдача. Спробуй наказати щось котові - де там! Це вони нам дозволяють з ними жити, а не навпаки, як стверджує телеканал Е́німал пле́нет (Animal Planet - Планета тварин), ги-ги. А от люди-собачники - м'які та доброзичливі, як і їхні песики-собачки - друзі людини. Собака завжди буде другом, радше приятелем чи навіть слугою на побігеньках у людини. А кіт чи кішка - тільки соратником, незалежним членом сім'ї, який вимагатиме й доб'ється до себе поваги, а не панібратства!

І головне, що можна не тримати собаки чи кота, але фактично кожен з нас належить до своєї величезної частини Людства - до котофанів чи собачників! Я сам не знав, що я котофан, а не собачник. Я взагалі над цим і не задумувався, бо з дитинства ми, містяни у квартирах, не мали ні собаки, ні кота. Наш теперішній котик Кузя - то нам з дружиною був такий спадок від мами Олі, моєї тещі, Наталчиної мами, що померла два роки тому. Саме мама Оля і назвала котика цим ім'ям Кузя. А Кузю ми з Наталкою купили мамі Олі, бо вона все життя у хаті, що на околиці міста, тримала котів, попросила собі такий подарунок. Кузі йде уже десь 15-й рік. Старенький дідуган цей Кузя на котячий вік. Продали нам його як перса (а ми хотіли персидського кота). Обманула нас, неграмотних, на котячій виставці на Робітничій вулиці в палаці культури заводу Південмаш у тодішньому Дніпропетровську продавчиня. Тоді цей котик коштував 150 гривень, і я пам'ятаю, що то була немала сума для мене, тодішнього бюджетника з облдержадміністрації (а згадайте тодішній доляро́вий курс!). Але, як котик Кузя підростав, ми виявили в його зовнішності й поведінці "неперсидські" риси. Ми погортали довідники котів, понесли котика до ветеринара, і визначили - це не перс! Ні, британську довгошерсту блакитну Кузину породу ми теж прийняли залюбки, ги-ги.

Ось на світлинах наш Кузя - повноправний член сім'ї! А у Дмитра Корчинського, як бачу, був чистокровний британець. Теж ця порода мені подобається своєю незалежністю, пихатістю та... "котячістю" своєї вдачі!

На світлинах:
1. Кіт Дмитра Корчинського, британець (кіт британець, Корчинський українець, ги). Ім'я Корчинського кота, напевне, є родинна таємниця, ги.
2. Котик Кузя, порода британська довгошерста блакитна. На березі Азовського моря, Бірючий острів, серпень 2018 року. Спекотно, котика охолоджували пляшечкою крижаної води.
3. Андрій Якименко (тоді я мав 53 роки) з членами сім'ї - котиком Кузею і тропічною рибкою, яку звуть Рибка. Нашу рибку Рибку ми теж возимо з собою в наших мандрах, ги. Спальня номера на відпочинку, серпень 2018 року, Бірючий острів, Азовське море.

15.01.2020
©Андрій Якименко