МАРІУПІЛЬ. БОМБОСХОВИЩА. ПОДИХ ВІЙНИ

МАРІУПІЛЬ. БОМБОСХОВИЩА. ПОДИХ ВІЙНИ

Наприкінці квітня 2015 року (трохи менше року тому) я відвідав у родинних справах свого двоюрідного брата Сергія Сімцова (по маминій лінії), котрий мешкає у Маріуполі Донецької области, Україна.

Я вже звітував у соцмережах про цю поїздку (допис "Маріупіль, місто фронтове...").

Тепер публікую світлини у темі "Бомбосховища Маріуполя". Не думаю, що менше ніж за рік у місті біля лінії фронту щось суттєво могло змінитися.

Ось, готуючи цю публікацію, відчув, як на мене знову війнув подих війни... Знаєте, живучи у мирному Дніпропетровську не так гостро відчуваєш ситуацію. Справді. Але коли ходиш Маріуполем, бачиш мирне і зовні безтурботне життя містян (діти граються на майданчиках, люди квапляться у своїх справах тощо) і тут же чуєш далекі вибухи і гуркіт гармат, майже щокварталу бачиш напис "Бомбоубежище" зі стрілкою куди ховатись..., то проймаєшся гострішим відчуттям війни. А маріупільці - вже звикли!

Світлини знято на вулицях Маріуполя наприкінці квітня 2015 року. Я подав загальний вигляд і крупним планом виділив ці написи.

І, знаєте, коли я бачив масу наших вояків (у камуфляжі чи іншій формі, зі зброєю), котрі неквапом зупиняли деякі автівки та перевіряли документи і вантаж, я знову й знову переконувався в вірі: ми переможемо Росію!

На світлинах:
Бомбосховища Маріуполя, Донецька область. Знімкував Андрій Якименко наприкінці квітня-2015.
Публікується уперше.

13 березня 2016 року