ТЫ - ХАМОВИТЫЙ ПРИДУРОК!

ТЫ - ХАМОВИТЫЙ ПРИДУРОК! *

* Допис 26 грудня 2014 року, Андрій Якименко, Фейсбук

Так мене назвав один коментатор мого допису.
Ну, я згоден: для тварюки тільки хамство є спонукою культурної розмови.
Звісно, моє хамство.
Звісно, для тварюки.
Ну, що я придурок - це брехня!
Таке тільки придурок скаже.
Який же я придурок, коли я розумний, маю дві вищі освіти, розмовляю українською! Ги-ги!
І хто бачив українського придурка?
Я - ніколи! А хіба такі бувають?
Хіба той, хто мислить українською, - придурок?
Ги.

От, я випадково прочитав про Мову:
"60-ті роки ХХ ст. Русифікація йде повним ходом. У президії якихось поважних зборів сидить поет Максим Рильський і слухає, як доповідач на прізвище Калюжний розповідає, що між російською та українською мовами нема ніякої різниці. Рильський нахиляється до мікрофона на столі президії і зауважує:"Ну що ви, різниця все-таки є. От російською ваше прізвище звучить Кал Южний, а українською на вас треба казати Гімно Південне". Під загальний регіт промовець кудись зник.

70-ті роки ХХ ст. Київ. Довжелезна черга в гастрономі. До прилавка нахабно протискається молода особа. Микола Лукаш, один з найвизначніших українських перекладачів, звертається до неї: "Куди це ви так поспішаєте, панночко?" Дівиця гордо відповідає: "А я по-вашему не понимаю!". "Нічого,- каже Лукаш,- я можу і по-вашому: куда прешь, б...дь?" ".

Отож, усяким, хто мені каже: "Ты придурок!", я відповім по-їхньому:
- Почему хамишь мне, блядь!?