Обзивалівка "порохобот" мене вже не дратує й не гнівить. Це вже є ніби похвала за державницьке мислення і підтримку президента-державника Петра Порошенка, найкращого керівника України, якого ми мали за час Незалежности. Сепари й москалі нас обзивали ж укропами і кіборгами? Нам це сподобалося. Це тепер є ніби почесне звання або титул, ги.
Але кожен порохобот, що усвідомлює свою приналежність до Великої сім'ї державників, мусить же мати якийсь наче як у християн вівтар чи храм для поклоніння й жертвоприношення? Здається, ми, порохоботи, ще не маємо такого сакрального місця.
Так і я подібне думав до сьогоднішнього дня. Але Київ - столиця України - безмежно надихає своєю енергією та розкриттям духового вулкану у закутках української душі.
Побігавши столицею у справах я випадково вгледів Наш, порохоботський, Вівтар-Храм! Здається, я сотні разів, буваючи у Києві, простував повз це місце. Але сьогодні я став, як укопаний! Таж ось він - порохоботський Вівтар, ось він - Храм для поклоніння, жертвоприношень із сектантів Секти зради і сакрального пожирання жертовних хлібів... гм... шоколадок!
Рошен-крамниця - ось священний Храм порохобота! Ходи сюди, жери освячені цукерки, нюхай і вдихай на повні груди шоколадний запах "зради" - і ворогів буде повалено й ущерть розбито!
Слався, слався у віках священне шоколадне місце Храму - наш Roshen!!
😊
На світлині:
Roshen-храм затятого порохобота, Київ, біля Південного залізничного вокзалу (терміналу), вулиця Георгія Кирпи, буд. 3.
Знімкував 21 квітня 2017 року щасливий порохобот, що нажерся цукерок, і чернець храму Андрій Якименко.
😊
21 квітня 2017 року
Немає коментарів:
Дописати коментар
Прокоментувати допис: