Острів Бірючий насправді не острів. Назва лишилася з минулих часів. Раніше це справді був острів. Але наприкінці 1920-х років Азовське море намило між островом та материком піщаний перешийок завширшки кілька десятків метрів (тепер це сотні метрів), і до кінця 1930-х років острів з'єднався з материком Федотовою косою завдовжки понад 10 км, що вивищується над морем від 50 см до не вище 1 м.
За географічним терміном це вже півострів. Але стара назва так і лишилася (навіть на мапах) - острів Бірючий або коса Бірючий острів.
Довжина острова понад 25 км, ширина від кількох сотень метрів до 5 км.
Острів намивний, утворений з піску та ракушняку (піщана морська рівнина, на якій трапляються вали з черепашки). Уздовж північного узбережжя численні озера й лимани.
Адміністративно острів Бірючий належить до Генічеського району Херсонської области, але заїхати на нього можливо лише через курортне селище Кирилівка Запорізької области.
На острові мешкають диким життям близько 1000 благородних оленів, близько 2500 ланей, до сотні куланів, десятки муфлонів та декілька десятків диких коней-мустангів, безліч куріпок, фазанів, лисиць і шакалів, іншої дикої фауни та різноманітної флори.
"Бірюк" татарською означає відлюдька, самотнього звіра, насамперед вовка. Острів належав сотні років Золотій Орді, а згодом Кримському ханству, тому острів названо татарами Бірючим через або самотнє розташування острова в Азовському морі, або через виявлення на острові сотні років тому нечисельних вовків, або самотнього вовка. Нині вовків на острові нема.
У 1927 році на острові зорганізовано державний заповідник, згодом до шістдесятих-сімдесятих років минулого століття тут було заповідно-мисливське господарство. Мешканці Кирилівки і навіть півдня Запорізької области мені розказували, що генеральний секретар компартії Радянського Союзу (тодішній "президент") Микита Хрущов (життя: 1894-1971; керівник СРСР: 1953-1964) полюбляв відпочивати й полювати на Бірючому.
Тепер острів входить до складу Азово-Сиваського національного природного парку. Полювання, риболовля, розпалювання вогнищ тощо заборонено. Острів відокремлено від Федотової коси парканом через увесь перешийок і охороняється. Але на Бірючому є зони відпочинку, як їх нині називають - рекреаційні зони.
Острівне заповідно-паркове керівництво, як і весь Бірючий природний парк, підпорядковуються нині ДУСі - державному управлінню справами Адміністрації президента України.
Вже другий раз відпочиваємо з дружиною на острові Бірючому. Безкінечні - десятки кілометрів - широчезні піщано-ракушнякові пляжі... Сонце, небо, острів, чайки, ми удвох - і більш нікого! Вдягнеш із дружиною костюми первісних людей - Адама й Еви, візьмешся за руки і чвалаєш цілими годинами босими ногами берегом, розбризкуючи море вусібіч... І відчуваєш безтурботність, радість, безкінечне щастя!.. Ми полюбляємо з дружиною цей Вовчий рай!
На світлинах:
Андрій Якименко (52 роки) з дружиною Наталкою Якименко (40 років) на острові Бірючий (Вовчий), Азовське море, Україна.
Знімковано 23 серпня 2017 року.
04 жовтня 2017 року
