МАЛОРОСІЙСЬКЕ ХОХЛО-БИДЛО

МАЛОРОСІЙСЬКЕ ХОХЛО-БИДЛО

Не думаю, що нам потрібно дослухатися до мас. Широкі сірі темні маси - просто отара баранів, овець і кіз! "Нам своє робить! Всіх овець - до 'дної ями!" (©~Тичина). Скільки масам не роби добра - їм не тільки мало, їм просто не допре, що це ж їм добре!

Здається, що трохи менше 400 років під Москвою і майже стільки ж під Краковом з Варшавою (Річ Посполита) вихолостили в українців відчуття своєї влади...

Ні, це відчуття свого, відчуття держави-батьківщини ми повернемо народу! Просто, треба нині геть не слухатися бидла! Навіть, якщо це бидло - українське.

Наочний приклад, що спонукав мене до написання цього допису:

Допис у Фейсбуці і коментар:

Rostyslav Martynyuk, 25 вересня 2017 року, Фейсбук:
- Задовго до декомунізації в Батурині з'явилися нові назви вулиць. Наприклад вул. В. Ющенка - завдовжки 3 кілометри, і пров. В. Ющенка - завдовжки 150 м.

Тож якщо ви в Батурині, і на Ющенка, 3, то в кадр сідає Храм-Усипальниця гетьмана Розумовського, щогла з прапором біля Музею археології та, власне, найдосконаліше відтворене місце злочину русскіх людей у 1708 році - Батуринська Цитадель.

Колись, спонуканий пієтетом до зусиль Ющенка в увічненні пам'яток Батурина, вигукнув у місцевому гастрономі: "Який же він молодець, отой Ющенко! І те зробив, і се... Хоч якась добра пам'ять". 

А касирка: "Молодець... А чого цей молодець розкладушки у дєтскій сад не купив?"

Ну, ладно, думаю. Не купив. А ви самі, конешно, того ніколи не купите. Без президента. Піду в палац Розумовського!

От жіночка волочить велосипеда по чистенькому асфальту, кудись у причепурені провулки колись роздовбаного смт Батурин:

- А добре, - кажу, - шо Батурином Ющенко зайнявся. От дороги у вас тепер скрізь.

Жіночка пригальмувала, обернулася і присадила:

-  А це шо, МЕНІ він цю дорогу зробив? - і пішла собі, не ждучи відповіді.

Чудасія... Як терплять вулиці такого егоїста?  Та й не провели своєї, священної "деющенкізації".

Мабуть все-таки люблять історію.  І не займають навіть безглуздих артефактів."

Леся Гасиджак, 24 вересня 2017 року, Фейсбук, коментар:
- Я просто відчула холодок по спині, від отого "а це що МЕНІ".... Часом я думаю, що Бог вже дуууже милостивий до нас, грішних. І інколи дуже вже хочеться, щоб на отих, хто чекає від президента розкладачок, смітників, ще там чого - йшли всі світові потопи, землетруси і інші катаклізми. Ну от ЯК(?????) можна бути такими невдячними свиньми? Ну та той Батурин і сьогодні на містечко й близько не схожий, так це вже реально дякуючи Ющенку його скільки окультурювали... А що було до нього - навіть уявити важко. Як же я співчуваю тій жменці музейників, які серед отого села ще щось роблять, крутяться, розвиваються....

01 жовтня 2017 року