ЗДРАСТУЙ, ҐЄНО!

ЗДРАСТУЙ, ҐЄНО!

Ґєна - це Геннадій Корбан, до недавнього часу керівник Укропу (є така партія з украденим у захисників держави ім'ям). Чому Ґєна (з твердим українським "ґ")? Тому, що так Ґєну називає Ґєнин дружбан Боріс Філатов. Так-так, той що журналіст, адвокат, космонавт, депутат і прочая, і прочая, а тепер дніпропетровський міський голова. Ага, іще одне забув - ще й мільйонер. І дуже полюбляє хизуватись цим серед студентів. Завдяки Ґєні, звісно, мільйонер.

Філатов узагалі має цікаву підлітково-школярську звичку показувати всім який він близький до "сильних світу цього", або до потрібних Борі людей. На багатьох його гуртових світлинах Боря обнімає чи кладе руку на плече соратникові чи дружбану. Ну, така дитячо-дворова демонстрація: "Це мій корєш, ми з ним разом бичків стріляємо у перехожих!". Здається, на телеканалі Animal Planet (Планета тварин) я таке бачив у великих котячих. Коли леопард чи лев, обходячи свої володіння, робить мітку на кордонах. Ну, справляє на своїй межі свою ж малу потребу. Запах сечі, знаєте, як сітка рабиця - і благенький захист, а в той же час межу окреслить.

Отак і наш Боря Філатов. Обісциш кого - буде скандал. Тому в людей таку методу показати "Це моє!" не прийнято. Взагалі, не прийнято будь-яких демонстрацій підлеглости! Ми живемо ж у вільній державі! А Боря, мабуть, в силу свого виховання або дитячої душевної травми чи образи, потребує показати і помітити свого керівника, соратника чи друга. Здається, це називається "відчувати безпеку тільки в стаді" (це теж, до речі з телеканалу про тварин). Як обніме кого Боря, усім видно: Корбан чи хто інший - Борін друг!

Ага, ще один спосіб панібратства й фамільярности від Борі - російські імена соратникам і друзям. Сам Філатов народився у Росії. Але її, як каже, вже не визнає своєю рідною землею. Ну, то таке. Не у Росії ж Філатов мільйонер?

Отож, "Андрюха" у Філатова - то Андрій Денисенко, тепер народний депутат. Геннадій Корбан - надто офіційно. Не видно дружби. Тому - "Ґєна". І тільки Коломойський - наче Б-г! Який там Бєня, Іґорь, Коломой, - ти що?! Іґорь Валєрьєвічь - і баста!

Ну, то я від теми відійшов. Навіть не в Ґєні справа, а у "Ґ". Філатов, живучи десятки років в Україні, так і не навчився нашого глибоко-гортанного м'якого звука "г". А поїдьте до Росії! Там вас навчать "как Родіну любіть і нє паскудіть єйо хохлятскім звуком!". Усі "хєроі", "бахіня", "сало Украінє" - то все подібне до Філатового "Ґєна"...

О-о-от...

То до чого я це все?.. Ага! Про "здрастуй"!
Ґєна Корбан днями вийшов із в'язниці. Прилетів його дружбан Ігор Коломойський, дуже попросив президента Порошенка випустити Ґєну із темниці. Щось пообіцяв від себе, звісно. Тепер побачимо чи його телеканали припинять наклепи і кпини з України й Президента.

А Ґєна Корбан вже неодноразово покидав СІЗО. Потім знову повертався. Зрозуміло, що не добровільно. А за примусом судовим. Я вже й у Фейсбуці більше дописів про Ґєну не писав. Думав, а навіщо? Ґєна входить і виходить... Ну, історія як в осліка Іа з дитячого мультфільму про Вінніпуха. Вінніпух мені здається Коломойським. Ну, а Філатов навіть зовні  - поросятко П'ятачок. Ги.

А все ж Корбан вийшов із СІЗО даремно! Як я можу пропустити це? Доведеться знову дописи писати. Помогти народу розібратись - поклик мого серця і душі!

Здрастуй, Ґєно!
Радий тебе знову бачити в своїх статтях!

На світлинах:
Нагадую народові дещо про тюремного страждальця.

16 березня 2016 року

ОСТАННЯ МУЗИКА НА СТРУНАХ

ОСТАННЯ МУЗИКА НА СТРУНАХ

Назва нова, допис старий (допис у Фейсбуці 15 березня 2014 року).

Погляд 2 роки по тому, з 2016 року.

Фейсбук щодня нагадує нам наші минулі статті і дописи (опція Цей день у минулому). Перечитую свої статті. У пам'яті зринають ті події, емоції, тривоги, злість, ненависть, сподівання.

Донецькі судді своїм рішенням дозволили сепаратистські мітинги в Донецьку 16 березня 2014 року. Тобто, відтоді все стало "законним". Мітинги із закликами "Путін, памаґі! Ввєді вайска!" - законні! Проголошення "народного губернатора" - законне! Принаймні, не заборонені судом. Міліції та СБУ втручатися не можна...

На жаль, демократичне мислення, Європа, США нам не дозволять вішати цих суддів на стовпах...

У коментарях мене питають що можна зробити. Я тоді відповів: міськрада повинна подати скаргу до апеляційного суду. Ніхто, звісно, апеляції не подав. На жаль, ЄС нам не дозволить вішати й міськраду...

Втім, заради справедливости скажу, що тоді (і зараз) був такий порядок: місцева влада, яка не хоче мітингу (ну, мають бути правові причини справжні, або надумані - а заборонити російсько-сепаратне збіговисько причини були!), так от, місцева влада (Донецька міська рада) для мети заборонити мітинг подає до суду позовну заяву. Позов подано було. Бо інакше суд не розглядав би справи. Отож, продажні сучі судді відхилили позовні вимоги Донецької міської ради з проханнням заборонити мітинги. А далі позиватись було пізно. Не думаю, що нападу Росії не було б, якби судом не дозволили збіговиськ. Та все ж гнила мораль цих суддів, сепаратизм судів Донеччини свою зіграли ролю! Подання міськрад, як пам'ятаємо, про заборону українських мітингів чи зборів громадян проти забудов у скверах суддями всієї України задовольнялись аж бігом!

Вкотре Демократія зіграла проти Держави у наперстки і Держава закономірно програла...

<<Судді-гниди із Донецька дозволили шматувати державу.
Не можу зрозуміти ні Уряд, ні СБУ...
Міністрові Оборони Тенюху не вистачає законів, щоб воювати за Крим, а сукам-суддям вистачає законів для дозволу сепаратистських збіговиськ...
Ну, як вас, суддівські гниди, вішатимуть на стовпах, то ваші суддівські мантії стануть поховальним саваном!>>*

* Допис 15 березня 2014 року, Андрій Якименко, Фейсбук

Коментарі:

Ihor Tur:
"Прийняли таке рішення- на гіляку, вже нині!"

Василь Марущинець:
"ВЖЕ НИНІ - СМЕРТЬ ЗАПРОДАНЦЯМ ХАЗАРО-КАЦАПІЇ !!!"

Вероника Пономаренко:
"Эти ПРОДАЖНЫЕ НЕГОДЯИ ново-СТАРОЙ власти вряд-ли дадут ОТВЕТЫ  на эти ВОПРОСЫ - ибо сами  такие же ... УКРАИНА, УКРАИНЦЫ пришло время СПАСАТЬ нашу РОДИНУ, в том числе и от ново-СТАРОЙ  БАНДИТСКОЙ власти... ПОДНИМАЙСЯ СТРАНА!!!... ПОДНИМАЙСЯ НАРОД!!!..."

Лукьянова Елена:
"Це запроданці ПР ще на щось розраховують  або відпрацьовують гроши"

Андрій Якименко:
"Вони розраховують, що мотузка на шибениці обірветься...
Вішати будемо на сталевих струнах!" **

Bohdana Bahlay:
"Чи хтось намагався оскаржити?.."

Андрій Якименко:
"Донецька міськрада має право подати апеляцію. Але ж кацапо-мітинг завтра..."

** Сталеві струни я недаремно згадав.
20 липня 1944 року відбувся невдалий замах на німецького фюрера Адольфа Гітлера (операція Валькірія, керівник змови полковник Штауффенберг). Коли заколот було придушено, то відбулися миттєві військові трибунали. Трибунали всім заколотникам присудили смертні вироки, як наказав Гітлер. "Я хочу, щоб їх усіх повісили на сталевих струнах!" - кричав у страшній люті Гітлер в Імперській канцелярії. - "Я хочу бачити як вони сіпаються ніби свинячі туші на сталевих гаках!". Так і вчинили. На сталеві гаки накинули зашморги зі сталевих струн і на цих струнах удавили зрадників. Лише Штауффенберга та декількох керівників змови вже встигли розстріляти.

Як стану Національним Інквізитором, я цих суддів-зрадників та інших сепаратистів - українських громадян - накажу повісити за Методою Адольфа!
То буде їхня остання "музика" в житті!
Остання музика на струнах...

15 березня 2016 року

УКРАЇНСЬКИЙ ПРАПОР - НА ЕКРАН!

УКРАЇНСЬКИЙ ПРАПОР - НА ЕКРАН!

"Під синьо-жовтим прапором свободи
З'єднаєм весь великий нарід свій!"
(українська націоналістична пісня).

Оздобте екран смартфону синьо-жовтим державним українським Прапором!
Зітріть 3D-програми рибок та акваріумів, покажіть усім, що ви - активний українець, патріот!

Я завантажив андроїд-програму шпалер "3D-прапор України" (3D Ukraine Flag).
Тепер у мене на екрані на тлі синього неба й білих хмар лопотить Державний прапор!

Швидкість вітру, якість полотна, розмір, висоту і прозорість прапора, написи на ньому та багато інших опцій можна застосувати при налаштуванні програми.
Також можна налаштувати рухомий, ніби титри фільму, текст на екрані смартфону.
Колір, розмір і зміст тексту, швидкість його руху, розташування на екрані тощо також легко налаштовуються.

У мене в нижній частині екрану як титри патріотичного фільму піднімається вгору та повторюється такий текст:
"Слава Україні!
Героям слава!
Слава Нації!
Смерть ворогам!
Україна понад усе!".

Коли пальцем на екрані здійснити швидкий подвійний клац, то вмикається приєднана вами мелодія з вашої галереї мелодій.
Спочатку я поставив Державний славень "Ще не вмерла України...", а тепер у мене стоїть Славень ОУН "Зродились ми великої години!..".

Усе виглядає дуже гарно і патріотично.

Оздобте екран цими 3D-шпалерами нашого Прапора і Славня!

Завантажити програму можна з Ґуґл-плей за посиланням:
https://play.google.com/store/apps/details?id=com.app4joy.ukraine_free

Хай живе Державний прапор України!
Слава Україні!
Полеглим за Прапор українським героям - вічна слава!

14 березня 2016 року

МАЙДАННИЙ МАНДАТ

МАЙДАННИЙ МАНДАТ

Революцію Гідности зробила молодь. Усі революції робить молодь. Згадаймо молодих 20-30-річних Фіделя Кастро з його повстанцями-революціонерами Кубинської революції.

Пізно увечері наприкінці грудня 2013 року до мене на мобільний зателефонував 19-річний син-студент Богдан Якименко, дніпропетровець:
- Тату, вгадайте де я зараз?
- І де  ж?
- Я на Майдані!

Виявляється, що син уже кілька днів живе у Києві на Майдані Незалежности. І на Майдані син зустрів 2014 рік.

- А де ж ти спиш? І чим харчуєшся? - питаю.
- Ніч я ночував у Міськраді Києва, спав на матраці, - каже син, - а потім киянин-студент узяв групу таких, як я, до себе додому. А харчуюсь я на Майдані. Тут дуже добре й смачно годують.

19 років хлопцеві! Тоді було. Нині йому скоро 22 роки. Нове - вже наше! - покоління! Патріотичне. Українськомовне.

Коли я мав 19-ть, то у Союзі був глибокий Совок. Російськомовний Університет. Найголовніше, пам'ятаю, питання - добре скласти сесію. Гаразд, нехай не добре, але так, щоб знову заробити стипендію. Ну, решта молодечих питань - гуляння, безтурботність чи дівчата, - то не питання взагалі! Головне - стипендія!

Також на моїй пам'яті студента університету (1982 рік) - війна з Америкою. Так-так! Ми готувались воювати з США. Так само, як готують до війни з Америкою нинішню російську молодь. Якраз помер "дорогий Леонід Ілліч", тобто Брежнєв (листопад 1982 року), наш Генсек - генеральний секретар Компартії - тодішній "президент" Союзу. Брежнєв був для мене вічним! Коли я народився (1965 рік), то Брежнєв був! І все моє життя свідоме (школа, виш) - існує Брежнєв. Він такий же вічний, як і Путін в москалів. І от комуністичний вождь помер... Це значить, ми воюємо з Америкою! Не скористатися з такого випадку напасти Штатам на Союз?! Ніхто інакше й думати не міг! Ми справді вірили у це! Щоправда, чому не вибухла війна, - ця тема зникла, ніби й не було її, одразу як настала сесія з її питанням про стипендію...

Також я пам'ятаю сина вже коли він мав 4 роки. Дніпропетровськ. Трамвай. 1998 рік. Тато, тобто я, давно вже став націоналістом. Свою дитину теж таким виховує. Коли воно мале, то українська мова - головне! Ми їдемо в трамваї й бесідуємо мило. Дитя лопоче українською. Дитя по-українськи мислить! Я відчуваю погляди. І дівчина-студентка, не витримавши, каже: "Как красиво говорит ребёнок по-украински!" (рос.). А я відповідаю: "То говоріть і ви!".

Мені здається, що якби 20 лютого 2014 року доля знов занесла сина до Києва, то він пішов би на Інститутську разом з Героями Небесної сотні...

На доказ участи у Революції Богдан Якименко отримав Мандат. Назвемо його майданним. Революційний документ - майданний Мандат. Нехай цей документ виховує моїх майбутніх онуків!

Ми переможемо Росію у війні!
Не маю сумніву!
Дорогу - тільки молодим!

На світлині:
Майданний Мандат N 10912 від 31 грудня 2013 року на ім'я Якименко Богдан Андрійович, Революція Гідности, Київ, Майдан

13 березня 2016 року

МАРІУПІЛЬ. БОМБОСХОВИЩА. ПОДИХ ВІЙНИ

МАРІУПІЛЬ. БОМБОСХОВИЩА. ПОДИХ ВІЙНИ

Наприкінці квітня 2015 року (трохи менше року тому) я відвідав у родинних справах свого двоюрідного брата Сергія Сімцова (по маминій лінії), котрий мешкає у Маріуполі Донецької области, Україна.

Я вже звітував у соцмережах про цю поїздку (допис "Маріупіль, місто фронтове...").

Тепер публікую світлини у темі "Бомбосховища Маріуполя". Не думаю, що менше ніж за рік у місті біля лінії фронту щось суттєво могло змінитися.

Ось, готуючи цю публікацію, відчув, як на мене знову війнув подих війни... Знаєте, живучи у мирному Дніпропетровську не так гостро відчуваєш ситуацію. Справді. Але коли ходиш Маріуполем, бачиш мирне і зовні безтурботне життя містян (діти граються на майданчиках, люди квапляться у своїх справах тощо) і тут же чуєш далекі вибухи і гуркіт гармат, майже щокварталу бачиш напис "Бомбоубежище" зі стрілкою куди ховатись..., то проймаєшся гострішим відчуттям війни. А маріупільці - вже звикли!

Світлини знято на вулицях Маріуполя наприкінці квітня 2015 року. Я подав загальний вигляд і крупним планом виділив ці написи.

І, знаєте, коли я бачив масу наших вояків (у камуфляжі чи іншій формі, зі зброєю), котрі неквапом зупиняли деякі автівки та перевіряли документи і вантаж, я знову й знову переконувався в вірі: ми переможемо Росію!

На світлинах:
Бомбосховища Маріуполя, Донецька область. Знімкував Андрій Якименко наприкінці квітня-2015.
Публікується уперше.

13 березня 2016 року