Фейсбук мені нагадав мій допис "Вимагаємо війни!" за 29 червня 2014 року.
Так! Українське суспільство тоді кричало владі: воюйте, народ підтримає! У той час я, пам'ятаю, прочитав російських журналістів-блогерів у темі анексії Криму (що вже відбулася), заворушень на Донбасі, на півдні України (уже була Одеса 2 травня, схід і південь України Москва розхитувала сильно). Червоною ниткою від об'єктивних, не пропагандистських, блогерів з Росії йшло: українці психологічно готові до війни, хочуть воювати і будуть відстоювати свою незалежність (здається, російський політолог Станіслав Бєлковський про це писав).
Згадаймо той час! Президента Порошенка обрано тільки 25 травня, він місяць як при владі, ще не зміцнив свою владну вертикаль, суспільство обережно придивляється до нового президента, не всі йому ще вірять. Армії майже нема, президент тільки почав її відроджувати. Росія вже у словесах послабила риторику (бо ж президента таки обрано), але ще нещодавно верещала, що "на Украінє хунта, хаос, госпєрєворот, звєрства правосєков і фошызьмъ"... 11 травня 2014 року на Луганщині й Донеччині проведено сепаратистські "референдуми" про створення "республік" та приєднання до Росії за кримським зразком...
І хоча нині я виступаю різко проти Семена Семенченка (тепер він народний депутат України, а тоді називався комбатом і закривав обличчя балаклавою) за його антидержавну нині діяльність, за по-ФСБівськи зляпану "блокаду" Донбасу тощо, у той час я підкріпив свій крик "Вимагаємо війни!" дописом Семенченка.
Вважаю, що тодішня українська влада - і історичну правоту цього уже підтверджено! - правильно вчинила, що не оголосила офіційної війни Росії - дипломатичною нотою за міжнародним правом. І воєнний стан, введений тоді, не дав би нам виборів у травні і ми не мали б президента. Так, ми війни Росії не оголосили, але воюємо проти Росії! Це українська відповідь гібридна на гібридну російську війну.
Але народний заклик "Хочемо війни!" був зрозумілий для суспільства, був не єдиний - масовий! - і надавав упевнености владі, що народ підтримає всі дії влади проти російської експансії.
Цікаво, що мій Фейсбук-друг Василь Марущинець (так-так, це той консул України в Гамбурзі, Німеччина, якого Клімкін, міністер МЗС, звільнив за "антисемітизм" за наклепом ФСБ-блогера паскуди Шарія; тепер Марущинець прибрав із видимости всі свої дописи й коментарі, є така опція Фейсбука), так от, Василь Марущинець мій допис 29.06.2014 позитивно скоментував:
"- Wollt Ihr den totalen Krieg?
- Ja, wir wollen einen totalen Krieg!"*.
* Примітка:
У своєму 109-хвилинному виступі 18 лютого 1943 року про тотальну війну перед багатотисячними слухачами, ніби на "Майдані" (промову також передавало наживо німецьке радіо, фактично слухачів було мільйони!), у берлінському Палаці спорту райхсміністер народної освіти й пропаганди гітлерівської Німеччини Йозеф Ґеббельс заклИкав німецький нарід до тотальної війни до переможного кінця і у виступі був його заклик-запитання: "Чи ви хочете тотальної війни (Wollt Ihr den totalen Krieg?)?" і шаленіючий натовп заволав: "Так, ми хочемо тотальної війни (Ja, wir wollen einen totalen Krieg!)!".
Тепер, на жаль, через злочинну, підступну, зрадницьку бездіяльність у контрпропаганді міністерства інформаційної політики (мінстеця) України, Москва накидує суспільству думку про примирення: "усі стомилися", "давайтє снова дружіть", "ета война нужна олігархам"... Так, не все українське суспільство так вважає, але тенденція іде загрозлива і потужно ретранслюється "своїми" ж гнидами - п'ятою колоною Кремля в Україні...
Але ми, українці, вистоїмо! Ми переможемо! Бо ми воюємо! Ми хочемо війни! Ми будемо і далі воювати до переможного кінця і до кінця Росії! Ми переможемо Росію!
Чи хочуть українці тотальної війни?
Так, ми хочемо тотальної війни!
Ми вимагаємо продовження війни!
Додатки:
1. Допис 29.06.2014 "Вимагаємо війни!", Андрій Якименко, Фейсбук.
2. Берлінський Палац спорту, виступ 18.02.1943 міністра пропаганди Ґеббельса з вимогою тотальної війни.
29.06.2018, ©Андрій Якименко
