НЕ ДІЛОМ, А СЛОВОМ!

НЕ ДІЛОМ, А СЛОВОМ! *

* допис 20 квітня 2014 року, Андрій Якименко, Фейсбук

"Не словом, а ділом" - прислів'я, що підкреслює рису менше балакати, а більше робити.
У Слов'янську, Донецька область, розповсюджено листівки антижидівського характеру та здійснено погроми циганів.
Наче б то все це здійснено ім'ям самопроголошеної бутафорної Донецької Республіки.
Щоправда, владні органи, здається, щоб не ображати (а де тут образа?) нацмешин в Україні, вживають "політкоректніших" слів: антисемітські листівки та погроми ромів.
За такого підходу не здивуюся, коли речник українського МЗС у Дойчлянді закличе дойчів і надалі підтримувати Україну.
Але річ не в тім.
Читаємо повідомлення преси:
Міністр МВС Аваков:
"Українська міліція буде захищати кожного, хто проживає в нашій державі, незалежно від національності, віросповідання чи кольору шкіри".
Прем'єр-міністр Яценюк:
"Уряд не допустить розпалювання міжнаціональної ворожнечі і вживатиме всі передбачені законом заходи для недопущення імпорту в Україну антисемітизму і ксенофобії".
Голова СБУ Наливайченко:
"Служба безпеки України почала розслідувати факти поширення у Донецьку листівок провокаційного антисемітського характеру".
Державні речники навперебій доводять нам, що забезпечать захист в Україні ІНШИХ народів, але тільки не українців.
Чи давно ми чули з вуст урядовців слова Українці, Український нарід, права Українського народу?
Я - ніколи.
Все якось "політкоректно" застосовується територіяльний термін Народ України.
Так і виринає з пам'яти Народ Зімбабве з безліччю своїх племен, народностей і мов...
Ні, я не заперечую, що погромників циганів та поклейників антижидівських листівок слід шукати і знайти.
Навіть не сумніваюся, що їх не знайдуть.
Багато слів від Уряду, та мало діла.
"Захист" територіяльної цілісности держави, "боротьба" проти сепаратистів і "Антитерористичну" операцію на Сході наш улюблений уряд виконує чудово.
На словах.
Чи вже виконав?
Теж словесно...
Я звертаю увагу навіть не на урядовий принцип хоч не ділом, а словом показати свою активність.
Мене вкрай дивує, навіть обурює відсутність хоча б словесної підтримки українською (!) владою українського (!) народу!
Ніхто не сумнівається, що всі останні загрози зовнішнього та внутрішнього характеру спрямовано не лише проти держави Україна, але й проти українського народу - народу корінного, народу-господаря на цій території.
Але наш уряд уперто ВСІ загрози (реальні!) військового, сепаратистського тощо характеру тлумачить як загрози для ТЕРИТОРІЇ, що має географічну назву Україна.
Але ВСІ прояви, теж назвемо термін загрози, спрямовані проти НЕукраїнців обов'язково витлумачить як порушення прав цих некорінних народів!
Чи колись ми чули, щоб урядовці обурювалися антиукраїнськими листівками, погромами, нападами на українських активістів?
Усе це ЗАВЖДИ тлумачиться як кримінальна, хуліганська, навіть антидержавна тощо подія, але НІКОЛИ ЯК АНТИУКРАЇНСЬКА!
Ні, нехай у Конституції буде закріплено принцип рівности всіх рас, народів, мов.
Серед людей побутує віра, що думка матеріяльна.
Думайте про щось важливе (знайти роботу, купити машину, вийти заміж) - і це здійсниться!
Та й справді, як може здійснитися те, про що навіть не думаєш?
Логічно припустити, що й слово теж матеріяльне.
Тому, якщо влада справді хоче демонструвати нам конституційний принцип рівности народів, мов, то хоч НЕ ДІЛОМ, ТАК СЛОВОМ нехай не забуває Українців!!