СОВОК І ЄГОВА
7 травня 2018 року, місто Дніпро (майбутній Січеслав). Простую центральним бульваром міста, Європейський бульвар називається. Стоять єговісти, на розкладці лежать їхні журнали "Пробудись" и "Сторожевая башня", всі російською. Єговісти не полюбляють, коли їх так називають, завжди виправляють: "Ми свідки Єгови!". Ну, то нехай. Проходжу повз і одна зі свідків цього бога, віком років за тридцять, гука мені: "Берите журналы!". Я підходжу, роздивляюся розкладку і кажу, що не бачу українською мовою. "Да есть, сейчас найду!", - заметушилася Та-хто-не-бачила-Єгови-але-свідчить-про-нього, ги. Порилася і каже: "Были на украинском языке, наверное, раздали... А вы верите в Егову?". "Ні, я вірю у живого бога - в Націю, бо Нація, то - бог! Я націоналіст", - відказую. "Значит, вы любите только украинцев, а другие народы надо уничтожить?", - верзе дурню брехлива свідок. "Відкиньте, врешті, совок, пані, з голови!", - кажу, - "Націоналісти люблять тільки українців, так, а от решта народів їм до сраки! Нехай кожен дбає сам за себе!". "Приходите, мы принесём журналы на украинском языке", - каже пані-із-совка. "Гаразд", - говорю, - "Як вас звати?". "Лиана", - каже молодиця. "Мене Андрій", - прощаюся і йду геть. І по дорозі думаю, як глибоко Совок - Союз Совіцький - вбив в казанки простому українцеві таку дурню, що мало й чверть століття для випалення мотлоху, накиданому комуністами...
08 травня 2018 року
Немає коментарів:
Дописати коментар
Прокоментувати допис: