ТОЙ САМИЙ ГІНДЕНБУРГ

ТОЙ САМИЙ ГІНДЕНБУРГ

26 квітня 1925 року у німецькій у так званій Веймарській Республіці президентом Німеччини було обрано фельдмаршала Павла (Пауля) фон Гінденбурга (02 жовтня1847, Пруссія - 02 серпня 1934, Третій Райх).

Можна описати дуже докладно всю біографію Гінденбурга. Але лише одним-єдиним своїм вчинком за своє життя фон Гінденбург змінив Історію, і це ввійшло в усі підручники з історії усього світу (крім Росії і колишнього Совка, де Гінденбурга згадували побіжно-поверхово).

Гіндегбург призначив Гітлера райхсканцлером Німеччини. Це сталося у січні 1933 року. Так, це зробив той самий Гінденбург!

Посада райхсканцлера (керівника уряду, прем'єра) існувала і тоді. Але законні повноваження у канцлера були малі. Вчинок президента Гінденбурга призначенням Гітлера головою уряду змінив Історію світу назавжди. Партія НСДАП, що мала більшість у райхстазі (німецькій Верховній Раді), тепер мала головою уряду свого Адольфа Гітлера - партійного вождя!

Вивчаючи ретельно гітлеризм, я був вражений тим діялогом, який навели Гітлерови біографи. Крім тиску парламентської більшости на президента, щоб Гітлера призначити прем'єром (канцлером), Гітлер також обіцявся Гінденбургу зберегти йому довічно посаду президента і після смерти поховати з великими військовими почестями. І Гітлер виконав цю обіцянку!

Але після пишних похорон у 1934 році президента Гінденбурга гітлерівською партією було проведено плебісцит (як на наш час - референдум), на якому німці скасували окрему посаду президента, об'єднавши його повноваження з владою канцлера.

Гітлер став офіційно, за німецьким законодавством, називатися "Фюрер і райхсканцлер", тобто тепер уже вождем не тільки партії, але й німецької держави! Все! Історія зробила поворот! Тепер уже ніхто не міг був зупинити ні величі Третього Райху, ні окупації Європи, ні Другої Світової війни!..

А після закінчення війни посаду президента в Німеччині було відновлено. Але "райхс"-канцлер таки зберіг багато своїх повноважень.

І нині хіба ми чуємо щось важливе про федерального президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра? Німецьку державу представляє зовні і внутрі Німеччини федеральний канцлер. Нині це канцлерка Ангела Меркель.

На світлинах:
Гінденбург - політичний батько Фюрера і канцлера Райху Адольфа Гітлера.

26 квітня 2017 року

ПОЛІЦІЯ СТАЄ НАМ БЛИЖЧОЮ

ПОЛІЦІЯ СТАЄ НАМ БЛИЖЧОЮ

Категорично заперечую верещання й лемент всепропальщиків та зрадофілів про відсутність змін у державі! Так, не все одразу робиться. Ці сектанти Секти зради самі народилися не відразу, а на 9-й місяць "після того"...

Зокрема, практично бачу зміни у поліції, принаймні у поліції патрульній. Набрали туди хлопчиків-дівчаток молодих-зелених і... все змінилося на краще! Нема того совка, тих грубощів і лінощів минулої міліції. Нема череванів, п'яниць, хабарників, дурних і, взагалі, уродів, телепнів та довбнів.

Тепер, крім всього іншого, поліцію ми можемо прикликати не тільки подзвонивши на 102, але й натиснувши червону кнопку!

Ось, пропоную тим, хто має смартфона. Андроїд-програма "Моя поліція". Чудова річ! Я спробував її практично.

Завантажити:
https://play.google.com/store/apps/details?id=com.noosphere.mypolice .

Розробники пояснюють:

"Додаток працює в місті Дніпро, з управлінням патрульної поліції міста Дніпро!

"Моя поліція" - це мобільний додаток, який створює платформу для комунікацій органів поліції і громадян.

Користувачі мобільного додатку можуть:
- швидкий виклик патрульної поліції дотиком завдяки функції “SOS”;
- оцінювати роботу патрульних поліцейських за номером жетону;
- спілкуватися з поліцейськими мовою закону;
- знаходити найближчі відділення поліції та медичної допомоги;
- отримувати актуальні новини поліції.

Нова поліція - сучасна комунікація."

Не жарт - моя поліція мене береже! *

Рекомендую цю програму всім!

На світлинах:
Про андроїд-програму "Моя поліція" (з PlayMarket), мій відгук на Маркеті про цю програму.

* Радянський віршик-анекдот (російською):
"Моя милиция меня бережёт!
Сначала посадит, потом стережёт!".
😊
Запевняю - цей віршик вже є атавізмом (©проф. Преображенський, к/ф "Собаче серце"), атавізмом (тобто, тим, що відмирає) в сучасних умовах, для нашої Національної поліції!

26 квітня 2017 року

СВІТЛИНА МОГО ДИТИНСТВА

СВІТЛИНА МОГО ДИТИНСТВА

Ні, це просто якась мара! Випадково натрапив у Мережі на світлину мого дитинства! Ось - мій батько читає пресу. Мама сидить на дивані. Я граюся машинкою на килимі...

Та все ж так і було!! Таке ж розташування меблів! За шторами - балкон на 4 поверсі. Диван і крісло справа. Сервант із посудом, що зліва, мабуть не потрапив до світлини. Один килим на підлозі. Решта долівки - гола. І - чорно-білий телевізор "Горизонт", що, справді, стояв на чотирьох хитких ніжках у тому ж кутку! Я, малий, як пам'ятаю, все боявся зачепити цього телевізора, бо він хитався на ніжках... Радянщина. Радянська епоха... Совок.

Це - наша сімейна квартира. Місто Дніпродзержинськ (тепер Кам'янське), Дніпропетровська область, вулиця Арсенічева (тодішня назва), будинок 121-Г, квартира 16, це у містечку ДДГРЕС. Бачите, я ще й адресу пам'ятаю, ту, в якій ми вже років зо 30 не живемо... Квартира двокімнатна. Кімнати - вагончиком. Дуже зручно, бо балкон виходив удвір, а протилежні вікна - за дім. Можна бачити усе довкруг дому. Проживши багато років у трикімнатній квартирі, мамі за великі заслуги у суспільній діяльності - мама була комсомольською активісткою - надали від заводу двокімнатну квартиру у новозбудованому домі з білої цегли! Як зараз пам'ятаю - як ми раділи!

Чому ж радіти, спитаєте? Здали трикімнатну, отримали двокімнатну? Сумнівний обмін... І будете геть неправі! Ми жили за ущільненням, "по уплотнєнію". Було таке за Совка. Квартири всі були державні. Хто мав "зайву площу", того "уплотняли" підселенням. От нами й "уплотнили" якихось, мабуть, "розжирілих міроєдов", ги. У тій трикімнатній квартирі, яку ми здали, було три кімнати, одна кухня, одна ванна, одна вбиральня, два балкони, і один коридор. У квартирі жило три сім'ї - одна сім'я на кожну кімнату. Як нині пам'ятаю: наша кімната - центральна (та ще й з малюсіньким балкончиком! інший балкон, на спільній кухні, був спільним для всієї "комунальної радянської сім'ї"). У нашій кімнаті жили батько, мама, я п'ятирічний (нині мені 52), брат дворічний. Зліва від нашої кімнати в одній кімнаті жила сім'я з дорослою дочкою, мама-залізничниця (провідник вагону) і тато-алкаш, здається, з тих, хто прибув на завод з глибинної Росії (завозили тоді їх повно!). Справа від нас у кімнаті того ж розміру, як і в усіх (3х4 м), жило четверо: мама, тато і двоє школярок-старшокласниць... Я ще пам'ятаю одну з цих старшокласниць, Наталку, яка, мабуть, любила дітей, бо мене, малого, часто-густо брала на руки і підкидала угору...

Тепер вам зрозуміло, чому ми раділи за свою 2-кімнатку? Це ж була - окрема квартира!!

І зараз, дивлячись на цю світлину з інтернету, розуміючи, що за совка усе було стандартно-рівним (чому за першої секунди я й подумав, що то ми сім'єю, у квартирі!), я задумуюся: а чи хотів би я повтору? Чи хотів би я отак сидіти у квартирі на підлозі, гратися машинкою, а тато з мамою відпочивали б після роботи?

Відповідаю - так, хотів би! Я хотів би так посидіти, погратися, поглянути на тата-маму молодих, згадати той совковий час, згадати молодість батьків, своє дитинство, і - вернутися назад, в наш час!

Коли я навернувся в українство, коли я став займатися політикою, коли я став націоналістом, я зрозумів, що та епоха - зло! І я боровся, молодим, з тим злом! І я його здолав!

Тому, на інше запитання: хотів би я повернення радянської епохи? - я б відповів: ви, що? ніколи! геть совок!

Так, то - моє дитинство, молодість батьків, радянське щастя (правда-правда - щастя!), але епоха та - є злом! І ми тоді не розуміли свого рабства, хоча й були по-своєму щасливі...

Назад час не пливе. Це дуже добре! Ми, українці, разом з Часом - простуємо вперед, у вічний поступ Людства!!

На світлині:
Радянська стандартна квартира. Така ж сама, яку мали мої мама й тато...
Світлину взято з інтернету.

26 квітня 2017 року

СІЧЕСЛАВУ - БУТИ!

СІЧЕСЛАВУ - БУТИ!

РОЗМОВА ЯКИМЕНКА З НАЇВНИМ СПІВРОЗМОВНИКОМ

РОЗМОВА ЯКИМЕНКА З НАЇВНИМ СПІВРОЗМОВНИКОМ