ДІЯЛОГ ПРО ДЕРЖАВУ Й НАЦІЮ
Подаю допис у жанрі "Діялогів" Платона, коли автор "Діялогів" через бесіду опонентів роз'яснює свою позицію. Я полюбляю такі жанри викладу ідей. Тут маємо живе спілкування, не як у статті з усталеними твердженнями автора, маємо розмову двох-кількох людей, які у спорі, суперечці, милій бесіді пояснюють свій світ, свою ідеологію.
Відмінність від Платона в мене та, що Платон вигадував своїх персонажів або зазначав справжніх тодішніх опонентів, вкладаючи в їхні вуста свою інтерпретацію розмови. А от Віктора Леві я знаю особисто понад чверть століття, ще з 1989-1990 року, побачивши його на зборах ТУМу (Товариства української мови) у тодішньому Дніпропетровську. І діялог у нас живий, не вигаданий вийшов.
Про Державу й Націю - теоретична бесіда. Але це є Ідеологія Націоналізму, так її викладено мною, як я вірю.
Діялог у Фейсбуці, 19.09.2018:
Віктор Леві:
- Недооцінюємо ми структури "українців без кордонів", цю та інші. Зациклилися на державності, а вона ж не мета, лише засіб. Мета -- Нація. Єднання українців у світі, а не в межах державних кордонів. Замість "українців" аналогічно можна підставити будь-яку іншу Націю.
Андрій Якименко:
- Частково погоджуюся з вашою ремаркою, Вікторе Леві. Але я б не ставив так питання: "Держава не головне, це лише засіб, головна мета - Нація" (©Віктор Леві). Розумію, що тут говоримо про Націю-народ, а не Націю-"бог", як я проводжу у своїх статтях. Отже, Нація - то є народ (у цьому коментарі). Тому насправді ці обидві категорії - Держава і Нація-народ - взаємопов'язані. Держава - це матеріяльний спосіб існування Нації. Якщо Нація не матиме держави (як українці не мали століттями, були розшматовані по різних державах), то за десятиліття-століття Нація зникає, асимілюється, перетворюється на іншу Націю. Так само, якщо Нація має Державу, але чужу, нерідну, як українці в Росімперії чи у Радянському Союзі, то Нація теж таки поступово занепадає і з часом безумовно зникне. Як приклад - греки Шаму, нинішня Сирія. Тепер там, після завоювання Шаму (Сирії) арабами у 7-8 столітті, нема ні греків, ні Грецької релігії, ні грецької мови - тільки араби, іслам, арабська мова. Тому категорично розділяти категорії Держава й Нація не можна. Держава - то кістяк, а Нація - то м'язи. Одне одному потрібне. Без поєднання їх обох не буде Людини (образно). Хоча, зрозуміло, що процес занепаду Нації або Держави станеться не вмить, а поступово, цілими століттями, в разі втрати відповідно Держави або Нації для іншого компонента.
Віктор Леві:
- Держава, себто її кордони, поділяє націю на тих, хто всередині їх, і тих, хто скрізь у світі; останні вже нібито не свої, чужинці.
Андрій Якименко:
- Розумію про що ви кажете, але погодьтеся, що коли ЧАСТИНА нації перебуває за межами материнської Держави, то завданням Держави є цю частину, інколи разом з територіями, а за тимчасової неможливости (українці Канади, наприклад) духовно, ідеологічно приєднати до Держави-матері.
Віктор Леві:
- Колись глобалізація знищить держави, але нації (екстериторіальні!) -- ніколи. Це я спробував зазирнути в майбутнє. А тепер у минуле. Звідки первинно взялися держави? Це були межі володінь певного володаря й люди в цих межах. Однієї чи різних національностей ці люди, для володаря не важило, усі однакові його піддані (агов, теоретики політичної нації!), натомість усі за межами його володінь чужинці й до такого до них ставлення він налаштовує своїх підданих, навіть коли йдеться про людей однієї з ними національности.
Андрій Якименко:
- Нехай так і буде колись, вірте. Але я говорю про зараз. :) Також звертаю увагу, що спосіб організації суспільства для суспільно-корисної діяльности і співжиття не зникне НІКОЛИ. Тому у цьому розумінні держава як суспільний інститут існуватиме вічно! Так, плем'я перетворилося на державу, утворивши союз і - це головне! - змінивши внутрі(між)суспільні відносини. Так само, хоча Енгельс і компанія говорили, що держава відімре, то це слід сприймати, що відімре держава у сучасному розумінні, з сучасними суспільними відносинами. Але нинішня держава у майбутньому перетвориться на якусь "державу-майбутнього", зміниться на інший інститут суспільства. Але цей майбутній інститут суспільства ("мабутня-держава") не народиться ж з нічого, а буде наслідком еволюційної зміни нинішньої держави (держав). Тому й говоримо: "Держави відімруть, але існуватимуть вічно!" (©Андрій Якименко).
Віктор Леві:
- Сподіваюся, колись будуть мухи окремо, а котлети окремо. Самоорганізація для співжиття й координації індивідуальних діяльностей, а не "спільної діяльности", людей, що волею долі опинилися на одній території, це одне, а Нація, тобто спільність людей однієї мови, культури й коріння -- зовсім інше, що не повинно мати нічого спільного із кордонами й територіями.
Андрій Якименко:
- Знаєте, спори, суперечки, бійки, війни часто-густо виникали з того, що люди не домовилися щодо термінології і значення слів. От я вас розумію, бо подумки застосовую до ваших термінів Держава, Нація ваші означення і смислове наповнення. А от ви мене, мені здається, не повністю розумієте (гаразд, не погоджуєтеся), бо до моїх категорій-слів Держава, Нація, та й до слів і тексту відповідей, ви застосовуєте своє смислове значення, відмінне від мого... Тобто, я стаю на ваше місце, а ви на моє ні. Думаю, що непорозуміння буває між людьми, народами, суспільствами, державами тоді, коли смисл слів, категорій, термінів у кожного свій, кожен має окремий від інших нуль координат, свою окрему точку перетину осей X, Y, Z. Коли б нуль відліку для всіх був спільним і єдиним, то багато спорів би не починалося б. Ні, спори, війни і т.д. існуватимуть вічно. Але частині тем просто не буде звідки виникати. :)
19.09.2018
