Наприкінці липня 2017 року пробув разом із сином Богданом (23 роки) у Маріуполі, Донецька область. Поєднав родинні зв'язки з відпочинком. У Маріуполі живе мій 2-юрідний брат Сергій Сімцов (55 років), небіж (племінник) моєї мами (76 років). Моя мама Любов і Сергіїв батько Василь є рідними братом і сестрою. Василь Сімцов, мій дядько, вже кілька років як помер.
Тиждень відпочинку в Маріуполі (24-28 липня 2017 року), прифронтовому місті, надав мені і синові багато кіно-фото матеріялу.
Тому розпочинаю цикл дописів під загальною назвою "Маріупільський щоденник".
На світлині:
Пляжна табличка з попередженням про гостре залізо у воді, селище Мелекине.
Наші родичі зробили нам виїзд на чисті води - на море селища Мелекине. Мелекине - це велике село, селище за 20 кілометрів на захід від Маріуполя. У Мелекиному багато пансіонатів і турбаз. Вода й пляжі чисті, нам сподобалося.
А табличку я зазнімкував як доказ української вдачі (менталітету, по-нинішньому). По-перше, зігріло душу, що написано українською "Увага! У морі гостре залізо". Дарма, що якийсь бевзь нашкрябав там "нема". По-друге, як це по-совковому (тобто, по-російському!) - попередити, але нічого не зробити! Поставили табличку ненадовго - і приберіть залізо! Але ж ні, залізо там зіржавіє, поріже ноги, але вини пансіонату тут нема: "А вас попереджали ж!". Тупий совок...
Зрозуміло, ми тут не купалися.
На світлині:
Біля таблички-попередження стоїть Богдан Якименко.
Знімкував 26 липня 2017 року Андрій Якименко, селище Мелекине, біля Маріуполя, Донецька область, Україна.
02 серпня 2017 року
