Ось, зазнімкував табличку на маршрутній зупинці. Чудова назва! Вулиця Магдебурзького права - це краще від вулиці Гопнер, що була раніше. Ну, прізвище Гопнер нам розкриває ту саму "5 графу" цієї комуністичної - на той час це дорівнювало "5-графній національності", ги - діячки.
Особливо мене радує, що за 50 метрів від зупинки тимчасово ще стоїть 20-поверхова Менора. Радує не Менора. І не те, що Менора стоїть, нехай і тимчасово. Радує, що Менора стояла на вулиці Гопнер, а тепер - на вулиці Магдебурзького права. "П'ятиграфам" не вдалося зберегти пам'ять своєї "комуно-п'ятиграфки", ги.
Довідково (дещо з Вікіпедії):
1. Гопнер Серафима Іллівна (1880-1966). Членка Компартії з 1903 року. Народилася у Херсоні у сім'ї приватного дрібного торговця (торговця, ги-ги). Але пристосувалася і до комуністів. Була членкою ЦК Компартії України до 2 Світової війни. Українці і тоді скрізь обирали коломойських з корбанами, от хохли! Була делегаткою всіх семи конгресів Комінтерну. З 1945 - науковий співробітник Інституту марксизму-ленінізму. Геройка Соцпраці. Два ордени Леніна і медаль.
2. Магдебурзьке право - одна з найпоширеніших правових систем міського самоврядування за середньовіччя. Теперішні усі ідеї й практики місцевого самоврядування в усьому світі, в основу яких покладено невтручання центральної влади до місцевих питань та обрання громадами своїх керівників, випливають історично з Магдебурзького права.
На світлині:
Зупинка "Вулиця Магдебурзького права", 43 маршрутка, м. Дніпро (майбутній Січеслав).
Знімкував 17 серпня 2017 року Андрій Якименко.
01 вересня 2017 року
